Рішення № 6151425, 06.10.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2009 р.Справа № 11/1372 За позовом Заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення 4895 грн. 57 коп. заборгованості з нарахуванням індексу інфляції, річних та пені по розрахунках за спожиту теплову енергію відповідно до умов укладеного договору від 14.04.2008 року № 1915/770.

За участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача квартирно-експлуатаційний відділ Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління м. Хмельницький.

Суддя

Представники сторін:

від позивача: Ялівчук В.М. представник за довіреністю № 15/09 від 08.01.09 р.; Олійник Г.М. представник за довіреністю №02-11-909 від 11.07.06 р.

від відповідача : ОСОБА_1 - приватний підприємець

від прокуратури: Ткачук Н.С. - помічник прокурора м. Хмельницького

від третьої особи: Гораль О.А. представник за довіреністю №2547 від 23.09.09 р.

В судовому засіданні 23 вересня 2009 року по справі оголошувалася перерва для підготовки рішення на 06.10.2009р.

Суть спору: заступник прокурора м. Хмельницького звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4895 грн. 57 коп. заборгованості, що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії, від 14.04.2008 року №915/770, з яких 4265,86 грн. сума основного боргу, 42,27 грн. сума 3% річних, 244,93 грн. сума інфляційних нарахувань та 337,51 грн. пеня.

Ухвалою господарського суду від 21.07.2009 року порушено провадження у справі №11/1372.

Розгляд справи відкладався через неявку в судове засідання представника відповідача.

В судовому засіданні представники прокуратури м. Хмельницького та позивача заявлений позов підтримують, мотивуючи тим, що вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні заперечує проти заявленого позову, мотивуючи тим, що розмір плати за спожиту теплову енергію є надмірно великим, тому з метою економії обігових коштів він звертався до постачальника теплової енергії з клопотанням про надання дозволу на відключення окремої кімнати розміром 13,4 м.кв. від системи центрального опалення, яке останнім на його думку безпідставно відхилене.

На вимогу суду квартирно-експлуатаційним відділом Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління м. Хмельницький, листом від 22.09.2009р. суд повідомлено, що ОСОБА_1 орендує нежитлове приміщення у житловому будинку АДРЕСА_1 який обліковується на балансі КЕВ м. Хмельницький, та відноситься до фондів Міністерства оборони України. Централізоване опалення у будинок забезпечує МКП „Хмельницьктеплокомуненерго”, яке уповноважено приймати рішення щодо можливості відключення орендованого приміщення від тепломережі.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

21.03.1999р. між квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницький та підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди за №34/1999/голов КЕУ, щодо оренди частини приміщення площею 73,2 м.кв. по АДРЕСА_1, який обліковується на балансі КЕВ м. Хмельницький та відноситься до фондів Міністерства Оборони України. В подальшому (02.10.2007р.) сторонами підписано додаткову угоду до даного договору, щодо продовження терміну оренди.

14 квітня 2008 року між міським комунальним підприємством „Хмельницьктеплокомуненерго” (енергопостачальна організація) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії, за №1915/770, згідно якого централізоване опалення у будинок забезпечує МКП „Хмельницьктеплокомуненерго”, яке уповноважено приймати рішення щодо можливості відключення орендованого приміщення від тепломережі.

Відповідно до п. 1.1 даного договору постачальник забезпечує споживача тепловою енергією в потрібних йому обсягах, а споживач використовує і оплачує її за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Згідно п. 4.1.3 договору №1915/770, та додатку №3 до нього, енергопостачальна організація має право обмежувати або повністю припиняти постачання теплової енергії (в подальшому з його відновленням) в тому числі і в разі письмового звернення споживача про припинення теплопостачання.

Однак, 24.09.2008р. споживач звернувся до енергопостачальної організації із заявою про відключення від теплопостачання окремої кімнати розміром 13,4м.кв. в звязку з підвищенням цін на тепло.

30.09.2008 року позивачем на звернення відповідача про відключення від теплопостачання, надано письмову відповідь про те, що згідно „Правил надання послуг з централізованого опалення” затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.05р. №630 (із змінами затвердженими Постановою Кабміну України від 31.10.07р. №1268) та Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, який затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.05 №4 (із змінами, внесеними Наказом Мінжитлокомунгоспу від 06.11.07р. № 169), питання відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води в будинках є неможливим, оскільки відключення від мереж ЦО і ГВП будинку в цілому можливе за рішенням загальних зборів, та за згодою всіх власників.

