Постанова № 61527633, 20.09.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 вересня 2016 року № 826/25249/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Олеум»доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2015 р. № 0022601501,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-Олеум» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві від 06.04.2015 р. № 0022601501 (форми «Р»).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує безпідставним збільшенням відповідачем в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 37 513,13 грн. Зазначає, що позивачем було вчинено всі законодавчо встановлені вимоги для отримання права на податковий кредит у сумі 30 010,50 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомив. Заперечень або пояснень по суті заявлених позовних вимог не надав.

Зважаючи на неявку в судове засідання представника відповідача, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Укр-Олеум» за листопад 2014 року.

Перевіркою встановлено заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках на суму 30010,50 грн.

За результатами перевірки складено акт від 20.02.2015 р. № 73/26-57-15-01-36892200 та винесено податкове повідомлення-рішення від 06.04.2015 р. № 0022601501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 37 513,13 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 30010,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 7 502,63 грн.

Підставою для збільшення грошового зобов'язання стало те, що постачальником товару ТОВ «ОРО НЕРО» не було зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних, виписану ТОВ «Укр-Олеум» податкову накладну від 12.11.2014 р. № 45.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З наведеного вбачається, що у випадку відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної, у покупця відсутнє право на включення сум податку на додану вартість по таким податковим накладним до податкового кредиту, однак, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 22.12.2014 р. подано до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 р., разом із додатком 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» та Додатком 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)».

У Додатку 8 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 р. позивачем зазначено податкову накладну, видану ТОВ «ОРО НЕРО» 12.11.2014 № 45 на суму податку на додану вартість 30 010,50 грн., яку не було належним чином зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. До вказаного Додатку 8 було додано первинні документи, що підтверджують факт отримання товарів, а саме: податкову накладну від 12.11.2014 № 45, видаткову накладну від 13.11.2014 р. № РН-000810 та рахунок-фактуру від 12.11.2014 № СФ-0000810.

Таким чином, позивачем 22.12.2014 р. було подано, а відповідачем прийнято, що підтверджується вхідним штемпелем, податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року з Додатком № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)», тобто в межах 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім того, як встановлено судом, позивачем до поданої декларації з податку на додану вартість та Додатку № 8 до неї було надано первинні документи, що підтверджують факт отримання товарів.

Отже, оскільки позивачем до декларації було додано заяву із скаргою на постачальника у зв'язку з відсутністю факту реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд приходить до висновку про наявність підстав для включення до складу податкового кредиту сум, визначених в спірній податковій накладній, та, як наслідок, наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення винесено відповідачем без урахування вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов ТОВ «Укр-Олеум» підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню повністю.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Олеум» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві від 06.04.2015 р. № 0022601501.

3. Судові витрати в сумі 1218,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Олеум» за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук