Постанова № 61523033, 22.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 року Справа № 876/5729/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Прокуратури Львівської області, ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити дії за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_4 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

19 жовтня 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до прокуратури Львівської області, ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області про:

1) визнання бездіяльності прокуратури Львівської області щодо незвернення до Турківського районного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_4 та ТОВ «Таор Карпати» про усунення перешкод в користуванні автомобільною дорогою місцевого значення загального користування С141909 Ясениця - Новий Кропивник протиправною;

2) зобовязання прокуратури Львівської області звернутись до Турківського районного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_4 та ТОВ «Таор Карпати» про усунення перешкод в користуванні автомобільною дорогою місцевого значення загального користування С141909 Ясениця - Новий Кропивник шляхом знесення (демонтажу) перешкод (металевих воріт), демонтажу влаштованої бруківки, демонтажу самовільно влаштованої гравійно-щебеневої обїзної дороги, у звязку із незаконним перекриттям існуючої автомобільної дороги загального користуванні місцевого значення, розміром 800 метрів, шляхом демонтажу гравійно-щебеневого покриття;

3) визнання бездіяльності ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області щодо незвернення до Турківського районного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_4 та ТОВ «Таор Карпати» про усунення перешкоди в користуванні автомобільною дорогою місцевого значення загального користування С141909 Ясениця - Новий Кропивник протиправною;

4) зобовязання ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області звернутись до Турківського районного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_4 та ТОВ «Таор Карпати» про усунення перешкоди в користуванні автомобільною дорогою місцевого значення загального користування С141909 Ясениця - Новий Кропивник шляхом знесення (демонтажу) перешкод (металевих воріт), демонтажу влаштованої бруківки, демонтажу самовільно влаштованої гравійно-щебеневої обїзної дороги, у зв'язку із незаконним перекриттям існуючої автомобільної дороги загального користуванні місцевого значення, розміром 800 метрів, шляхом демонтажу гравійно-щебеневого покриття.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано бездіяльність ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області щодо невжиття заходів по відновленню руху автомобільною дорогою місцевого значення загального користування С141909 Ясениця - Новий Кропивник протиправною. Зобовязано ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області вжити заходів по відновленню руху автомобільною дорогою місцевого значення загального користування С141909 Ясениця - Новий Кропивник. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із таким судовим рішенням, його оскаржили ОСОБА_1, ОСОБА_2, подавши апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення про повне задоволення їх позовних вимог. Мотивуючи свою незгоду із постановою, апелянти зазначили, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову у формулюванні, викладеному у позовній заяві, є неправильним. Суд першої істанції порушив норми процесуального законодавства, так як безпідставно вийшов за межі позовних вимог, адже позов стосувався саме бездіяльності відповідачів щодо неподання позовів до суду, а вимог про визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області щодо невжиття заходів по відновленню руху на автомобільній дорозі місцевого значення Ясениця- Новий Кропивник позивачі не заявляли, отже, ці правовідносини не були предметом розгляду. Також судом безпідставно було залучено до участі у справі в якості третьої особи громадянку ОСОБА_4, яка на час розгляду справи в суді не мала відношення до комплексу «Таор». Правовідносини, повязані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять суспільний, публічний інтерес, а незаконність рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає. Суд безпідставно не взяв до уваги, що позивачі є власниками земельних ділянок у с. Коритище Турківського району, через яке і проходила дорога місцевого значення загального користування С141909 Ясениця - Новий Кропивник, яку незаконно перегородила власник бази відпочинку «Таор», що порушує права та інтереси позивачів. ОСОБА_4 незаконно побудувала базу відпочинку і обїзну дорогу в с. Коротище. Суд безпідставно не дав належної оцінки наявним у справі доказам незаконного будівництва ТОВ «Таор Карпати» дороги, яка облаштована за рахунок проїзду, який використовувався для доступу до земельних ділянок позивачів. ОСОБА_4 та ТОВ «Таор Карпати» незаконно перегородила металевими воротами дорогу місцевого значення загального користування Ясениця Новий Кропивник у с. Коритище. Суд безпідставно проігнорував рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року, яким було скасовано рішення Турківського районного суду Львівської області від 12 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 червня 2015 року, яким зобовязано ОСОБА_4 відновити у попередній стан частину дороги С141909 та не чинити перешкод ОСОБА_5 й ОСОБА_6 в проїзді та проході цією частиною автомобільної дороги. Згідно п. 2 ст. 121 Коституції України на органи прокуратури покладено обовяок представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених законом. Прокуратура здійснює нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами. Отже, апелянти вважають, що є підстави для повного задоволення позовних вимог, які саме зазначені у позовній заяві.

ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області також подала апеляційну скаргу на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року. Відповідач зазначив, що оскаржуване судове рішення прийнято з істотним порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Так суд безпідставно вийшов за межі позовних вимог. Також вказав, що висновки суду щодо порушення прав позивача не відповідають дійсності, адже дорога Ясениця - Новий Кропивник функціонує і не є перегородженою. Дії ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області не порушують прав позивачів. Вважає, що постанову суду в частині часткового задоволення позовних вимог слід скасувати і відмовити в позові в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_7 також оскаржила постанову суду і зазначила, що таку слід скасувати, оскільки її прийнято із суттєвими порушеннями норм процесуального і матеріального права. Зокрема, судом порушено вимоги ст. 2, ч. 2 ст. 11 КАС України. Суд розглянув справу в аспекті порушення цивільних прав позивачів, а не в розрізі порушень з боку управлінської діяльності відповідачів.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник повністю підтримали власну апеляційну скаргу. Пояснили, що відповідачі всупереч вимогам чинного законодавства не виконують належним чином покладені на них чинним законодавством обовязки, що призвело до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивачів щодо користування належним їм майном, а саме земельними ділянками в с. Коритище Турківського району Львівської області. Суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог, не задовольнивши заявлені позовні вимоги. Щодо задоволення інших апеляційних скарг заперечили.

Представник відповідача ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області ОСОБА_8 заперечила щодо задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та підтримала апеляційну скаргу організації, яку вона представляє. Зазначила, що суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог і розглянув спір, який не був предметом розгляду. Одночасно зауважила, що доводи позивачів щодо перекриття дороги є безпідставними, спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами і, зокрема, актом весняного обстеження, що було проведено з участю співробітника поліції. А тому у відповідача відсутні підстави для звернення до суду з позовом, як цього вимагають позивачі.

Представник третьої особи ОСОБА_9 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_7 й ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області. Пояснив, що судове рішення прийнято з істотним порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Також зауважив, що в суді наявний спір за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ТОВ «Таор Карпати» про усунення перешкод у користуванні дорогою.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі є власниками земельних ділянок, розташованих в с. Коритище Турківського району Львівської області, через яке проходить автомобільна дорога місцевого значення С141909 Ясениця - Новий Кропивник.

Позивачі вважають, що частина цієї дороги була захоплена для будівництва і обслуговування готельно-відпочинкового комплексу «Таор», чим порушено їх права та охоронювані законом інтереси.

Оскільки відповідачі є органами державної влади, які зобовязані контролювати дотримання законодавства в цій сфері, є підстави для визнання протиправною їх бездіяльності щодо незвернення до суду із відповідними позовами та зобовязання подати такі позови про усуненя перешкод у користуванні дорогою.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що ці позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно положень ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Аналіз наведених норм статтей 2, 6 КАС свідчить про те, що об'єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є право (свобода, законний інтерес) особи, порушене суб'єктом владних повноважень (за винятком справ за зверненнями суб'єкта владних повноважень).

Згідно зі ст. ст. 7, 8 Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності та поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення. Автомобільні дороги місцевого значення поділяються на обласні та районні.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про автомобільні дороги» державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.

Судом встановлено, що частина районної автомобільної дороги місцевого значення загального користування С141909 Ясениця - Новий Кропивник довжиною 400 м (від км 11+000 до 11+400) знаходиться на балансі ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області.

Отже, власником зазначеної частини дороги є держава, яка уповноважила Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) в особі служби автомобільних доріг здійснювати управління спірною ділянкою дороги.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема, розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або органи, уповноважені ними здійснювати експлуатаційне утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мають право вимагати від користувачів дотримання чинних законодавчих і нормативних актів стосовно дорожнього руху, правил ремонту і утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування дорогами і дорожніми спорудами та їх охорони.

