Вирок № 61515792, 15.09.2016, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/1085/16-к

Провадження № 1-кп/653/172/16

ВИРОК

іменем України

15 вересня 2016 року

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Хоменко В. Г.

за участю секретаря Тимашової Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеську кримінальне провадження №12015230000000791 щодо

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП НОМЕР_1, уродженка м. Генічеськ, Херсонської області, громадянка України, українка, освіта середня спеціальна, працює ІНФОРМАЦІЯ_2, не заміжня, має на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1, раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

за участю прокурора Гальченко В.М.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника потерпілих ОСОБА_4

потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 22.11.2015 року близько 18-00 год., керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_2, рухаючись по вул. Карла Маркса зі сторони вул. Гоголя у напрямку вул. Петровського в місті Генічеську, Херсонської області, в районі перехрестя з вул. Куйбишева, грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3.б) та 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 (зі змінами та доповненнями), проявивши неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалась, своєчасно не відреагувала на появу у смузі її руху велосипедиста, який рухався у попутному напрямку на відстані 1,2 м. від правого краю проїзної частини та якого вона мала можливість завчасно виявити, шляхом зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду, в результаті чого здійснила наїзд на велосипедиста ОСОБА_7

Контактування транспортних засобів відбулось передньою частиною автомобіля НОМЕР_2, та задньою частиною велосипеда, під кутом біля до 0° між повздовжніми осями транспортних засобів.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди велосипедисту ОСОБА_7, згідно з висновком судово-медичної експертизи №13/Г від 23.11.2015р., спричинено тяжкі тілесні ушкодження, від яких він загинув на місці події.

Вказані наслідки знаходяться в причинному зв'язку з грубим порушенням зі сторони водія автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_1, вимог Правил дорожнього руху України, а саме:п. 2.3 б) згідно з яким, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; та п. 12.3згідно з яким, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Будучи допитаною в судовому засіданні, обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, та пояснила суду, що 22.11.2015 року у вечірній час близько 17-30 год. вона рухалась на своєму автомобілі«Volkswagen Golf Plus» в м. Генічеську по вул. К.Маркса зі сторони вул. Гоголя зі швидкістю близько 50 км/год., разом з нею в автомобілі був її неповнолітній син. Рухалась із увімкненим ближнім світлом фар, не відволікалась, не перебувала в стані алкогольного сп'яніння, перед перехрестям з вул. Куйбишева раптовоз'явився велосипедист, якого вона не бачила, продовжуючи рух відчула удар, почала гальмувати, зупинилась та трохи здала назад, щоб побачити що трапилось. Вийшовши з автомобіля, побачила, що на проїздній частині лежить чоловік поряд з яким знаходився велосипед, велосипедист лежав на узбіччі, поряд з ним лежав чоловік та преривчасто дихав, ззовні ніяких ушкоджень на його тілі вона не помітила, окрім крові біля носа, поряд стояли люди, яких вона попросила викликати швидку. Щодо заявленого цивільного позову пояснила, що згодна частинами повністю відшкодовувати потерпілим матеріальну та частково моральну шкоду. Також зазначила, що на даний час вона вже відшкодувала частину завданої матеріальної шкоди потерпілим.

Вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, підтверджується іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України.

