Ухвала суду № 61519529, 23.09.2016, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5476/16-к

1-кс/206/338/16

УХВАЛА

23 вересня 2016 року слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О.,

при секретарі Ременяк М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, маючого загальну середню освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: Кіровоградська вул. Комсомольська, б.4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 57, раніше судимого, останній раз 29.12.2015 року Самарським районним судом м. Дніпро за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на 2 роки,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України,

за участю прокурора Спесивцев А.В.,

слідчого Проскурніков С.А.,

в с т а н о в и в:

23 вересня 2016 року слідчий Проскурніков С.А. звернулася до суду із цим клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, знову вчинив умисний злочин.

06 вересня 2016 року приблизно о 08 годині 00 хвилин, більш точного часу під час проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2, знаходячись на території сміттєвого звалища, розташованого по вул. Андрія Сахарова в м. Дніпрі, побачив на землі предмети в кількості 75 одиниць, що за своїми зовнішніми ознаками, схожі на бойові припаси - патрони до зброї. В цей час у ОСОБА_2 раптово виник умисел на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, реалізуючи який, усвідомлюючи, що вказані предмети схожі на бойові припаси, а саме на патрони до зброї, взяв їх, обернув поліетиленовим пакетом та поклав у ліву кишеню одягнутих на ньому штанів.

Таким чином, ОСОБА_2, без передбаченого законом дозволу придбав та почав зберігати бойові припаси.

У подальшому, 06.09.2016, приблизно о 11 годині 40 хвилин ОСОБА_2, маючи умисел, направлений на носіння та зберігання бойових припасів, пересуваючись по м. Дніпру зі знайденими раніше предметами в кількості 75 одиниць, що за своїми зовнішніми ознаками, схожі на бойові припаси патрони до зброї, в порушення вимог ч. 1 ст. 178 КУпАП здійснював розпивання пива у забороненому місці, внаслідок чого службовими особами поліції Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, що правомірно розцінили його дії, як вчинення адміністративного правопорушення, у звязку з чим відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 049387 та застосовано, у присутності двох понятих, один із заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення особистий огляд та огляд речей. У процесі проведення особистого огляду

ОСОБА_2 та його особистих речей, у лівій кишені одягнутих на ньому штанів, було виявлено та вилучено предмети в кількості 75 одиниць, що за своїми зовнішніми ознаками схожі на патрони, які згідно висновку балістичної експертизи № 08/3.2-544 від 20.09.2016 року, відносяться до категорії бойових припасів, що є придатними до стрільби, вісім з яких є 7,62-мм. гвинтівочними патронами, зразку 1980/30 р.р., один є мисливським патроном калібру 7,62х54R, а інші шістдесят шість є 5,45-мм. військовими патронами, зразку 1974 року, які ОСОБА_2 придбав, носив і зберігав при собі без передбаченого законом дозволу.

Дії ОСОБА_2 слідчий кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України, а саме придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Слідчий зазначає, що застосування більш мяких запобіжних заходів, що передбачені Кримінально процесуальним кодексом України, ніж тримання під вартою, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, не зможуть запобігти спробам підозрюваного перешкоджати здійсненню кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілого та свідків, запобігти скоєнню підозрюваним інших кримінальних правопорушень та спробам переховатись від органів досудового розслідування та суду, а також забезпеченню можливості виконання процесуальних рішень.

Клопотання слідчого погодженого із прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання та прохав його задовольнити і обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який відповідно до ч.1 ст.263 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до семи років, знаходячись на волі може перешкоджати встановленню істини по справі, крім того, знаючи про покарання за вчинений ним злочин, може сховатися від органу слідства, прокуратури та суду, а також перешкоджати виконанню процесуальних рішень іншим чином. Крім того, ОСОБА_2 не працевлаштований та не має постійного джерела прибутку, що може свідчити про подальше зайняття злочинною діяльністю. Також встановлено, що ОСОБА_2 не має постійного місця мешкання, що у подальшому може привести до перешкоджання у виконанні процесуальних дій та рішень. Також враховуючи, що ОСОБА_2 раніше засуджений, має не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, в даний час обвинувачується у ряді кримінальних правопорушень, скоївши новий тяжкий злочин на шлях виправлення і перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, у органу слідства та прокуратури є підстави вважати, що ОСОБА_2 може переховуватись від органу слідства, прокуратури та суду

Підозрюваний ОСОБА_2 визнав клопотання, підтвердив, що дійсно вчинив зазначене правопорушення, просив залишити вдома.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання і пояснив, що більш мякі запобіжні заходи не забезпечать належну поведінку підозрюваного та виконання обовязків згідно КПК України, оскільки домашній арешт є занадто мяким. При цьому підтримав клопотання і просив його задовольнити.

Вислухавши доводи та пояснення підозрюваного, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, приходжу до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Встановлено, що 08 вересня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за ч. 1 ст. 263 КК України, кримінальне провадження № 12016040700001049.

23 вересня 2016 року о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_2 в порядку ст.ст. 276-279 Кримінального процесуального кодексу України було письмово повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Копію клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із доданими матеріалами було вручено ОСОБА_2 23 вересня 2016 року о 10 год. 40 хв.

ОСОБА_2 затриманий не був.

У відповідності до ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжними заходами є: особисте зобовязання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш мяким запобіжним заходом є особисте зобовязання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з цивільних та кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначенихст. 177 КПК. Слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, тобто:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Врахувавши дійсні обставини справи, схиляюся та приймаю за дійсні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш мяких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначені висновки суду засновані перед усім на тому, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, за яке у разі визнання винним передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Вказані обставини виключають обєктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як домашній арешт.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обовязків відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобовязалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений статтею 181 КПК України запобіжний захід домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, а також те, що ОСОБА_3 був нещодавно засуджений до трьох років позбавлення волі та звільнений з випробувальним терміном на два роки, підозрюється у вчиненні нового злочину, вважаю за неможливе застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовязків.

ОСОБА_2 не працює, не має інших доходів, і не в змозі самостійно внести достатню суму застави.

У відповідності до п.2 ч.5 ст.182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

При цьому вважаю за необхідне визначити розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2016р. 1378,00 грн. Враховуючи характеризуючи данні підозрюваного, відсутності в нього джерел доходу, вважаю, що сума у розмірі сорока мінімальних розмірів заробітної плати, тобто 27560,00грн. буде достатньою для внесення у якості застави. Зазначена сума підлягає внесенню на розрахунковий рахунок 37312066017442, одержувач: ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, банк одержувача ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 820172.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З огляду на особу підозрюваного та склад кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_2 у разі його звільнення з-під варти під заставу вважаю за необхідне покласти наступні обовязки із визначених ст. 194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) докласти зусиль до пошуку роботи.

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-184, 193-194, 196, 197, 205, 206, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого Самарського ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, задовольнити.

Застосувати стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк в 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з 23 вересня 2016 року по 22 листопада 2016 року включно.

Визначити, що грошова сума у розмірі - 27560,00 грн. є достатньою для внесення її як застави.

У разі звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, з-під варти під заставу, покласти на нього обовязки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) докласти зусиль до пошуку роботи.

Зазначені обовязки діятимуть два місяці з дня звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, з-під варти.

Розяснити ОСОБА_2, що у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обовязків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням умов звільнення під заставу покласти на слідчого Самарського ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_1

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом пяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Слідчий суддя А.О. Сухоруков