Ухвала суду № 61522427, 22.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/20209/16-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Юзькова О.Л.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/11478/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Усика Г.І.

при секретарі - Дука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 02 червня 2016 року про повернення для подання до належного суду позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов ЮрійНазарович, Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання заповіту недійсним, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 червня 2016 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назарович, Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання заповіту недійсним повернуто позивачу для подання до належного суду.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 02 червня 2016 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. Повертаючи позовну заяву ОСОБА_3, суд першої інстанції безпідставно послався на ч. 1 ст. 109 ЦПК України, за правилами якої визначається підсудність справ за позовами до фізичної особи за місцем реєстрації відповідача, так як дана справа стосується визнання недійсним заповіту, за яким відповідачу заповідалося нерухоме майно, що розташоване на території Шевченківського району м. Києва. Вважає, що в даному випадку застосуванню підлягає ч. 1 ст. 114 ЦПК України, яка регулює визначення виключної підсудності, а саме встановлює, що позови з приводу нерухомого майна подаються до суду за місцезнаходженням цього майна чи основної його частини.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_7 повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 проти доводів апеляційної скарги заперечувала.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назарович та представник Органу опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи судом повідомлялися у встановленому законом порядку, а тому, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4, треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назарович, Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 червня 2016 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назарович, Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання заповіту недійсним повернуто позивачу для подання до належного суду.

Постановляючи дану ухвалу, суд першої інстанції виходив з положень ч. 1 ст. 109 ЦПК України, відповідно до якої позовні заяви до фізичних осіб подаються до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача, відповідач ОСОБА_4 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 що територіально не відноситься до Шевченківського району м. Києва, а тому позовну заяву необхідно повернути позивачу для подання до належного суду.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідає вимогам закону, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилом ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 107 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

У відповідності до ч. 1 ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Стаття 114 ЦПК України встановлює, що позови, які виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом поданого позову є визнання недійсним заповіту, на підставі якого відповідачу ОСОБА_4 заповідалося все належне померлому ОСОБА_8 майно.

Відомостей щодо складу спадкового майна матеріали справи не містять.

Будь - яких посилань на те, що підсудність позову визначається за іншими правилами, ніж встановлені в ст. 109 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_8 також не містить.

Враховуючи, що при зверненні до суду з позовом, позивач не обґрунтовував підстави подання ним позову до Шевченківського районного суду м. Києва саме вимогами ст. 114 ЦПК України та, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження застосування у даній справі правил виключної підсудності, а зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - відповідача ОСОБА_4 територіально не відноситься до Шевченківського районного суду м. Києва, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку по непідсудність позовної заяви ОСОБА_3 Шевченківському районному суду м. Києва та обґрунтовано повернув її позивачу для подання до належного суду.

Доводи скарги про те, що підсудність позовної заяви визначається за правилами ст. 114 ЦПК України, оскільки за заповітом відповідачу заповідалося нерухоме майно - квартира, яка територіально розташована в Шевченківському районі м. Києва, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції не врахував, що до складу спадкового майна входить квартира АДРЕСА_2

Проте, як вбачається із заповіту ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_4, померлий заповів останній все майно, що буде належати йому на день смерті, де б воно не було і з чого б воно не складалось, проте без визначення переліку такого майна.

В позовній заяві ОСОБА_3 також не вказує переліку спадкового майна, в тому числі і квартири АДРЕСА_2

За таких обставини, посилання апелянта на те, що при визначенні підсудності справи варто застосовувати ст. 114 ЦПК України та пред'являти позов до суду за місцезнаходженням нерухомого майна, є безпідставними та недоведеними.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції також не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 02 червня 2016 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги позивача ОСОБА_3 відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 02 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: