Ухвала суду № 61522810, 20.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/516/16 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

20 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Желтобрюх І.Л., Шостака О.О.

при секретарі Кривді В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Управління МВС України в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління МВС України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльність, визнання незаконними та скасування актів та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління МВС України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльність, визнання незаконними та скасування актів та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року - позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 займав посаду заступника начальника відділу організації реєстраційно-екзаменаційної роботи та автомобільно-технічної інспекції УДАІ УМВС України в Черкаській області.

Згідно наказу УМВС України в Черкаській області № 311 о/с від 06.11.2015 року позивач звільнений з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України.

26.06.2007 року о 15 год. 00 хв. позивач прибув до спортивного комплексу ВДАІ для проведення заняття по професійній підготовці та виконував вправу підтягування на перекладені. Після закінчення виконання вправи ОСОБА_2 зіскочив з перекладини та відчув різкий біль в голіностопному суставі лівої ноги, оскільки біль та набряк ноги позивача збільшувався, він звернувся за медичною допомогою до травматологічного відділення Третьої міської лікарні та встановлено діагноз «перелом зовнішньої кісточки лівого голіностопного суглобу». На лікуванні позивач перебував з 02.07.2007 по 22.08.2007 року.

За результатами розслідування вказаного нещасного випадку, відповідачем складено акт розслідування нещасного випадку форми Н-5* від 27.06.2012 та акт форми Н-1* нещасного випадку (у тому числі поранення) від 27.06.2012 №7, відповідно до висновку якого комісія дійшла висновку, що обставини та причини, за яких стався нещасний випадок, підпадають під перелік, визначений у п. 3.9 роз. 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України від 27.12.2002 №1346, тому нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

В подальшому, 09.12.2015 року відповідачем винесено припис №15 яким визначено, що нещасний випадок, який стався з позивачем 26.06.2007 року вважається таким, що стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків та зобов'язано скасувати акт за формою Н-1* від 27.06.2012 і скласти акт за формою НТ*.

Так, на виконання зазначеного припису, комісією відповідача прийняті акт за формою Н-5* та акт за формою НТ* від 25.04.2016, згідно висновків яких, нещасний випадок, який стався з позивачем 26.06.2007 вважається таким, що стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. Крім того, актом за формою Н-5* від 25.04.2016 попередній висновок комісії та акти за формою Н-5* від 27.06.2012 та за формою Н-1* від 27.06.2012 №7 скасовано.

21.12.2015 року постановою ВЛК державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» позивача визнано непридатним до військової служи у мирний час та обмежено придатним у воєнний час, у зв'язку з травмою, пов'язаною в виконанням службових обов'язків.

29.02.2016 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку з отриманням травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків (щодо нещасного випадку, який трапився з позивачем у 2007 році).

28.03.2016 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до УМВС України в Черкаській області щодо призначення йому пенсії, у зв'язку із звільненням зі служби в органах УМВС.

Листом УМВС України в Черкаській області від 14.04.2016 № 375/05/31 повідомлено позивача, що за результатами вивчення звернення позивача щодо призначення йому пенсії та вивчення наявних матеріалів розслідування нещасного випадку виявлено порушення щодо проведення розслідування, про що складено припис, яким зобов'язано органи УМВС України прийняти законне рішення, про що буде повідомлено позивача додатково.

Крім того, 06.04.2016 року позивач звернувся до УМВС України в Черкаській області щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності.

Листом від 28.04.2016 року №425/05/31-2016, УМВС України в Черкаській області повідомило позивача, що його заява розглянута, матеріали для розгляду та прийняття рішення надіслані до ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області».

Вказані обставини стали підставою звернення ОСОБА_2 до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги дійшов висновку про те, що нещасний випадок стався позивачем у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, а тому акт форми НТ* від 25.04.2016 року та акт форми Н-5* від 25.04.2016 року - складені без достатніх правових підстав та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні врегульовані Законом України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-ХІІ (надалі - Закон №2694).

Відповідно до ст. 14 вказаного Закону, працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

Підзаконним нормативно-правовим актом, що регулює порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України - є «Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України», затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404(надалі - Порядок №1346), який розроблено з метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.

Пунктами 2.1, 2.2 Порядку №1346 встановлено, що розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі. За результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Згідно пунктів 3.5, 3.9 даного Порядку вбачається, що керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС. комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків», якщо він трапився в період проходження служби під час: - припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; - вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; - охорони і забезпечення громадського порядку; - несення постової чи патрульної служби; - виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; - забезпечення безпеки дорожнього руху; - участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; - виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; - перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; - підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; - проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; - проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; - використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; - провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; - прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; - прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що нещасний випадок, який стався з позивачем, є нещасним випадком, який стався у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, як наслідок акт форми НТ* та акт форми Н-5* від 25.04.2016 року - складені без достатніх правових підстав та підлягають скасуванню.

Що стосується позовних вимог про визнати протиправними дії (бездіяльність) УМВС України в Черкаській області щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_2 від 28.03.2016 року про передачу документів до органів УПФУ для призначення пенсії та зобов'язати УМВС України в Черкаській області розглянути звернення ОСОБА_2 від 28.03.2016 року та передати матеріали до органів УПФУ для нарахування та призначення пенсії, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно положень ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Статтею 18 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.

Статтею 48 даного Закону встановлено, що заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

Також, відповідно до п. 1 та п. 12 постанови Правління Пенсійного Фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», від 30.01.2007 №3-1, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що Управління МВС України в Черкаській області зобов'язане у 10-ти денний строк підготувати подання та передати отримані документи ОСОБА_2 до Головного управління ПФУ в Черкаській області для вирішення питання про призначення відповідної пенсії.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною дії (бездіяльність) УМВС України в Черкаській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України заяви ОСОБА_2 з доданим пакетом документів та висновку щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та зобов'язання передати вищезазначені документи до Міністерства внутрішніх справ України з доданим пакетом документів та висновок щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що до повноважень УМВС України в Черкаській області відноситься реєстрація пакету документів та прийняття висновку щодо виплати позивачу грошової допомоги, а вже МВС України приймає рішення щодо виплати такої допомоги або щодо відмови у її виплаті, оскільки: Підпунктом 2 п. 3 Порядку №850 передбачено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Пунктами 8, 9 Порядку №850 встановлено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції. МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Що стосується позовних вимог про визнати дійсними актів форми Н-5* від 27.06.2012 року та форма Н-1* від 27.06.2012 року, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у їх задоволенні, оскільки суд дійшов висновку про скасування акта форми Н-5* від 25.04.2016 року, то вказані акти Н-5*, Н-1* від 27.06.2012 року в силу вимог законодавства України є чинними.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління МВС України в Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Я.С. Мамчур

Судді І.Л. Желтобрюх

О.О. Шостак

Повний текст 23.09.16 р.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Шостак О.О.

Желтобрюх І.Л.