Постанова № 61524385, 14.09.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 вересня 2016 р. Справа № 802/1139/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання Волощук А.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Клюси Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області

про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

04.08.2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - ГУ НП у Вінницькій області) № 655 від 05.07.2016 року в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани та зобов'язання відповідача внести виправлення до його трудової книжки щодо застосування дисциплінарного стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07.11.2015 року він був прийнятий на службу в поліцію до ГУ НП у Вінницькій області і з того часу перебуває на посаді поліцейського батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Вінниця" ГУ НП у Вінницькій області (далі - БПСПОП "Вінниця"). Наказом ГУ НП у Вінницькій області № 655 від 05.07.2016 року йому оголошено сувору догану за порушення вимог ст.ст. 1, 7, 8 Дисциплінарного статуту ОВС України, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 року № 155, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", функціональних обов'язків. З таким наказом позивач не погоджується, посилаючись на те, що наведені у ньому обставини не відповідають дійсності та викладені неправдиво. Крім того, в наказі не зазначено, які саме норми (пункти) Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України ним було порушено та які саме фунціональні обов'язки поліцейського не виконано. Вважає, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку і оголошення йому суворої догани є незаконним.

Під час судового розгляду справи позивач на підставі ст.ст. 51, 137 КАС України змінив позовні вимоги (том 2, а.с. 3-4) та остаточно просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Вінницькій області від 05.07.2016 року № 655 в частині прийняття рішення про накладення на позивача ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Вінницькій області від 26.07.2016 року № 743 про накладення на позивача ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

В судовому засіданні представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові. Додатково пояснила, що проведене відповідачем службове розслідування не стосувалося ОСОБА_3, про що свідчить та обставина, що він не був відсторонений від виконання службових обов'язків на час розслідування. Більше того, у матеріалах службового розслідування не міститься характеристика на позивача, а отже рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності приймалось без врахування особи працівника, його кваліфікації та попередньої поведінки під час служби в поліції. При цьому зауважує, що раніше на позивача дисциплінарні стягнення не накладалися, він неодноразово заохочувався за сумлінне виконання своїх службових обов'язків. Також представник позивача вважає, що відповідачем не доведено об'єктивної сторони дисциплінарного проступку, оскільки висновки службового розслідування в частині начебто неправомірних дій ОСОБА_3 не підтверджуються документами, зібраними під час проведення розслідування. Зокрема, з понад 70 пояснень працівників батальйону, які були очевидцями подій, з приводу яких проводилось розслідування, лише ОСОБА_5 у своїх поясненнях згадав прізвище позивача і зазначив, що він нібито в грубій формі висловлював своє незадоволення відповідями командира ОСОБА_6 Однак, навіть якщо брати ці пояснення до уваги, то вони не відповідають тим діям, які поставлені у вину ОСОБА_3 висновком службового розслідування та оскаржуваним наказом. Просить суд адміністративний позов задовольнити.

Позивач у судове засідання не з'явився, але надав суду письмові пояснення, в яких зазначає, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності незаконно і не за події, які мали місце 02.06.2016 року в м. Краматорськ Донецької області, а за те, що він відмовився давати ті пояснення, які йому намагався надиктувати голова комісії з проведення службового розслідування підполковник ОСОБА_7 (том 2, а.с. 19-20).

