Постанова № 61521853, 19.09.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2016 року № 2а-4853/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1

відповідач не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Стрийського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно виплачених коштів,

в с т а н о в и в:

Стрийський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 (далі позивач, ОСОБА_2І.) про стягнення безпідставно виплачених коштів в сумі 3186,20 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_2 31.08.2011 звернувся до Стрийського міськрайонного центру в пошуках роботи та 07.09.2011 отримав статус безробітного, також йому було призначено виплату допомоги по безробіттю. При реєстрації в службі зайнятості відповідачем порушено абзац 1 п. 3 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу та безробітних, затвердженого постановою Кабміну від 14.02.2007 № 219, так як при реєстрації в службі зайнятості відповідач не надав відомості про виконання робіт для ТОВ «ОСОБА_3 Системс УА ГмбХ» з 08.08.2011 по 29.08.2011, тобто подав неправдиві відомості, що призвело до необґрунтованого прийняття рішення щодо надання статусу безробітного відповідачу, призначення матеріального забезпечення з безробіття та надання соціальних послуг як вперше шукаючому роботу та особі, яка має відношення до категорії «застрахована особа», що не відповідає дійсності. Сума нарахованого та виплаченого відповідачу матеріального забезпечення з безробіття з 07.09.2011 по 04.03.2012 в розмірі 3186,20 грн підлягає поверненню, як така, що отримана на недостовірних даних. Просить суд стягнути вказану суму коштів із відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, подав до суду письмові заперечення, в яких зазначає, що 31.05.2012 Стрийським міськрайонним центром зайнятості надіслано позивачу наказ від 24.04.2012 № 137 «Про повернення коштів особою, котра отримала їх шляхом подання недостовірних даних». Зазначає, що зі змісту договору про виконання робіт на ТОВ «ОСОБА_3 Системс УА ГмбХ» від 08.08.2011, довідки ТОВ «ОСОБА_3 Системс УА ГмбХ» від 07.05.2012 № 3456 про середню заробітну плату (дохід), ст. 21 КЗпП України та ст. 235 ЦК України вбачається, що договір про виконання робіт на ТОВ «ОСОБА_3 Системс УА ГмбХ» від 08.08.2011 є трудовим договором, а не одним із видів цивільно-правового договору. Вважає позов безпідставним та просить відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_2 31.08.2011 звернувся із заявою до Стрийського міськрайонного центру зайнятості в пошуках роботи, відповідач отримав статус безробітного та йому було призначено виплату допомоги по безробіттю.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним відповідно до Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 23.03.2012 № 359 встановлено скриття факту особою перебування у трудових відносинах з ТОВ «ОСОБА_3 Системс УА ГмбХ» при реєстрації в Стрийському міськрайонному центрі зайнятості у серпні 2011 року.

Стрийським міськрайонним центром зайнятості видано наказ № 137 «Про повернення коштів особою, котра отримала їх шляхом подання недостовірних даних», відповідно до якого начальнику відділу бухгалтерського обліку - головному бухгалтеру ОСОБА_4 визначити суму зайво виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_2 за період 07.09.2011- 04.03.2012; начальнику відділу сприяння працевлаштуванню ОСОБА_5 засобами ЄІАС.NET прийняти рішення про повернення незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_2 за період 07.09.2011- 04.03.2012; вжити заходи передбачені чинним законодавством України щодо повернення сум незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_2 за період 07.09.2011- 04.03.2012.

Зазначений наказ відповідачем оскаржено.

Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.01.2014 у справі № 1323/5167/2012 у задоволенні позову ОСОБА_2 до Стрийського міськрайонного центру зайнятості про визнання протиправним рішення та його скасування відмовлено за безпідставністю. Постанова набрала законної сили 10.02.2014.

Відповідно до довідки Стрийського міськрайонного центру зайнятості від 30.05.2012 № 973 ОСОБА_2 за період перебування на обліку в якості безробітного з 07.09.2011 по 04.03.2012 отримано допомогу по безробіттю в сумі 3186,20 грн.

У звязку із несплатою відповідачем вказаної суми коштів Стрийський міськрайонний центр зайнятості звернувся із даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався наступними нормами законодавства.

Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України «Про зайнятість населення», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Частиною 1 ст. 1 Закон України "Про зайнятість населення" передбачено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно з ст. 2 цього Закону безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п. «а» ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Згідно з п. 1 ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» одним з видів забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

На виконання Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття був розроблений Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за № 915/5136 (далі - Порядок № 307), який визначає механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у т. ч. одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу.

Пунктом 1.2 розділу 1 Порядку № 307 встановлено, що допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності є видом забезпечення.

Згідно з пп. 1 п. 5.5 Порядку № 307 встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Пунктом 6.14 Порядку № 307 передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи те, що відповідачем подано до Стрийського міськрайонного центру зайнятості неправдиві відомості, що призвело до необґрунтованого прийняття рішення щодо надання відповідачу статусу безробітного, призначення матеріального забезпечення з безробіття, отже, відповідач повинен повернути суму безпідставно виплаченого забезпечення за період з 07.09.2011 по 04.03.2012 в розмірі 3186,20 грн.

Доказів вжиття відповідачем заходів щодо повернення коштів суду не надано.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вище викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, доведені і підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись, ст.ст.69,70,159-163,167 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, с. Любинці, Стрийський район, Львівська область,) на користь Стрийського міськрайонного центру зайнятості (ЄДРПОУ 20786921, вул. 1- го Листопада, 12, м. Стрий) кошти в сумі 3186 (три тисячі сто вісімдесят шість) гривень 20 копійок.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 23.09.2016.