Ухвала суду № 61523316, 22.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 року м. Київ К/800/43192/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Олексієнка М.М.,

Стародуба О.П.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про перерахунок пенсії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 22 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови виплачувати йому щомісячно пенсію в повному розмірі (без нарахування податку), стягнення з відповідача на користь позивача недоплати пенсії, починаючи з 01.01.2015р., що виникла у зв'язку з її оподаткуванням відповідно до Закону України від 28.12.2014р. №71-VIII та зобов'язання в подальшому виплачувати щомісячно пенсію в повному розмірі у відповідності з вимогами Законів України "Про пенсійне забезпечення" і "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 22.05.2015р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду у м.Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

При цьому, розмір отримуваної ним станом на 01.02.2015р. пенсії складав 5979,17грн.

З лютого 2015 року розмір отримуваної позивачем пенсії зменшився в зв'язку з внесенням на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014р. №71-VIІI змін до Податкового кодексу України, якими передбачено оподаткування сум пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що відповідачем правомірно утримувались з пенсії відповідача податок на доходи фізичних осіб й військовий збір, в зв'язку з чим йому фактично виплачувалось 83,5 % відсотка від призначеної пенсії.

Статтею 67 Конституції України закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно п.п.162.1.1 - 162.1.3 п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з п.п.163.1.1 - 163.1.2 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, а також доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

За правилами п.164.1 ст.164 вказаного Кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

З 01.01.2015р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014р. №71-VIII, яким внесено зміни до податкового законодавства в частині оподаткування податком на доходи фізичних осіб пенсії та оподаткування доходів військовим збором.

Так, підпунктом 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» встановлено, що у 2015 році мінімальна заробітна плата з 1 січня становить 1218,00грн.

Відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Пунктом 171.2 статті 171 Податкового кодексу України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні є податковий агент.

Таким чином, з 01.01.2015р. об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб виступають пенсії, які перевищують 3654,00грн. (1218,00грн. х 3), з яких також утримується військовий збір, і територіальні органи Пенсійного фонду України, як податкові агенти, зобов'язані здійснювати відповідне утримання.

Разом з тим, зменшення державою призначених соціальних виплат шляхом внесення відповідних законодавчих змін не суперечить вимогам чинного законодавства та принципам міжнародного права.

Так, Європейський суд з прав людини в ухвалі від 03.06.2014р. у справі "Великода проти України" (заява №43331/12) зазначив, що стаття 1 Першого протоколу не гарантує як таке право на будь-які соціальні виплати у певному розмірі. Вимога цього положення полягає у тому, що будь-яке втручання з боку державних органів влади у мирне володіння майном має бути законним та має переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання має також бути обґрунтовано пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, має зберігатися "справедливий баланс" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде накладений особистий та надмірний тягар (п.п.25, 26 рішення).

У п.27 та п.28 рішення Суд наголосив на необхідності внесення змін до закону у відповідності із законодавчо визначеною процедурою та зазначає, що "зменшення пенсії заявниці очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного та визнаючи, що держава-відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою, Суд не вважає, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній легітимній меті або що воно поклало надмірний тягар на заявницю".

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки положення Податкового кодексу України в частині оподаткування пенсії набрали чинності 01.01.2015р. і не визнані такими, що не відповідають Конституції України, то відповідач, здійснюючи відповідні відрахування, діяв відповідно до чинного законодавства, а отже й про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку про прийняття судами за наслідками розгляду даної справи неправильних рішень, а тому підстав для скасування останніх колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 22 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: Пасічник С.С.

Олексієнко М.М.

Стародуб О.П.