Згідно Положення про ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України 02.11.2011 року № 12 метою діяльності ОСОБА_3 є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та штучних споруд, створення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них, задоволення потреб народного господарства та населення України в удосконаленні і раціональному розвитку дорожньої інфраструктури, що обслуговується. Предметом діяльності ОСОБА_3 є технічний нагляд за станом автомобільних доріг загального користування, мостів та інших споруд, організація виконання положень Закону України «Про дорожній рух» та правил в частині охорони автодоріг, мостів та інших штучних споруд. ОСОБА_3 зобовязана організовувати належне утримання та розвиток автомобільних доріг загального користування, що обліковуються на її балансі, та підтримувати безпечні та безперебійні умови руху на них.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) прокурор має рівні права з іншими учасниками процесу.

Підстави для вступу у справу, а також обсяг і межі повноважень прокурора у судовому процесі визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України.

Згідно зі ст. 36 вищевказаного Закону представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження. Наявність таких підстав має бути підтверджена прокурором шляхом надання суду відповідних доказів.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Обираючи форму представництва, передбачену частиною пятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Необхідно наголосити, що принцип законності дозволяє покласти на відповідача лише той обов'язок і лише із тієї підстави, які передбачені законом.

Частинами 2, 3 статті 6 КАС України передбачено, що у випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Згідно із ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Тобто із вищезазначених норм та змісту розділу XI Конституції України вбачається, що звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів є невід'ємним та гарантованим державою правом, а не обов'язком відповідних субєктів.

Виходячи з вищенаведеного, ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області та прокуратура Львівської області вправі самостійно визначати наявність чи відсутність порушення іншими субєктами норм чинного законодавства і в разі встановлення такого обирати спосіб захисту прав та інтересів громадян і держави в межах своїх дискреційних повноважень.

Адміністративний суд в межах своєї компетенції не вправі підміняти ці органи і при розгляді адміністративного спору визначати, чи є підстави для звернення цих субєктів до суду в порядку іншого судочинства.

З огляду на це нікого не може бути зобов'язано скористатися своїм правом звернутися до суду для захисту своїх або державних інтересів.

Отже, жодних підстав для визнання в судовому порядку протиправою безпідяльності, яка полягала у неподанні позовів до суду щодо усунення перешкод у користуванні дорогою, та зобовязання відповідачів подати такі позови немає.

Колегія суддів також зауважує, що згідно доводів позивачів, їх право на користування дорогою порушено не відповідачами, а ОСОБА_4 та ТОВ «Таор Карпати». Отже, позивачі вправі самостійно звернутися до вищевказаних осіб з позовом про усунення перешкод.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 не підлягають до задоволення.

Колегія суддів апеляційного суду також зазначає, що суд першої інстанції, визнавши протиправною бездіяльність ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області щодо невжиття заходів по відновленню руху автомобільною дорогою та зобовязавши вжити такі, істотно порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення публічно- правового спору.

Так, згідно із статтею 7 КАС України одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип диспозитивності.

Цей принцип закріплено в статті 11 КАС України, відповідно до частини другої якої, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно позовної заяви, що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1, ОСОБА_2 оскаржували саме бездіяльність відповідачів щодо неподання до Турківського районного суду Львівської області позовів до ОСОБА_4 та ТОВ «Таор Карпати» про усунення перешкод.

Отже, саме ці правовідносини і були предметом спору в даній справі.

Невиконання ж або неналежне виконання ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області своїх обовязків щодо відновлення руху на автомобільній дорозі предметом адміністративного позову не було і відповідно ці правовідносини не становили предмет доказування, а тому суд першої інстанції не мав правових підстав для визнання такої бездіяльності протиправною і зобовязання відповідача вжити вищевказаних заходів.

Враховуючи викладене, в цій частині доводи всіх апелянтів, в тому числі і позивачів, щодо істотного порушення норм процесуального права, що потягло прийняття незаконного рішення, є обґрунтованими.

Доводи ж апелянтів ОСОБА_1, ОСОБА_2 щодо безпідставного залучення судом першої інстанції до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_4 колегія суддів відхиляє, адже ця процесуальна дія не вплинула на правильність прийняття по суті та законність оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з істотним порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційні скарги слід задовольнити частково та скасувати оскаржувану постанову, прийнявши нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

ОСОБА_10

Повний текст постанови підписано 23 вересня 2016 року.