КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
22 вересня 2016 року № 810/2998/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, що діє також в інтересах неповнолітніх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Бориспільського управління Державної міграційної служби України в Київській області, Відділу (Центру) надання адміністративних послуг районної в місті Києві державної адміністрації про скасування відомостей та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1, що діє також в інтересах неповнолітніх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3 з позовом до Бориспільського управління Державної міграційної служби України в Київській області, Відділу (Центру) надання адміністративних послуг районної в місті Києві державної адміністрації, в якому позивачі просять:
- скасувати відомості про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) за адресою: 03150, АДРЕСА_1, внесені Бориспільським управлінням Державної міграційної служби України в Київській області до реєстраційного обліку;
- скасувати відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) за адресою: 08352, Київська область, Бориспільський район, с. Вороньків, вул. Горова, будинок 2, внесені Бориспільським управлінням Державної міграційної служби України в Київській області до реєстраційного обліку;
- зобов'язати Відділ (Центр) надання адміністративних послуг районної в місті Києві державної адміністрації внести до адресної картки та до картки реєстрації громадянина України - ОСОБА_1 (місце реєстрації 03150, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) відомості про реєстрацію місця проживання дітей ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) за адресою місця реєстрації батька: 03150, АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пп. 1 п.3 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Положеннями ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» №928-VIII від 25.12.2015 установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1550 гривень.
Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, в якому заявлено три позовні вимоги немайнового характеру позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1653,60 грн. (551,20 грн. х 3 позовні вимоги немайнового характеру = 1653,60 грн.).
Суд зазначає, що позивачем на підтвердження сплати судового збору до адміністративного позову додано квитанції №148 від 15.09.2016 на суму 551,21 грн. та №71 від 21.09.2016 на суму 1102,42 грн.
Разом з тим, як вбачається з відомостей програмного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду" квитанцію №148 від 15.09.2016 на суму 551,21 грн. було додано ОСОБА_1, що також діяв в інтересах неповнолітніх осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при зверненні до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Київській області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії в адміністративній справі №810/2934/16, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України з програмного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду" в розділі "Реєстр підтвердження оплат із Казначейства" судовий збір, сплачений згідно квитанції №148 від 15.09.2016 у сумі 551,21 грн., зараховано на відповідний казначейський рахунок 15.09.2016, звідси випливає, що судовий збір, перерахований згідно вказаної квитанції, сплачено за подання адміністративного позову ОСОБА_1, що також діяв в інтересах неповнолітніх осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в адміністративній справі №810/2934/16.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 в адміністративній справі №810/2934/16 позовну заяву ОСОБА_4, що також діє в інтересах неповнолітніх осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Бориспільського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Київській області, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами у зв'язку з відкликанням позовної заяви.
Суд також зазначає, що вказаною ухвалою суду від 19.09.2016 повернуто ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 21 коп. Дана ухвала суду є виконавчим документом в розумінні Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Таким чином за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір", а тому судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову, в тому числі адміністративного позову, поданого тим самим позивачем до того самого суду.
Крім того суд зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі, тобто законодавством встановлено чіткий порядок повернення сплаченої суми судового збору, яка в подальшому, на розсуд особи, може бути використана для сплати судового збору за подання іншого (нового) позову, в той же час використання сплаченої суми судового збору при поданні іншого позову не передбачено законодавством.
З огляду на це квитанція №148 від 15.09.2016 на суму 551,21 грн. є підтвердженням сплати судового збору за подання ОСОБА_1, що також діє в інтересах неповнолітніх осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адміністративного позову в адміністративній справі №810/2934/16 та відповідно, не може бути підтвердженням сплати судового збору за подання іншого адміністративного позову в адміністративній справі №810/2998/16.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати до суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 551,18 грн., який слід сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл. м. Київ;
код банку отримувача (МФО):821018 ;
рахунок отримувача: 31213206784001;
код класифікації доходів бюджету: 22030001.
У рядку «призначення платежу» платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова «судовий збір за позовом», ПІБ чи назва установи, організації позивача, «Київський окружний адміністративний суд», код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Суд також звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутні копії сторінок паспорту громадянина України як документа, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.
Так, згідно з ч. 1 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Пунктом 6 ч. 7 ст. 21 Закону № 5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація як дата народження.
Згідно з п. 1.2 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.04.2012 № 320 паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається територіальними підрозділами Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи) за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України, копії сторінок якого до позовної заяви не долучені.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до частин 1, 2 статті 19 КАС України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" для реєстрації особа або її законний представник подає, серед іншого, документ, до якого вносяться відомості про місце проживання.
Згідно зі статтею 3 цього ж Закону документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.
Пунктом 1.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 N 1077, передбачено, що реєстрація місця проживання або місця перебування особи - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.
Відомості про місце проживання та місце перебування особи вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - паспортний документ), довідки про звернення за захистом в Україні.
Згідно з пунктом 2.9 цього Порядку працівник територіального підрозділу ДМС, а після утворення центрів - адміністратор центру (крім внесення відомостей про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи), зокрема, вносить відомості про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи шляхом проставлення в них штампа реєстрації місця проживання особи (далі - штамп реєстрації місця проживання), зразок якого наведено в додатку 3 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року N 320, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за N 1089/21401.
Аналогічним чином до паспортного документа вносяться відомості про зареєстроване місце перебування особи (Розділ ІV Порядку).
Відповідно до пункту 6 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. N 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року N 3423-XII) відмітки про реєстрацію постійного місця проживання громадянина робляться на одинадцятій - шістнадцятій сторінках паспорта.
Таким чином, надання позивачем копії паспорта громадянина України необхідно також для підтвердження зареєстрованого місця проживання/перебування особи, що є визначальним для встановлення територіальної підсудності розгляду справи.
Відповідно до частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Так, суд зазначає, що позивачем не надано до позову доказів про реєстрацію місця проживання дітей.
Отже, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду вищевказані докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно до положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням 30-ти денного терміну, з моменту отримання копії даної ухвали, для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1, що діє також в інтересах неповнолітніх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Бориспільського управління Державної міграційної служби України в Київській області, Відділу (Центру) надання адміністративних послуг районної в місті Києві державної адміністрації про скасування відомостей та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
2. В 30-тиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути виявлені недоліки позовної заяви, а саме:
- надати копію усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України ОСОБА_1;
- надати до суду докази сплати судового збору у сумі 551,18 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу);
- надати докази про реєстрацію місця проживання дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
3. Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи № 810/2998/16 та зазначенням прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Кушнова А.О.
Судове рішення № 61521837, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 22.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/2998/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: