Ухвала суду № 61531087, 20.09.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 317/1934/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Яркіна С.В.

Провадження №22-ц/778/2952/16 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Подліянової Г.С.,

суддів: Кримської О.М.,

Дашковської А.В.,

секретаря Мельник З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана» на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 12 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана», третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання Додаткової угоди № 1 від 28 жовтня 2011 року недійсною та скасування її державної реєстрації,-

ВСТАНОВИЛА :

У червні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, який протягом розгляду справи уточнював до Товариство з обмеженої відповідальністю «Дана», третя особа - Головне управління державного земельного агентства у Запорізькій області про визнання Додаткової угоди № 1 від 28 жовтня 2011 року недійсною та скасування її державної реєстрації, посилаючись на те, що 18 січня 2008 року між Товариством з обмеженої відповідальністю «Дана» та ОСОБА_3 було укладено Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 11,09 га, кадастровий номер НОМЕР_1. розташованої на території Балабинської селищної ради Запорізького району Запорізької області. Відповідно до п. 8 Договору оренди земельної ділянки, останній укладено на п'ять років до 18 січня 2013 року, державна реєстрація договору проведена 25.03.2008 року відділом Держкомзему у Запорізькому районі Запорізької області, за № 040826000047. Також умовами Договору від 18.012008 року було визначено порядок і умови його поновлення та припинення, які в повній мірі узгоджуються з нормами ст. 31 Закону України «Про оренду землі».

Враховуючи не виконання ТОВ «Дана» вимог ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та п. 8 Договору оренди від 18.01.2008 року щодо письмового повідомлення про намір продовжити дії Договору, позивач вважав основний договір таким, що припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, що цілком відповідало умовам укладеного між Сторонами Договору та нормам ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Натомість, у 2012 pоці, під час чергової спроби дійти згоди з відповідачем щодо розміру орендної плати та вирішення питання щодо доцільності подальшої співпраці за умови явної нерівності сторін, позивачу стало відомо про існування Додаткової угоди № 1 до Договору оренди б/н від 18.01.2008 р., за змістом якої було продовжено строк його дії ще на 25 років та внесені зміни до інших пунктів Основного договору.

Вказана Додаткова угода була зареєстрована Відділом Держкомзему у Запорізькому районі Запорізької області 29 грудня 2011 року за № 232210004001145.

Оскільки ОСОБА_3 не мав волевиявлення на укладання Додаткової угоди № 1 від 28 жовтня 2011 року, не узгоджував зміни, внесенні її умовами до Договору оренди від 18.01.2008 року, не підписував її особисто, а також не уповноважував будь - яких третіх осіб на вчинення дій щодо укладання спірної угоди від його імені, посилаючись на норми ч. 1 - 3, 4, 5 статті 203, статей 207, 208, ч. З статті 215, ч. 1 статті 638 Цивільного кодексу України, статтею 14 Закону України «Про оренду землі» та п. 36 Договору оренди від 18.01.2008 року, просив суд визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 28 жовтня 2011 року до Договору оренди землі від 18 січня 2008 року, скасувати державну реєстрацію, здійснену 29.12.2011 року Відділом Держкомзему у Запорізькому районі Запорізької області за р. № 232210004001145 та стягнути судові витрати з відповідача.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 12 травня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано Додаткову угоду № 1 від 28 жовтня 2011 р. до Договору оренди б/н від 18.01.2008 p., укладеного 18 січня 2008 р. між ОСОБА_3 та ТОВ «Дана» недійсною.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ТОВ «Дана» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В засідання апеляційного суду ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

19 вересня 2016 року на адресу апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності від 17.06.2015 року посвідченої приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською- Фастовець О.О., зареєстровано в реєстрі за № 1917, про відмову від позову із закриттям провадження у справі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, колегія вважає, що заява підлягає задоволенню з підстав, передбачених ст.ст. 205, 306, 310 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст. 304 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками та доповненнями, встановленими главою 1 розділу У ЦПК України.

У главі ЦПК України про апеляційне провадження передбачено лише два випадки, коли сторони можуть реалізувати диспозитивні права щодо розпорядження своїми процесуальними способами захисту: відмова позивача від позову та мирова угода сторін (ст. 306 ЦПК України), унаслідок чого рішення суду на підставі статей 205 і 310 ЦПК України підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Повноваженнями залишати позов без розгляду на стадії апеляційного провадження суд апеляційної інстанції не наділений, оскільки така заява позивача може бути розглянута і вирішена лише до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст. 31, ст.174, ст. 306 ЦПК України позивач протягом усього часу розгляду справи, зокрема, в апеляційному суді, може відмовитися від позову.

Як передбачено п.3 ст. 205 ЦПК України, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається ( ч.3 ст. 206 ЦПК України).

Виходячи зі змісту заяви про відмову від позову, вбачається, що сторони у справі уклали додаткову угоду № 2 від 26.07.2016 року до договору оренди б\н від 18.01.2008 року земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території Балибинської селищної ради Запорізького району Запорізької області, яка зареєстрована 07 вересня 2016 року у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 16295216, та за умовами якої було змінено строк, на який передається земельна ділянка в оренду ТОВ « Дана» в сторону зменшення, збільшено розмір орендної плати та внесено інші зміни, тобто, з укладенням додаткової угоди № 2 від 26.07.2016 року, попередня додаткова угода № 1 від 28.10.2011 року втратила чинність. За цих обтавин задоволена заява представника позивача із закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.3 ст. 205 ЦПК України, вимогам процесуального законодавства не суперечить.

Керуючись ст.ст. 205, 306, 310ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити.

Прийнти відмову представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 від позову у цій справі.

У зв"язку з відмовою позивача від позову рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 12 травня 2016 року по даній справі скасувати. Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана», третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання Додаткової угоди № 1 від 28 жовтня 2011 року недійсною та скасування її державної реєстрації закрити.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана» закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді