Ухвала суду № 61521854, 20.09.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 УХВАЛА

про розстрочення виконання судового рішення

20 вересня 2016 року Справа № 813/2150/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Гавірко О.О.,

представника заявника (відповідача) ОСОБА_1,

представника позивача не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Комунального підприємства Новояворівськжитло про розстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду по справі № 813/2150/15 за позовом Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної Служби у Львівській області про стягнення коштів з рахунків Комунального підприємства Новояворівськжитло у банках, обслуговуючих такого платника, -

в с т а н о в и в :

Комунальне підприємство Новояворівськжитло звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення від 16.08.2016 року в адміністративній справі №813/2150/15 за позовом Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної Служби у Львівській області про стягнення коштів з рахунків Комунального підприємства Новояворівськжитло у банках, обслуговуючих такого платника, строком на 5 років.

Заява мотивована тим, що Комунальне підприємство Новояворівськжитло має намір добровільно виконувати рішення суду, однак, через складний фінансовий стан виконання вказаного рішення одразу і в повному обсязі є неможливим. Зазначає, що сума заборгованості виникла внаслідок несвоєчасного перерахування сум, що підлягають компенсації державою за надані субсидії. Постійна заборгованість держави, що сплачується частково не дає можливості вчасно сплачувати податки та інші обовязкові платежі, що як наслідок тягне за собою нарахування штрафних санкцій. Штрафні санкції не компенсуються державою та не закладені в тарифах на послуги, що надаються підприємством. Виконання рішення суду одним платежем призведе до блокування роботи підприємства, яке забезпечує благоустрій, прибирання, освітлення та інші основні функції міста, а також до неможливості виплати заробітної плати працівникам, що здійснюють вказані роботи. На підтвердження важкого фінансового становища,боржник надав докази, а саме копії балансу (звіту про фінансовий стан) за 2015 рік, 1-ше півріччя 2016 року, копії балансу (звіту про фінансовий стан) станом на 31 грудня 2015 року та станом на 30 червня 2016 року. Копії актів звірянь рахунків між Управлінням соціального захисту населення та КП «Новояворівськжитло» про суми кредиторської заборгованості за квартплату по нарахованих субсидіях. Копію довідки АТ «Ощадбанк» про залишок коштів на рахунку КП «Новояворівськжитло» станом на 01.08.2016 року. Таким чином КП «Новояворівськжитло» не має змоги в добровільному порядку одноразово виконати рішення суду, сплата заборгованості можлива лише у випадку розстрочення виконання такого.

Представник заявника (відповідача) у судовому засіданні підтримав заяву про розстрочення виконання судового рішення.

Представник позивача у судове засідання не прибув, долучив до матеріалів справи письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що розстрочка виконання рішення суду може бути застосована при врахуванні не тільки інтересів боржника, а й стягувача, в даному випадку-держави. Оскільки, податковий борг у відповідача виник давно, розстрочення такого у даному випадку може мати несприятливі наслідки для держави. Крім того, зазначив, що заперечує проти розстрочення виконання рішення суду терміном на 5 років, оскільки такий є досить значний, проте не заперечує щодо розстрочення такого терміном на 1 рік, рівними частинами, щомісячно.

Заслухавши пояснення представника заявника, встановивши фактичні обставини, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що заява про розстрочення виконання рішення підлягає до задоволення з таких підстав.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 року позов Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної Служби у Львівській області задоволено частково, стягнуто з КП «Новояворівськжитло» заборгованість в сумі 1173831,99 грн.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення є обовязковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Згідно з ч.1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч. 2 цієї ж статті, суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Виходячи з положень зазначеної норми, у ній не визначено вичерпний перелік підстав, з яких судом може бути прийнято рішення про розстрочення виконання рішення. З огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, з урахуванням конкретних обставин справи.

З аналізу наведених вище правових положень можна дійти висновку, що суд за заявою особи, яка бере участь у справі може розстрочити виконання судового рішення. При цьому, таке розстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, що суд встановить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Згідно Рішення Конституційного суду України від 26.06.2013 року у справі №5-рп/2013 за конституційним зверненням акціонерної компанії «Харківобленерго» щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини 2 статті 17, пункту 8 частини 1 статті 26, частини 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» за змістом якого вбачається, що виконання судового рішення є невідємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод,законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі «Філіс проти Греції» (Philis v. Greece) (N 1) від 27 серпня 1991 року, серія А, N 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію ( 995 690 ) (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія А, N 18, с. 16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (пункт 40).

Так, при вирішенні питання про розстрочення виконання рішення судом враховано, що відмова у задоволенні заяви може призвести до негативних наслідків, у тому числі до блокування рахунків підприємства та фактично припинення діяльності КП «Новояворівськжитло».

Беручи до уваги доводи, викладені заявником в заяві про розстрочення виконання судового рішення, згідно з представленими заявником доказами про відсутність в підприємства обігових коштів, наявністю у підприємства значної заборгованості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви КП «Новояворівськжитло» частково та розстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 року по справі № 813/2150/15 терміном на 3 роки, а саме: із сплатою податкового боргу в сумі 1173831,99 грн. рівними частинами щомісячно по 32606 (тридцять дві тисячі шістсот шість) грн. 44 коп. починаючи з вересня 2016 року до вересня 2019 року.

Керуючись ст.ст.160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в :

1.Заяву Комунального підприємства Новояворівськжитлопро розстрочення виконання судового рішення від 16.08.2016 року в адміністративній справі №813/2150/15 задовольнити частково.

2.Розстрочити виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 року в адміністративній справі №813/2150/15 за позовом Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної Служби у Львівській області про стягнення заборгованості з Комунального підприємства Новояворівськжитло в сумі 1173831 один мільйон сто сімдесят три тисячі вісімсот тридцять одна) грн. 99 коп. терміном на 3 роки, а саме: із сплатою податкового боргу в сумі 1173831,99 грн. рівними частинами щомісячно по 32606 (тридцять дві тисячі шістсот шість) грн. 44 коп. починаючи з вересня 2016 року до вересня 2019 року.

Ухвалу може бути оскаржено протягом 5 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, згідно ст. 186 КАС України. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч. 3 ст. 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано, згідно ст. 254 КАС України. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 22.09.2016 року.