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у наданих суду письмових запереченнях на адміністративний позов (том 2, а.с. 11-14). Наполягає на тому, що службове розслідування за фактом недотримання позивачем субординації, норм професійної та службової етики при звертанні до командира батальйону майора поліції ОСОБА_6 було проведене об'єктивно, а викладені в акті службового розслідування обставини відповідають дійсності і повністю підтверджуються документально. Стверджує, що різкі висловлювання ОСОБА_3, який підтримав ОСОБА_8, мало не призвели до сутички між особовим складом, який прибув на ротацію, та негативно вплинули на імідж БПСПОП "Вінниця". Крім того, розслідуванням було встановлено, що всупереч вимогам законодавства позивач звертався до командира батальйону ОСОБА_6 без дотримання правил субординації та на підвищених тонах, що принизило його авторитет перед особовим складом підрозділу. Відтак рядовий поліції ОСОБА_3 вчинив дисциплінарний проступок, за що йому було оголошено сувору догану. На уточнююче запитання про те, з яких саме матеріалів службового розслідування було зроблено висновок про зазначені вище неправомірні дії позивача, представник відповідача пояснив суду, що це вбачається з пояснень капрала поліції ОСОБА_5, яких керівництву ГУ НП у Вінницькій області було достатньо. Водночас не може пояснити, чому ініціатор службового розслідування командир БПСПОП "Вінниця" ОСОБА_6 ані в рапорті від 06.06.2016 року, ані у своїх поясненнях, наданих під час службового розслідування, не згадує ОСОБА_3 та не зазначає про його участь у конфлікті, що виник. Також представник відповідача не надав суду обґрунтованих пояснень щодо того, чому в матеріалах службового розслідування відсутні документи, які характеризують особу позивача, та чим керувалось керівництво ГУ НП у Вінницькій області, обираючи позивачу саме такий вид дисциплінарного стягнення як оголошення суворої догани.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Встановлено, що у період з 07.08.2014 року по 06.11.2015 року позивач ОСОБА_3 перебував на службі в органах внутрішніх справ України, а саме в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області.

З 07.11.2015 року ОСОБА_3 прийнятий на службу до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на посаду поліцейського БПСПОП "Вінниця" ГУ НП у Вінницькій області, спеціальне звання - рядовий поліції.

Відповідно до Розділу 1 "Загальні положення" Положення про батальйон патрульної служби міліції особливого призначення "Вінниця" УМВС України у Вінницькій області, затвердженого наказом УМВС України у Вінницькій області від 14.07.2014 року № 758 (далі - Положення № 758), БПСПОП "Вінниця" ГУ НП у Вінницькій області є високомобільним спеціальним структурним підрозділом УМВС України у Вінницькій області, створеним з метою належного забезпечення прав та свобод громадян, захисту суспільства від злочинних посягань, забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, культурно-масових, релігійних заходів, припинення групових порушень громадського порядку та масових заворушень, проведення спеціальних операцій по затриманню озброєних злочинців, ліквідації аварій та стихійних лих.

До структури підрозділу входять дві роти по обслуговуванню м. Вінниці та області, а також при потребі - виконання завдань поза межами регіону.

Підрозділ безпосередньо підпорядковується начальнику УМВС, а в разі його відсутності - особі, яка виконує його обов'язки. Під час виконання завдань поза межами регіону постійної дислокації підрозділ переходить в оперативне підпорядкування начальника відповідного ГУ МВС, УМВС.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2016 року на адресу керівництва ГУ НП у Вінницькій області надійшов рапорт командира БПСПОП "Вінниця" ОСОБА_9, в якому останній доповів про факт грубого порушення окремими працівниками БПСПОП "Вінниця" службової дисципліни, правил субординації та інших професійно-етичних норм під час проведення чергової ротації особового складу батальйону на об'єкті тимчасової дислокації батальйону в м. Краматорськ Донецької області (том 1, а.с. 50).

На підставі вказаного рапорту наказом ГУ НП у Вінницькій області № 683 від 06.06.2016 року призначено службове розслідування. Цим ж наказом на час проведення розслідування від виконання своїх службових обов'язків відсторонено наступних поліцейських БПСПОП "Вінниця": полковника ОСОБА_8, старшого сержанта ОСОБА_10, сержанта ОСОБА_11, рядових ОСОБА_12 та ОСОБА_13, (том 1, а.с. 51).

