Постанова № 61531964, 21.09.2016, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1924/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2016 року м. Кілія

Суддя Кілійського районного суду Одеської області Маслеников О.А.

розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до

Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась 02.09.2016 року до Кілійського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.08.2014 року її було призвано по частковій мобілізації з метою участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, в районі проведення антитерористичної операції у складі Антитерористичного центру при СБУ в Донецькій та Луганській області. Була нагороджена нагрудним знаком «За зразкову службу». 05.09.2015 року позивач була звільнена з військової служби в запас та 21.09.2015 року отримала посвідчення учасника бойових дій. Враховуючи те, що стаж роботи позивача складає 31 рік, вона 05.08.2016 року звернулась до управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області з заявою про призначення пенсії відповідно до абз. 6 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте у задоволенні заяви позивачу було відмовлено з огляду на те, що на думку відповідача позивач має статус солдата резерву і не належить до категорії військовослужбовців, оскільки вона не проходила строкову військову службу за контрактом та не була мобілізована на особливий період, тому права на призначенні пенсії за відповідними нормами законодавства вона не має. Позивач вважає відмову відповідача в призначенні їй пенсії незаконною та необґрунтованою, оскільки нею при зверненні з заявою про призначення пенсії було подано необхідні документи для її призначення, що передбачені діючим законодавством, в зв'язку з чим в адміністративному позові вона просила суд:

1/ Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області від 12.08.2016 р. № 2159/03.

2/ Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення їй пенсії з 05.08.2016 року.

Ухвалою судді від 05.09.2016 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 було відкрито скорочене провадження у справі.

16.09.2016 року відповідач - управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області за вх. № 8456/16 надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що згідно п. 2. 1. Порядку надання та оформлення документі для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року передбачено, що документом, який визначає особливий статус особи, зокрема, учасника бойових дій, є посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про періоди та місце участі в бойових діях. Надана позивачем довідка Кілійського районного комісаріату № 640 від 09.06.2016 року, яка зазначає, що позивача було мобілізовано 16.08.2014 року та звільнено з військової служби у запас 05.09.2015 року без зазначення часу та місця участі в бойових діях, як передбачено діючим законодавством України. Довідка № 2346 від 05.09.2015 року містить відомості про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та не містить відомостей про участь в бойових діях на території України. Також представник відповідача просив врахувати суд, що позивач проходила службу в стройовій частині № 2116, а не бойовій частині Збройних Сил України, на яких розповсюджуються гарантії Закону № 2262-ХІІ, а підготовка та подання документів, необхідних для призначення пенсій, покладено на структурні підрозділи Міністерств, звідки звільнено військовослужбовця. На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Оцінивши доводи та заперечення сторін, дослідивши наявні докази по справі, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Як вбачається з дослідженої в ході розгляду справи пенсійної справи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - 05.08.2016 року вона звернулась до управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області з заявою про призначення пенсії за віком.

Відповідно до матеріалів пенсійної справи, ОСОБА_1 має більше 20 років страхового стажу.

Згідно доданої до заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії Довідки, виданої 03.08.2016 року Кілійським районним військовим комісаріатом за № 79, ОСОБА_1 проходила службу у лавах Збройних Сил з 16 серпня 2014 р. по 05 вересня 2015 р., у тому числі у складі діючої армії з 29 серпня 2014 р. по 05 вересня 2015 р.

Крім цього, згідно довідки, виданої 03.08.2016 року Кілійським районним військовим комісаріатом за № 80, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 проходила військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в зоні проведення антитерористичної операції) з 29 серпня 2014 року по 05 вересня 2015 року.

21 вересня 2015 року ОСОБА_1 Департаментом кадрової політики міністерства оборони України видане посвідчення Учасника бойових дій ,яке було додане нею до заяви про призначенні пенсії.

12.08.2016 року управління пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області прийняло рішення № 14 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1, оскільки вона має статус солдата резерву і не належить до категорії військовослужбовців, а саме не проходила строкову військову службу чи військову службу за контрактом, не була мобілізована на особливий період, в зв'язку з чим права на призначення пенсії за нормами Закону країни «Про пенсійне забезпечення» не має.

До відповідних правовідносин підлягають застосуванню наступні правові норми

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами з приводу пенсійного забезпечення є публічно-правовими та узгоджуються зі змістом статей 3 та 17 КАС України.

Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

При цьому, як зазначено в ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

Згідно п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, - при призначенні пенсії згідно з абзацом шостим пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», - до заяви про призначення пенсії за віком, серед іншого, має бути додане посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях

Процедура надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб, визначена Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. N 413.

Згідно абз. 1 п. 2 зазначеного Порядку - статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України - у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З досліджених доказів достовірно встановлено, що при зверненні до УПФУ в Кілійському районі Одеської області з заявою про призначення пенсії, позивача, яка досягла 50-річного віку та ,яка мала не менше 20 року страхового стажу, надала всі передбачені положеннями діючого законодавства документи, в тому числі посвідчення учасника бойових дій та довідки військового комісаріату.

Таким чином, рішення відповідача-суб'єкта владних повноважень про відмову позивачу у призначенні відповідної пенсії не ґрунтується на законі та в зв'язку з цим підлягає скасуванню.

При цьому посилання представника відповідача в запереченнях про те, що на позивача не розповсюджуються гарантії Закону № 2262-ХІІ, не можуть бут прийняті до уваги, оскільки вимоги позивача стосуються призначення пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», які нею були дотримані при зверненні до відповідача з відповідною заявою, а не за Законом України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В зв'язку з задоволенням адміністративного позову позивача, якого звільнено від сплати судових витрат, судові витрати по справі підлягають віднесенню на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 11, 18, 69-71, 98, 158-163, 183-2 КАС України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Рішення управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області від 12.08.2016 р. № 14 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до абзацу 6 пункту 3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - скасувати.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.08.2016 року про призначення їй пенсії відповідно до абзацу 6 пункту 3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников