Ухвала суду № 61522384, 21.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22ц/796/5160/16 Головуючий у 1 інстанції - Неганова Н.В.

Доповідач - Панченко М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2016 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:

головуючого - Панченка М.М.

суддів - Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою Подільської районної у м.Києві державної адміністрації на заочне рішення Подільського районного суду м.Києва від 8.02.2016 року у справі за позовом Подільської районної у м.Києві державної адміністрації до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право користування житлом,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року Подільська районна у м.Києві державна адміністрація звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і, керуючись ст.ст.71,72 ЖК України, просила винести рішення, яким визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_2

Позивач зазначив, що оскільки відповідачі, будучи зареєстрованими в указаній квартирі, без поважних причин не користуються нею з 2013 року, тобто, більше 6 місяців поспіль, що викликало борг за комунальними послугами у сумі 11,791 грн.68 коп., у зв»язку з чим просив задовольнити позов.

Заочним рішенням Подільського районного суду м.Києва від 8.02.2016 року у позові відмовлено /а.с.77-79/.

В поданій апеляційній скарзі Подільська районна у м.Києві державна адміністрація просить скасувати рішення Подільського районного суду м.Києва від 8.02.2016 року як постановлене на неповно з"ясованих обставинах, з порушенням матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позов. Скаржник послався на доводи, викладені в позовній заяві /а.с.83-87/.

Заслухавши доповідь по справі, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити, а рішення залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім»ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Як слідує з матеріалів справи спірна двокімнатна квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 48,1 кв.м. і перебуває у державній власності.

Встановлено, що на час розгляду справи, зареєстрованими в указаній квартирі є повнолітні особи - відповідачі ОСОБА_2 - з 1988 року, та його сестра ОСОБА_3 - з 1991 року, що підтверджується довідкою Ф-3 виданою Керуючою компанією з обслуговування Житлового фонду Подільського району м.Києва ЖЕД-708 «Синьоозерне» за №673 від 3.06.2015 року/а.с.17/.

Особа ОСОБА_4, яка є зареєстрованою у спірній квартирі, згідно зазначеної довідки Ф-3 №673, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Як на правові підстави для задоволення позову позивач Подільська районна у м.Києві державна адміністрація посилається на те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не користуються без поважних причин, починаючи з серпня 2013 року, після того, як померла мати відповідачів ОСОБА_4.

На підтвердження своїх доводів, позивач надав суду: довідку про заборгованість по квартирній платі у сумі 11,791 грн.68 коп.; акт від 2.06.2015 року, складений працівниками ЖЕД-708 «Синьоозерне», з якого слідує, що на момент перевірки фактичного проживання у спірній квартирі - двері ніхто тне відчинив, а з пояснень сусідки з квартири НОМЕР_1 слідує, що з серпня 2013 року у квартирі ніхто не мешкає /а.с.20,21/.

Із акта, складеного працівниками 4-ї дільниці ЖЕД-708 «Синьоозерне» від 31.12.2015 року, слідує, що 31.12.2015 року судова повістка була вручена відповідачу ОСОБА_2, який пояснив, що його сестра відповідачка ОСОБА_3 перебуває за кордоном в Італії /а.с.63/.

Будь-яких інших доказів позивач суду не навів.

Відмовляючи у задоволенні позову, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, правомірно зазначив про відсутність належних доказів, які б могли свідчити про непроживання без поважних причин відповідачів понад шість місяців поспіль на спірному житлі.

Так, суд обґрунтовано зазначив, що заборгованість по комунальним платежам не може свідчити про не проживання в квартирі. До того ж, позивач не надав розрахунку по цій заборгованості, тобто, з якого часу вона утворена, чи мало місце користування водою з цієї квартири в спірний період (в разі наявності у квартирі лічильників води) чи мало місце користування електроенергією в спірний період, про що можуть свідчити показники електролічильника, співставлені з останніми здійсненими платежами на користь Київенерго.

Крім того, суд першої інстанції правомірно звернув увагу на те, що, як слідує із матеріалів справи, відповідачу ОСОБА_2 повістки вручались у спірній квартирі, що не може однозначно свідчити, як стверджує позивач, про те, що відповідачі спірною квартирою не користуються /а.с.62,63/.

Позивач не надав суду доказів того, чи мають відповідачі у власності чи користуванні інше житло крім квартири АДРЕСА_1, між тим, відповідач ОСОБА_2 у суді апеляційної інстанції зазначив, що він та його сестра ОСОБА_3 іншого житла, крім спірної квартири, не мають.

Також позивач не навів суду доказів, з якої причини відповідачі не користуються спірною квартирою, чи є ці причини неповажними.

Так, маючи у своєму розпорядженні інформацію про те, що відповідач ОСОБА_3 перебуває в Італії, позивач, між тим, не перевірив, з якого часу вона там перебуває та з якою ціллю /а.с.63/.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, обгрунтовано послався на роз»яснення, викладені у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду Укураїни №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли у практиці застосування судами Житлового кодексу України, згідно якого у справах про визнання наймача або члена його сім»ї такими, що втратили право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з»ясовувати причин відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім»ї тощо) суд може продовжити пропущений строк. Коли в жилому приміщенні не залишалися члени сім»ї особи, яка була відсутня його повернення в це приміщення до часу розгляду спору в суді є істотною обставиною, але вона не може бути безспірною підставою до відмови в позові, а повинна оцінюватись у сукупності з іншими обставинами.

Отже, враховуючи у сукупності досліджені в судовому засіданні надані позивачем докази та обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позивач не навів доказів, які б могли служити підставою для задоволення позову.

Рішення суду першої інстанції постановлене на повно з»ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст.307, 308, ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Подільської районної у м.Києві державної адміністрації відхилити, а заочне рішення Подільського районного суду м.Києва від 8.02.2016 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді