Постанова № 61523491, 20.09.2016, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 року 11год.35хв. м. Одеса Справа № 815/3435/16

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.

за участю: секретар Сакара М.М.

представників: позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Підприємства «Флагман» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про зобовязання скасувати рішення та надати висновок,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" (далі - ТОВ " Флагман ") звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України у якому з урахуванням уточнень просить скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000062/2 від 18.05.2016р, та зобов'язати відповідача надати відповідному органуДержавного казначейства України висновок про повернення позивачу з державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів (фінансову гарантію) в сумі 67338,78грн..

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 18.05.206 року державним інпеткором митного оформлення №3 митного поста «ОСОБА_3 -порт» Одеської митниці ДФС видано рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000062/2 і відмовлено в митному оформленні товарів, які ввезено підприємством «Флагман» у формі ТОВ за укладеним із компанією KINGS CHOICE EOOD контрактом №15032016 від 15.03.2016 року. Підставою для видання рішення про коригування зазначено «використання декларантом відомостей, не підтверджених документально». Проте позивач вважає данне рішення протиправним оскільки до митниці під час митного оформлення товарів були наданні всі підтверджуючі документи.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та надав до суду заперечення у письмовому вигляді, які мотивовані тим, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, Одеською митницею ДФС встановлені розбіжності в поданих документах та відсутність в них всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів та ціни, що була фактично сплачена за товар, при цьому, дані ЄАІС свідчать про здійснення розмитнення подібних товарів за значно вищою ціною, ніж заявлена позивачем.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, зясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до матеріалів справи, Підприємством «Флагман» у формі ТОВ заявлено 17.05.2016 Одеської митниці Державної фіскальної служби України до митного контролю та митного оформлення за електронною митною декларацією (далі - МД) №500060702/2016/006143 товар овочі сушені цибуля ріпчаста білого та червоного кольору у формі висушених пелюстків, експортер «V.Т. Foods PVT.LTD.», країна виробництва Індія.

Митна вартість була заявлена декларантом шляхом подання декларації митної вартості за основним методом визначення, а саме - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного контролю та митного оформлення позивачем надано документи, перелік яких зазначений в графі 44 ВМД, а саме: контракт на поставку товарів від 15.03.2016 №15032016, рахунок №А1А1631, рахунок 768422045, прайс-лист (прейскурант) б/н від 15.03.2016р., калькуляційний лист від 30.03.2016р. №1503, інвойс №VFPL/EXP/133/15-16 від 29.03.2016р., пакувальний лист №VFPL/EXP/133/15-16 від 29.03.2016р., наряд №11537, лист-підтвердження замовлення №15032016 від 15.03.2016р., декларацію виробника б/н, сертифікат про походження товару EL 47013199, договір про надання послуг з декларування №МБ -001/13, технічна специфікація б/н від 30.03.2016р.

Одеською митницею ДФС при розгляді документів під час контролю за правильністю визначення митної вартості товарів в звязку з спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та тим, що у поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіхвідомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема: в оригіналі прайс-листа від 15.03.2016р. відсутнє позначення про адресування цін саме Підприємству «Флаган» у формі ТОВ, проте в перекладі прайс-листа від 15.03.2016р. що здійснював комерційний директор Підприємства «Флагман» ОСОБА_3 зазначається, що даний прайс-лист видано на імя Підприємства Флагман»; в перекладі калькуляції від 30.03.2016р. №1503-А що здійснював комерційний директор Підприємства «Флагман» ОСОБА_3 відсутня вартість страхування товарів, що повинна бути включена в ціну товару згідно п.3.3 зовнішньоекономічного договору (контракт) від 15.03.2016р. №15032016, рахунку фактурі (інвойс) від 29.03.2016р. № VFPL/EXP/133/15-16 тощо; в калькуляції від 30.03.2016р. №1503-А на товари №1 та №2 МД ціни визначені на рівні 1,410дол. США/кг та 1,220 дол.США /кг відповідно, але в рахунку інвойсі від 29.03.2016р. № VFPL/EXP/133/15-16 ціна на товари №1 та №2 зазначена на рівні 1900 доларів США/тонну та 1600 долларів США/тонну відповідно було запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме:

- виписку з бухгалтерської документації,

- каталоги, специфікації виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленні спеціалізованими експертними організаціями;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором(угодою, контрактом);

- договір (угоду, контракт) з третіми особами, повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів , митна вартість яких визначається.

Із переліку запропонованих додаткових документів, листами вих. №370, 371, 372 від 18.05.2016р. ТОВ «Флагман» направило відповідачу наступні документи: виписку з бухгалтерської документації, від 18.03.2016р., каталог виробника товару № 1 та товару №2, копію експортної декларації країни відправлення №6768883, інвойс відправника (виробника) VFPL/EXP/133/15-16, повідомило про те, що ТОВ не підписувало із третіми особами жодних договорів (угод, контрактів) повязаних із договором про поставку товарів у звязку з чим подібні документи не існують та не можуть бути надані, та що рахунки про здійснення платежів третім особам не можуть бути надані , так як згідно п.3.7 договору умови оплати виключають можливість здійснення покупцем платежів третім особам.

У зв'язку з ненаданням усіх додаткових документів та тим, що надані документи не підтверджують заявлену декларантом митну вартість товарів Одеською митницею ДФС самостійно визначено митну вартість, шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000062/2 від 18.05.2016р. з застосування шостого (резервного методу) та взята до розрахунку митна вартість товарі зазначена у митній декларації №100270004/2016/303783 від 03.03.2016р.

Позивач 19.05.2016 здійснив заходи щодо випуску товару у вільний обіг під фінансову гарантію заявленої до митного оформлення за митною декларацією. Випуск товарів здійснювався за митною декларацією №500060702/2016/006300 від 19.05.2016 (сума фінансової гарантії по миту складала - 26581,09 грн. сума фінансової гарантії по ПДВ складала - 40757,69 грн.)(а.с.37), що не заперечується представником відповідача, а тому суд вважає дані обставини доведеними.

01.06.2016р. ТОВ «Флагман» подало до відповідача лист вих. №373 (а.с.7) у якому зазначило про наявність в базі даних інших декларацій ніж №100270004/2016/303783 від 03.03.2016р. у кількості 13шт. по яким здійснювалось розмитнення за меншими цінами (а.с.8) та зазначило їх номери, дати, декларантів, та просило скасувати рішення про коригування митної вартості №500060702/2016/000062/2 від 18.05.2016р. та визнати митну вартість визначену у митній декларації №500060702/2016/006243 до якої додало додатки (а.с.11).

Не отримавши в 5-ти денний строк відповіді на лист від 01.06.2016р. позивач 10.06.2016р. відповідно до ч.9 ст.55 Митного Кодексу України звернувся до відповідача з заявою у якій зазначив, що через ненадання обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості на звернення від 01.06.2016р. вважається що декларантом вартість визначена правильно, а тому просив: скасувати рішення про коригування митної вартості від 18.05.2016р. №500060702/2016/000062/2, та повернути грошові кошти які були сплачені Підприємством «Флагман» у формі ТОВ у вигляді фінансової гарантії при здійснені митного оформлення за декларацією за №500060702/2016/006300 (а.с.12)

10.06.2016р. відповідач надав відповідь на лист від 01.06.2016р., в якому зазначив, що так як відсутня можливість розрахувати за 1-5 методами, то був застосований резервний метод, за яким встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів (аналогічних товарів) є більшим : по товару №1 та №2 МД від 03.03.2016р. №100270004/2016/303783 відповідно 2,95 доларів США за кг.нетто, та так як згідно заяви від 01.06.2016р. не надано інші додаткові документи наявні у нього для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, ніж ті що надавалися при винесені рішення про коригування митної вартості товару від 18.05.2016р. №500060702/2016/000062/2, та враховуючи вище зазначене, після розгляду поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості не погодився із заявленою митною вартістю товарів декларантом, а тому не має підстав для визнання заявленої митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 18.05.2016р.(а.с.13-16).

14.06.2016р. Одеська митниця ДФС надала відповідь на лист ТОВ від 10.06.2016р. про те, що листом від 10.06.2016р. №2055/10-15-70-61 направлено на адресу ТОВ відповідь з порушеного ТОВ питання щодо підтвердження митної вартості товарів оформлених за митною декларацією типу ІМ 40 АА №500060702/2016/006300 (а.с.19).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно ст. 49 цього Кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України № 3018-VI від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

За змістом ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

За змістом ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно доглави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

За змістом ч. 9 ст. 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Згідно зі ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з п. 1.14 Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24 травня 2012 року, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2015 року у справі № К/800/12159/15.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про визначення митної вартості товарів від 18.05.2016 №№500060702/2016/006300 прийнято із застосуванням резервного методу.

Серед мотивів прийняття вказаного рішення зазначено, що «митна вартість імпортованих товарів не могла бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (визначеного позивачем), оскільки надані документи не підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару №1 та №2 зазначену у МД від 17.05.2016р. №500060702/2016/006143 на рівні 12271 дол. США на умовах поставки CIF UA Odessa. В той час вони підтверджують вартість товару №1 та №2 на рівні 9122,82дол. США (ймовірно на умовах FOB)».

Відповідач посилається як на одну з розбіжностей це відображення в калькуляції виробника №1503-А від 30.03.2016р. (а.с.57,58) рекомендовану відпускну ціну на цибулю білого кольору -1410дол.США/кг, а на цибулю червоного кольору -1220долларівСША/кг. (CIF ОСОБА_3), з чого доходить до припущення, що надані документи не підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару №1 та №2 зазначену у МД від 17.05.2016р. №500060702/2016/006143 на рівні 12271 дол. США, тоді як в рахунку фактурі інвойсі від 29.03.2016р. VFPL/EXP/133/15-16 (а.с.140) ціна на цибулю білого кольору 1900дол.США/т., а червоного кольору -1600дол.США/т.

Проте відповідач безпідставно не прийняв до уваги, що дана калькуляція собівартості товару складена виробником товару -V.T. Foods PVT. LTD (Індія), тоді як в інвойсі від 29.03.2016р. VFPL/EXP/133/15-16 ціна виставлена продавцем товару -Kings Choice Eood (м.Бургас Болгарія), який фактично не є виробником цибулі для сплати покупцю ТОВ «Флагман», та заявлена митна вартість товарів (ціна товару) співпадає з фактурною ціною товару, дані якої містяться в інвойсах.

Відповідач в обгрунтування застосування резервного методу зазначив, що у нього відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичним та подібними (аналогічними) товарами, тому неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, та неможливо застосувати методі визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості, оскільки в органі доходів та зборів відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товару.

Проте позивачем надавалась відповідачу під час митного оформлення 17.05.2015р. калькуляція собівартості виробника товару V.T. Foods PVT. LTD (Індія) з відображенням усіх складових необхідних для здійснення цього розрахунку в тому числі у п.8 зазначена вартість страхування та перевезення на умовах CIF порт ОСОБА_3 (а.с.57), та вона безпідставна не була врахована під час прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того відповідач застосував для визначення вартості товару митну декларацію іншого декларанта від 03.03.2016р. №100270004/2016/303783 в які вартість більша ніж у позивача та становить 2,95 доларів США за кг.нетто. та не зміг пояснити чому не була застосована ціна яка містилась в інших деклараціях (13 шт.), дані про які зазначені в листі позивача від 01.06.2016 року та в яких ціна за якою здійснено митне оформлення такого ж товару меньша.

Частина друга статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 МК України, інформаційні ресурси органів доходів і зборів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.

Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Тому суд враховує наявність в базі даних інших митних декларацій з цінами за аналогічний товар нижчими ніж визначена відповідачем, які зазначив позивач у листі від 01.06.2016р., та за якими було здійснена сплата митних зборів та платежів, які безпідставно не були враховані відповідчем.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем листами від 18.05.2016р. у відповідності до ст. 55 Митного кодексу України було надано на додаток до вже поданих документів на підтвердження заявленої митної вартості, необхідні документи в яких усувались розбіжності в тексті перекладу та оригіналах(а.с.58,56).

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень ч. 2 ст. 6 Угоди про застосування ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року жоден член СОТ не може вимагати або примушувати будь-яку особу, яка не є його резидентом, надавати для вивчення або дозволяти одержувати доступ до будь-якого рахунка чи інших записів для цілей визначення обчисленої вартості. Однак інформація, надана виробником товарів для цілей визначення митної вартості згідно з положеннями цієї статті, може бути перевірена в іншій країні органами влади країни імпорту за згодою виробника і за умови, що вони повідомлять достатньою мірою заздалегідь уряд країни, про яку йдеться, а остання не заперечуватиме проти розслідування.

Позивачем надано копію контракту №15032016 від 15.03.2016р. укладеного між компанією Kings Choice Eood (м.Бургас Болгарія) «Продавець» та Підприємством «Флагман» у формі ТОВ «Покупець» у п. 3.1 якого зазначено, що ціна товару за даним контрактом узгоджується в доларах США, підтверджується документом на оплату проформою інфойсу (проформою рахунку фактури) та/чи комерційним інвойсом (рахунком фактурою) та становить: 1) цибуля (білого кольору) -1900 дол.США/т., 2) цибуля (червоно кольору) -1600 дол.США/т.(а.с.28-36).

Відповідно до п.2.7 вказаного контракту вантажовідправником за даним контрактом є V.T. Foods PVT. LTD, а вантажоотримувачем підприємство «Флагман», місце завантаження : м.Піпавав, Індія. Країна виробництва Індія.

Згідно п.2.3 вказаного контракту поставка товару здійснюється морським транспортом на умовах CIF ОСОБА_3 Україна у відповідності до Інкотермс -2010.

В пункті 3.3. вказаного контракту зазначено серед іншого, що ціна товару включає в себе й вартість перевезення та страхування товару до м.Одеса (а.с.30).

Позивач в митний декларації поданої 17.05.2016р. №500060702/2016/006143 зазначив у рядку 12 сама митну вартість виходячи із контрактної.

Судом встановлено, що ціна товару зазначена у митній декларації, контракті від 15.03.2016р., комерційному інвойсі від 29.03.2016р. №VFPL/EXP/133/15-16 співпадають.

Відповідач наполягав на розбіжностях у текстах перекладу та текстах оригіналів прайс- листа та калькуляційного листа з яких вони здійснені та представником позивача не заперечувалось їх наявність, проте вони були усунуті та подані виправлені додатково до відповідача 18.05.2016.

Таким чином суд доходить до висновку, що у відповідача після отримання додаткових документів були відсутні підстави не застосовувати метод визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Суд вважає, що позивач надав митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, згідно з переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які ідентифікують оцінюваний товар, містять об'єктивні та достовірні дані, які підтверджують заявлену митну вартість товару.

Суд вважає, що відповідачем не доведено наявності передбачених частиною третьою чи четвертою статті 53 Митного кодексу України підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а саме: висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями які не були надані Підприємством.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари після отримання додаткових документів.

Отже, відповідачем не наведено переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Крім того, як вбачається з листа Підприємства «Флагман» у формі ТОВ від 01.06.2016р. про скасування рішення про коригування митної вартості та визнання митної вартості визначеної декларантом у митній декларації №500060702/2016/006143 вих. № 373 в таблиці від зазначив 13-ть декларацій з номерами, датами, одержувачами товарів, які задекларували такий товар за меншою митною вартістю в першому кварталі 2016р..

Суд пропонував представнику відповідача надати декларації зазначені позивачем в листі 01.06.2016р. суду для огляду, та вони надані не були, що дає суду підстави вважати, що аргументи позивача обґрунтовані, а застосування відповідачем декларації від 03.03.2016р. №100270004/2016/303783 для визначення ціни за резервним методом є неправомірним.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Суд під час вирішення справи також враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постановах від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 11 вересня 2012 року у справі № 21-262а12, від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15, в яких суд дійшов висновку, що за умови ненаведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Тобто за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування митним органом коригування митної вартості є передчасним.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року у справі № 21-591а15, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Між тим, такі функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів того, що подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Флагман» документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни.