За результатами службового розслідування уповноваженою комісією ГУ НП у Вінницькій області складено висновок службового розслідування від 05.07.2016 року (том 1, а.с. 220-228), зі змісту якого слідує, що 02.06.2016 року відбувалась ротація особового складу БПСПОП "Вінниця" в м. Краматорськ Донецької області. Після проведення організаційних заходів з прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей, командиром батальйону ОСОБА_6 було надано команду на шикування особового складу БПСПОП "Вінниця" на чолі з керівником загону - заступником командира батальйону полковником поліції ОСОБА_8 Після того як особовий склад був вишикуваний, ОСОБА_8 перед строєм в різкій формі, не дотримуючись правил субординації та не вибираючи слів почав висловлювати незадоволення з приводу прийнятих рішень командира ОСОБА_9, а також керівництва ГУ НП у Вінницькій області на чолі з тимчасово виконувачем обов'язків начальника ГУ НП полковником поліції ОСОБА_14 та його заступником ОСОБА_15 Різкі висловлювання полковника поліції ОСОБА_8 та інших осіб, які виступили на його підтримку, зокрема старшого сержанта ОСОБА_10, сержанта поліції ОСОБА_11, рядових поліції ОСОБА_12 та ОСОБА_13, мало не призвели до сутички між особовим складом, який прибув на ротацію під керівництвом ОСОБА_16 та частиною особового складу, що відбувала до місця постійної дислокації у м. Вінниці. Дана подія відбулась в присутності працівників інших підрозділів поліції особливого призначення, які також дислокуються на об'єкті в м. Краматорськ Донецької області та негативно вплинула на імідж БПСПОП "Вінниця", принизила його авторитет та моральний стан працівників, які щойно прибули для несення служби в зоні проведення АТО.

В частині поведінки позивача під час вказаних вище подій у висновку службового розслідування зазначено, що ОСОБА_3 звертався до майора поліції ОСОБА_6 на підвищених тонах та підтримував своїх колег, які загострювали ситуацію, що принижувало авторитет командира перед особовим складом батальйону. Крім того, на вимогу комісії з розслідування з'явитись до ГУ НП у Вінницькій області для надання пояснень рядовий поліції ОСОБА_3 прийшов з уже написаним поясненням на бланку УКЗ ГУНП, хоча раніше з ним ніхто з комісії не спілкувався та бланк пояснення не надавав. Тому ОСОБА_3 було запропоновано здійснити доповнення до свого пояснення, оскільки факти події викладені не об'єктивно та не по суті, а формально і загальними фразами. Однак ОСОБА_3 коротко доповнив пояснення та в подальшому відмовився письмово відповідати на запитання, які були йому усно поставлені, мотивуючи це тим, що він усе написав.

Наказом ГУ НП у Вінницькій області № 655 від 05.07.2016 року за порушення вимог Дисциплінарного статуту ОВС України, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 року № 155, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" та функціональних обов'язків, що виразилось у недотриманні норм професійної та службової етики, неповазі до командира батальйону майора поліції ОСОБА_6 та не підтримання порядку і дисципліни в умовах проведення АТО поліцейського БПСПОП "Вінниця" рядового поліції ОСОБА_3 вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності після його виходу з відпустки (том 1, а.с. 230-233).

В подальшому наказом ГУ НП у Вінницькій області № 743 від 26.07.2016 року позивачу оголошено сувору догану (том 1, а.с. 243-244).

Надаючи оцінку правомірності рішення відповідача про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, суд керується наступними мотивами.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України "Про Національну поліцію".

Згідно з ч. 1 ст. 1 цього Закону Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію").

Відповідно до п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний:

неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;

інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з п. 4 Розділу XI "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

В силу положень пп. 2.2-2.5, 3.3, 4.1 Розділу III та пп. 1.1, 1.2 Розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 року № 155 (чинних на момент виникнення спірних правовідносин), професійний обов'язок працівника полягає в безумовному виконанні закріплених Присягою, законами та професійно-етичними нормами завдань щодо забезпечення надійного захисту правопорядку, законності, громадської безпеки. Честь працівника виявляється в сукупності таких якостей, як заслужена репутація, добре ім'я, особистий авторитет, вірність службовому обов'язку, даному слову і прийнятим моральним зобов'язанням. Гідність нерозривно пов'язана з обов'язком і честю та являє собою єдність морального духу і високих моральних якостей, їх формування та підтримку в самому собі й інших людях. Професійний обов'язок, честь і гідність є найважливішими критеріями моральної зрілості працівника, його готовності до виконання оперативно-службових завдань. Працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе ряд моральних зобов'язань, зокрема бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті.

Статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Водночас згідно з п. 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту ОВС України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Отже, на сьогодні сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів Національної поліції України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі - Дисциплінарний статут).

Так, статтею 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За порушення службової дисципліни на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ (ст. 12 Дисциплінарного статуту).

При цьому порядок накладання дисциплінарних стягнень визначається статтею 14 Дисциплінарного статуту.

Зокрема, в силу положень вказаної статті з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

Оскаржуваними наказами ГУ НП у Вінницькій області № 655 від 05.07.2016 року та № 743 від 26.07.2016 року рядовому поліції ОСОБА_3 оголошено сувору догану за порушення вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 року № 155, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" та своїх функціональних обов'язків.

При цьому у вину позивачу постановлено те, що під час проведення ротації особового складу БПСПОП "Вінниця" в м. Краматорськ Донецької області 02.06.2016 року він на підвищених тонах звертався до командира ОСОБА_6 та підтримував своїх колег, які загострювали ситуацію, що принизило авторитет командира та мало не призвело до сутички між особовим складом підрозділу.

Відтак, на думку відповідача, рядовий ОСОБА_3 не дотримався норм професійної етики, проявив зневагу до командира батальйону та порушив службову дисципліну в умовах проведення АТО, а тому підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення суворої догани.

Разом з тим, на переконання суду, факт вищезазначеної поведінки позивача та відповідно факт вчинення ним дисциплінарного проступку суб'єктом владних повноважень не доведений та належними доказами не підтверджується.

Зокрема судом встановлено, що прийняттю оскаржуваних наказів передувало службове розслідування, призначене наказом ГУ НП у Вінницькій області № 683 від 06.06.2016 року.

У ході проведення такого розслідування членами комісії відібрано понад 70 письмових пояснень від очевидців події, яка стала підставою для проведення розслідування.

Змістовний аналіз цих пояснень в сукупності з іншими матеріалами службового розслідування вказує на те, що 02.06.2016 року під час ротації особового складу БПСПОП "Вінниця" в м. Краматорськ Донецької області командир батальйону ОСОБА_6 дав команду на шикування особового складу підрозділу на чолі з заступником командира батальйону полковником поліції ОСОБА_8 Після того як особовий склад був вишикуваний, ОСОБА_8 перед строєм в різкій формі, не дотримуючись правил субординації та не вибираючи слів почав висловлювати незадоволення з приводу кадрових рішень, прийнятих командиром ОСОБА_9, а також рішень керівництва ГУ НП у Вінницькій області. Його висловлювання підтримали інші працівники батальйону, а саме старший сержант поліції ОСОБА_10, сержант поліції ОСОБА_11, рядові поліції ОСОБА_12 та ОСОБА_13

Водночас лише у поясненнях капрала поліції ОСОБА_5 (том 1, а.с. 60) зазначено, що ОСОБА_3 також взяв активну участь у конфлікті, в грубій формі висловлював своє незадоволення командуванням ОСОБА_6 та підтримував полковника поліції ОСОБА_8 При цьому жоден інший свідок події у своїх поясненнях позивача не згадував, а тим паче не вказував на його неправомірну поведінку по відношенню до командира.

Прикметно, що сам командир батальйону ОСОБА_6, який був ініціатором службового розслідування щодо обставин події 02.06.2016 року у м. Краматорськ Донецької області, в своєму рапорті на ім'я т.в.о. начальника ГУ НП у Вінницькій області від 06.06.2016 року з приводу порушення службової дисципліни окремими працівниками БПСПОП "Вінниця" не зазначає про рядового поліції ОСОБА_3 як про особу, яка допустила порушення службової дисципліни. Немає таких відомостей і в поясненнях ОСОБА_6, наданих під час проведення службового розслідування (том 1, а.с. 52-53).

Водночас зі свідчень понад 70-ти допитаних у ході службового розслідування працівників БПСПОП "Вінниця" не вбачається факт порушення рядовим поліції ОСОБА_3 правил субординації та його активної участі у створенні чи підтриманні конфліктної ситуації між командиром та особовим складом батальйону (том 1, а.с. 54-59, 61-90, 104-180).