Показами потерпілої ОСОБА_5, допитаної судом в судовому засіданні, яка пояснила, що у вечері 22.11.2015 року її чоловік ОСОБА_7 поїхав на роботу в дитсадок «Сказка», перед роботою алкогольні напої не вживав. Близько 17-45 год. їй зателефонували з міліції та повідомили, що її чоловік загинув в ДТП, вона одразу поїхала з братом чоловіка ОСОБА_8 на місце ДТП де побачила автомобіль біля якого лежав велосипед чоловіка, заднє колесо велосипеда було сильно погнуте. До її приїзду приїжджала машина швидкої допомоги і констатувала смерть чоловіка. Обвинувачена ОСОБА_1 також була на місці ДТП, яке трапилось по вул. К.Маркса за декілька метрів від перехрестя, що на той час було добре освітлене. В зв'язку із загибеллю чоловіка заявила цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на її користь матеріальної шкоди в розмірі 124530 грн., з яких 100000 грн. - кошти які були б виплачені в разі настання страхового випадку, 6000 грн. - витрати на правову допомогу, 17030 грн. - витрати на придбання пам'ятника, 1500 грн. - вартість пошкодженого велосипеду, та про стягнення моральної шкоди в розмірі 300000 грн., яка полягає в моральних та фізичних стражданнях, які спричинили негативні переживання та спогади, тривоги, емоційні тілесні реакції після смерті чоловіка, через вказані обставини вона зазнала психологічної травми. Заявлений цивільний позов підтримала, просить суд його задовольнити в повному обсязі.

Показами потерпілої ОСОБА_6, допитаної судом в судовому засіданні, яка пояснила, що загиблий був її сином, який допомагав їй за життя постійно грошима та продуктами. Після його смерті, вона пережила фізичне та моральне страждання, дуже велике емоційне потрясіння та фізичні, які призвели до погіршення стану її здоров'я, душевні страждання, їй досі боляче згадувати про цю страшну подію, з втратою сина для неї втрачено сенс життя, єдина надія на благополуччя в старості. В зв'язку з чим, звернулась з цивільним позовом про стягнення з ОСОБА_1 на її користь матеріальної шкоди в розмірі 100000 грн., яка була б виплачена їй в разі настання страхового випадку, 6000 грн. - витрат на правову допомогу, та моральну шкоду в розмірі 300000 грн., просить суд його задовольнити в повному обсязі.

Показами свідка ОСОБА_9, допитаної судом в судовому засіданні, яка пояснила, що у вечірній час 22.11.2015р. вона йшла по вул. К.Маркса в м. Генічеську та здалеку бачила, що по дорозі їхав велосипедист, на вулиці горіли ліхтарі. Повернувши на вул. Куйбишева, вона почула крик, стук автомобіля, обернувшись побачила, що в автомобілі виключилось світло фар і він проїхав трохи вперед, потім трохи назад, під автомобілем щось лежало. Трохи пізніше, вона йшла з подругою в магазин та бачила, що біля автомобіля лежить чоловік, також поряд стояла жінка з міліцією, яка на її думку перебувала в стані алкогольного сп'яніння, оскільки вона відчувала від неї запах алкоголю. Сам момент ДТП, а також щоб хтось виходив з автомобіля вона не бачила, лише бачила, що в автомобілі була дитина. Перехрестя де трапилось ДТП, в той час освітлювалось.

Показами свідка ОСОБА_10, допитаного судом в судовому засіданні, який пояснив, що він 22.11.2015р. у вечірній час, він стояв біля хвіртки у дворі АДРЕСА_2, де мешкає, побачив як з правої сторони по відношенню до нього їхав автомобіль із увімкненими фарами, потім почув крик та дзвін металу, автомобіль загальмував та здав назад. Велосипед він не бачив. Узяв ліхтар та пішов подивитись що трапилось, підійшовши до місця ДТП вже тоді коли приїхала швидка допомога, побачив лежачого на дорозі чоловіка та недалеко від нього велосипед, ліхтарі на перехресті в той час горіли, перехрестя освітлювалось. Хто сидів за кермом автомобіля в момент ДТП він не бачив так само він не бачив як само рухався велосипедист по дорозі.

Протоколом огляду місця ДТП від 23.11.2015р., яким встановлено, що по вул. К.Маркса, в районі вул. 8 березня та вул. Куйбишева, на правій крайній смузі проїздної частини дороги знаходяться автомобілі НОМЕР_2, наявні сліди зіткнення та наїзду транспортного засобу «Volkswagen Golf Plus» на велосипедиста. Також встановлено місцезнаходження трупу чоловіка, який знаходиться біля автомобіля «Volkswagen Golf Plus» (а.с. 1-9 т.1).

Висновком судово-медичної експертизи №139/Г від 23.11.2015р., згідно якого на трупі ОСОБА_7 виявлені тілесні пошкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, та могли утворитися внаслідок зіткнення легкового автомобіля з велосипедистом ОСОБА_7 з послідуючим переїздом коліс автомобіля через тулуб потерпілого. Також в крові ОСОБА_7 виявлено 1,45 проміле етилового спирту, що свідчить про перебування ОСОБА_7 стані алкогольного сп'яніння. (а.с. 10-12 т. 1)

Висновком авто-технічної експертизи №761 від 24.02.2016р., яким встановлено, що гальмівна система, рульове керування, ходова частина та система освітлення (фари головного світла) автомобіля НОМЕР_2, знаходяться в технічно-працездатному стані. (а.с.14-18 т. 1)

Висновком транспортно-трасологічної експертизи №762 від 04.03.2016р., яким встановлено, що під час первинного контактування автомобіль НОМЕР_2, розташовувався передньою частиною до задньої частини велосипеду, повздовжні осі автомобіля та велосипеда знаходились під кутом 0 градусів між повздовжніми осями транспортних засобів. В момент первинного контактування автомобіль та велосипед розташовувались в смузі свого руху. (а.с.19-28 т. 1)

Висновком авто-технічної експертизи №1350 від 04.03.2016р., яким встановлено, що у дорожній ситуації, що склалась 22.11.2015р., водій автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_1 повинна була діяти у відповідності з вимогами п.12.3 ПДР України та мала технічну можливість уникнути настання ДТП шляхом виконання вимог ПДР України. (а.с.29-31 т. 1)

Постановою про визнання речовим доказом автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, який здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7 22.11.2015р. по вул. К.Маркса, в м. Генічеську, Херсонської області. (а.с.32 т.1)

Постановою про визнання речовим доказом фрагментів фонаря велосипеда загиблого ОСОБА_7, які були вилучені 23.11.2015р. вході огляду місця ДТП по вул. К.Маркса, в м. Генічеську, Херсонської області. (а.с.34 т.1)

Розпискою обвинуваченої ОСОБА_1, про отримання на відповідальне зберігання до рішення суду свого автомобіля НОМЕР_2, який приймав участь в ДТП 22.11.2015р. (а.с.33 т.1)

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 286 КК України - як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що є тяжким діянням, що обвинувачена вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні одну неповнолітню дитину, готова відшкодувати потерпілим матеріальні збитки та суму моральної шкоди у визначеному судом розмірі, що потерпілі не наполягають на покаранні, яке б було пов'язане з позбавленням волі, в якості обставин, що пом'якшують вину обвинуваченої - щире каяття та повне визнання вини у вчиненому злочинні, часткове відшкодування потерпілим матеріальної шкоди, що обставин, що обтяжують вину обвинуваченої судом не встановлено, та вважає, що міра покарання обвинуваченій повинна бути призначена в межах санкцій ч.2 ст.286 КК України із застосуванням положень ст.ст. 75,77 КК України, оскільки на думку суду обвинувачена може бути виправлена без ізоляції від суспільства.

Також суд вважає, що ОСОБА_1 слід зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, відповідно до положень п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України.

В підготовчому судовому засіданні потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 100000 грн. - кошти які були б виплачені в разі настання страхового випадку та 6000 грн. - витрати на правову допомогу, та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду, завдану смертю її сина. Також заявлено про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 100000 грн. - кошти які були б виплачені в разі настання страхового випадку, 6000 грн. - витрати на правову допомогу, 17030 грн. - витрати на придбання пам'ятника, 1500 грн. - вартість велосипеда, та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду, завдану смертю її чоловіка.

Обвинувачена ОСОБА_1 вимоги цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди визнала повністю, в частині стягнення моральної шкоди визнала частково.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 суд виходив з наступного.

Відповідно до положень ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страховий випадок відповідно ст. 8 Закону України «Про страхування» - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Судом встановлено, що між власником автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_1 та ВАТ «НАСК «ОРАНТА» був укладений договір цивільно-правової відповідальності, що підтверджується полісом № АІ/3951336 від 11.11.2015 року, з терміном дії з 12.11.2014р. до 11.11.2015р. ДТП за участю вказаного автомобіля мало місце 22.11.2015р., тобто після закінчення терміну дії страхового полісу.

У відповідності до приписів статей 1166, 1167 ЦК України, матеріальна та моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності вини.

Відповідно до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, також зобов'язана відшкодувати необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника особі, яка зробила ці витрати.

Згідно ч.2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Згідно з п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 р., розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Згідно до ст.. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи, що на дату ДТП власником автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_1 новий страховий поліс не укладався, суд приходить до висновку, що вимога позивачів про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_1 на їх користь коштів, які могли б бути виплачені в разі настання страхового випадку в розмірі 100000 грн. задоволенню не підлягає.

Суд вважає, що заявлений потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_5 цивільний позов в частині відшкодування обвинуваченою ОСОБА_1 на їх користь матеріальної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки заявлений розмір матеріальної шкоди відшкодований обвинуваченою під час судового розгляду в повному обсязі, що підтверджується наданими суду розписками про отримання потерпілою ОСОБА_5 коштів від ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Також суд визнає, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 22.11.2015 року, діями обвинуваченої ОСОБА_1 потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 спричинена моральна шкода, яка полягає у обставинах, зазначених потерпілими в позовній заяві та підтверджена їхніми поясненнями в судовому засіданні, однак при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілих та позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також вимоги розумності і справедливості, та вважає, що вимога про стягнення моральної шкоди потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково, потерпілій ОСОБА_6 в сумі 100000 грн., та потерпілій ОСОБА_5 в сумі 100000 грн., з вирахуванням суми коштів, які були виплачені потерпілим обвинуваченою в добровільному порядку, тому підсумково, стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 підлягає - 92515 грн. 00 коп., та на користь ОСОБА_5 - 92515 грн. 00 коп.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 не обирався.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Суд вважає, що судові витрати, які згідно матеріалів кримінального провадження складають 3132,24 грн. за залучення експерта на проведення експертиз №761 від 24.02.2016 року, №762 від 04.03.2016 року, №1350 від 04.03.2016 року, слід стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави.

Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до положень ст.. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368-371,373,374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1, визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з іспитовим строком 3 (три) роки.

Зобов'язати ОСОБА_1, відповідно до п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України, з'являтися на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНПП НОМЕР_3, моральну шкоду 92515 (дев'яносто дві тисячі п'ятсот п'ятнадцять) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНПП НОМЕР_4, моральну шкоду 92515 (дев'яносто дві тисячі п'ятсот п'ятнадцять) гривень 00 коп.

В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (р/р 31118115700002, код ЄДРПОУ 37959779, МФО 852010, банк одержувач УДКСУ у м. Херсоні) витрати на проведення експертиз №761 від 24.02.2016 року, №762 від 04.03.2016 року, №1350 від 04.03.2016 року, згідно довідок розрахунку (а.с.52,53,54 т.1), в сумі 3132 (три тисячі сто тридцять дві) грн. 24 коп.

Речові докази:

- фрагменти фонаря велосипеда, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів при СУ ГУНП в Херсонській області, згідно квитанції №192-2-192 (а.с. 35 т. 1) - після вступу вироку в закону силу, знищити;

- легковий автомобіль НОМЕР_2, який знаходиться на відповідальному зберіганні у обвинуваченої ОСОБА_1, згідно розписки (а.с. 33 т. 1) - після вступу вироку в закону силу, повернути власнику ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений прокурором, захисником, потерпілими, їх представником, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженою ОСОБА_1 в цей же строк з моменту вручення його копії.

Суддя Генічеського районного суду В. Г. Хоменко