Щодо вимоги зобовязати Одеську митницю Державної фіскальної служби України направити до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновок (подання) щодо повернення внесеної фінансової гарантії за митною декларацією №500060702/2016/00630 у сумі 67338,78 грн., то суд доходить висновку щодо її обґрунтованості з наступних підстав.

Згідно ч. 9 ст. 55 Митного Кодексу у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Як встановлено судом, що позивач скористався своїм правом щодо подачі митниці протягом 80 днів з дня випуску товарів у вільний обіг необхідних та достатніх документів для підтвердження заявленої митної вартості, а Одеською митницею в строк встановлений ч.9 ст.55 МК не прийнято рішення що відповідно до ч. 10 ст..55 МК вважається, митну вартість товарів визначено правильно.

Пунктом 3.4 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24 січня 2006 р. №25/44 передбачено, що повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1097/14364.

Відповідно до п. 4 розділу ІІІ вказаного Порядку для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Згідно п. 5 цього Порядку супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України, Реєстр висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, підготовлений відповідно до пункту 5 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 N 611/147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за N 1095/14362 (далі - Реєстр висновків про повернення), Висновок про повернення з оригіналом заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України, підписаний начальником (заступником начальника) Відділу та зареєстрований у журналі реєстрації висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Журнал реєстрації висновків про повернення коштів з Держбюджету), форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, разом з документом, у якому відображаються результати перевірки, подаються керівнику (заступнику керівника) митного органу для прийняття остаточного рішення про повернення коштів.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів). Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України. Копія Висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю ( п. 6 Порядку № 618).

Суд враховує, що позивач 10.06.2016р. подавав до Одеської митниці ДФС заяву про повернення грошових коштів які були сплачені Підприємством у вигляді фінансової гарантії при здійсненні митного оформлення за декларацією №500060702/2016/006143 від 19.05.2016р. та на цей час кошти не повернуті та висновок не складався відповідачем та не подавався до органу держказначейства.

Таким чином, вимога позивача щодо зобов'язання Одеську митницю ДФС України направити до Головного Управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновок (подання) щодо повернення Підприємству «Флагман» у формі ТОВ внесеної фінансової гарантії за митною декларацією №500060702/2016/00630 у сумі 67338,78 грн є обґрунтованою.

Враховуючи те, що рішення від 18.05.2016 №500060702/2016/000062/2 винесено протиправно, оскільки позивачем подано всі документи, що підтверджують митну вартість, визначену ВМД №500060702/2016/006143 від 17.05.2016, а митна вартість позивачем визначена правильно, рішення про коригування митної вартості від 18.05.2016 №500060702/2016/000062/2 підлягає скасуванню.

Позивач у своїй позовній заяві не просив визнати протиправним дане оскаржуване рішення, проте суд вважає, що для повного захисту порушених прав відповідно до ч.2 ст.11 КАС України слід вийти за межі позовних вимог та визнати рішення 18.05.2016 №500060702/2016/000062/2 протиправним.

Отже, сплачена позивачем до Державного бюджету України фінансова гарантія, згідно ч. 10 ст. 55 Митного кодексу України підлягає поверненню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Також відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють зокрема чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи те, що рішення від 18.05.2016 №500060702/2016/000062/2 винесено протиправно, оскільки позивачем подано всі документи, що підтверджують митну вартість, визначену ВМД №500060702/2016/006143 від 17.05.2016, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158, 163, КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Підприємства «Флагман» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Одеської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000062/2 від 18.05.2016р.

Зобовязати Одеську митницю Державної фіскальної служби України направити до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновок (подання) щодо повернення внесеної фінансової гарантії за митною декларацією №500060702/2016/00630 у сумі 67338,78 грн.

Стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Підприємства «Флагман» у формі товариства з обмеженою відповідальністю суму витрат по сплаті судового збору у розмірі 1378грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 20.09.2016 року.

Суддя Е.А.Іванов

.