Про відсутність такого факту свідчить і те, що позивача не було відсторонено від виконання службових обов'язків, хоча згідно з пунктом 3 наказу ГУ НП у Вінницькій області № 683 від 06.06.2016 року усіх причетних до порушення службової дисципліни працівників БПСПОП "Вінниця" було відсторонено від виконання службових обов'язків.

Отже, матеріалами службового розслідування об'єктивна сторона складу дисциплінарного проступку, за вчинення якого ОСОБА_3 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, не підтверджується, а висновок службового розслідування від 05.07.2016 року про начебто неправомірну поведінку позивача 02.06.2016 року під час проведення ротації особового складу БПСПОП "Вінниця" в м. Краматорськ Донецької області не відповідає фактичним обставинам події.

Більше того, судом встановлено, що вказаний висновок службового розслідування обґрунтовується в тому числі і тим, що "на вимогу комісії з'явитися до ГУ НП у Вінницькій області для надання пояснень рядовий поліції ОСОБА_3 прийшов з уже написаним поясненням на бланку УКЗ ГУНП, хоча раніше з ним ніхто з комісії не спілкувався та бланк пояснення не надавав. Після чого ОСОБА_3 було запропоновано здійснити доповнення до свого пояснення, оскільки факти події викладені не об'єктивно та не по суті, а формально і загальними фразами. Однак, ОСОБА_3 коротко доповнив пояснення та в подальшому відмовився письмово відповідати на запитання, які були йому усно поставлені, мотивуючи це тим, що він усе написав" (том 1, а.с. 224-225).

Разом з тим, суд зауважує, що, по-перше, вищезазначені обставини не стосуються факту порушення службової дисципліни, який мав місце 02.06.2016 року в м. Краматорськ Донецької області та з приводу якого і проводилось службове розслідування. Водночас, якщо ж комісія ГУ НП у Вінницькій області вважала, що позивачем не було дотримано встановленого порядку проведення службового розслідування і у зв'язку з цим в його діях вбачається дисциплінарний проступок, перевірка відповідного факту мала б відбуватись шляхом призначення окремого службового розслідування.

По-друге, в силу ст. 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе. Відтак, з посиланням на зазначені конституційні положення позивач взагалі міг відмовитись від надання пояснень комісії ГУ НП у Вінницькій області без жодних негативних наслідків для себе.

Вирішуючи справу по суті суд також враховує, що згідно з ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Крім того, відповідно до п. 8.3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС України, затвердженої наказом МВС України 12.03.2013 року № 230, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості, в тому числі характеристика особи (зокрема наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень).

Тобто, за чинним законодавством начальник або особа, яка проводить службове розслідування, зобов'язані отримати характеризуючі документи про особу, яка притягується до дисциплінарної відповідальності, оскільки це може мати значення при визначенні виду дисциплінарного стягнення.

Натомість у матеріалах службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками БПСПОП "Вінниця" такі документи відносно рядового ОСОБА_3 відсутні, що свідчить про недотримання порядку накладення на нього дисциплінарного стягнення та необ'єктивний підхід до визначення виду такого стягнення.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що під час розгляду адміністративної справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів порушення позивачем вимог Дисциплінарного статуту ОВС України, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" та функціональних обов'язків поліцейського БПСПОП "Вінниця". Відтак притягнення рядового ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності суд визнає протиправним.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень і дій, суд доходить висновку про наявність підстав для скасування пункту 6 наказу ГУ НП у Вінницькій області від 05.07.2016 року № 655 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та допуску до виконання службових обов'язків поліцейських БПСПОП "Вінниця" ГУНП у Вінницькій області" та наказу ГУ НП у Вінницькій області від 26.07.2016 року № 743 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського БПСПОП "Вінниця" ГУНП у Вінницькій області рядового поліції ОСОБА_3.".

Враховуючи положення ст. 94 КАС України, беручи до уваги те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а інших витрат судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 72, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 6 наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 05.07.2016 року № 655 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та допуску до виконання службових обов'язків поліцейських БПСПОП "Вінниця" ГУНП у Вінницькій області".

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 26.07.2016 року № 743 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського БПСПОП "Вінниця" ГУНП у Вінницькій області рядового поліції ОСОБА_3.".

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Сало Павло Ігорович