Тому з 01 жовтня 2009р. споживачу надавалися послуги з теплопостачання без змін та припинення.

Згідно п.5.5 договору, при відсутності приладів обліку або виході його з ладу кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається енергопостачальною організацією розрахунковим способом.

Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в додатку №1 до договору, який є невідємною частиною договору і поновлюються в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого обєкта, виробничої діяльності споживача тощо.

У відповідності до додатку №1 до договору, загальна опалювальна площа приміщення становить 57,3 м.кв.

Згідно п. 6.3 договору, оплата використаної теплової енергії здійснюється „споживачем” наступним чином: - попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми споживання теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; - остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Свої зобов'язання за даним договором відповідач належним чином не виконав і станом на 01.07.2009р. за ним рахується заборгованість за послуги теплопостачання в опалювальний період з жовтня 2008р. по квітень 2009р. в сумі 4265, 86 грн.

На оплату наданих послуг позивачем виставлялися до оплати відповідачу рахунки за №770 за жовтень, грудень 2008 року та за січень, лютий, березень, квітень 2009 року.

Цей факт підтверджується також розрахунком міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” про стан заборгованості відповідача.

У відповідності до п. 7.2.3 договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, споживач зобовязаний сплатити пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

На підставі цього позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 337грн.51коп.

Окрім цього, відповідно до ст.625 ЦК України, позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат в сумі 244грн.93коп. та трьох відсотків річних в сумі 42грн.27коп.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами, за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до п. 1.1 даного договору на постачання теплової енергії, за №1915/770 від 14.04.2008р. постачальник забезпечує споживача тепловою енергією в потрібних йому обсягах, а споживач використовує і оплачує її за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Згідно п. 4.1.3 договору на постачання теплової енергії, за №1915/770, та додатку №3 до нього, енергопостачальна організація має право обмежувати або повністю припиняти постачання теплової енергії в тому числі і в разі письмового звернення споживача про припинення теплопостачання.

В даному випадку під „припиненням” слід розуміти тимчасове припинення подачі теплової енергії з подальшим його відновленням.

Припинення постачання теплової енергії споживачам здійснюється у відповідності до Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, який затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.05 №4 (із змінами, внесеними Наказом Мінжитлокомунгоспу від 06.11.07р. № 169). Цей Порядок визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - ЦО і ГВП) житлового будинку при відмові споживачів від послуг ЦО і ГВП. Дія цього Порядку не поширюється на власників, наймачів (орендарів) окремих приміщень, які були відокремлені від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та користуються автономним теплопостачанням до набрання чинності цим Порядком.

Пунктом 2.2.3 Порядку визначено, що якщо заявником є власник, наймач (орендар) окремого приміщення, комісія має право не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку.

Отже, у відповідності до „Правил надання послуг з централізованого опалення” затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.05р. №630 (із змінами затвердженими Постановою Кабміну України від 31.10.07р. №1268) та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, який затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.05 №4 (із змінами, внесеними Наказом Мінжитлокомунгоспу від 06.11.07р. № 169), відключення від мереж ЦО і ГВП будинку вцілому можливе лише за рішенням загальних зборів, за згодою всіх власників.

Як вбачається з пояснення власника орендованого майна КЕВ Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління м. Хмельницький та із слів його повноважного представника, який взяв участь у засіданні суду, письмова згода на переобладнання орендованого підприємцем ОСОБА_1 приміщення, квартирно-експлуатаційним відділом не надавалася.

В звязку з ненаданням власником даного приміщення згоди та за відсутністю відповідного рішення загальних зборів, позивачем правомірно відмовлено відповідачу у відключенні відповідача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води в окрему кімнату розміром 13,4м.кв.

Враховуючи те, що у відключенні відповідача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води відмовлено, відповідач і надалі продовжував отримувати послуги обумовлені договором на постачання теплової енергії, за №1915/770 від 14.04.2008р., однак послуги з постачання теплової енергії за опалювальний період 2008р.-2009р. не оплочував.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності до ст.. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобовязання сторони повинні виконувати свої обовязки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обовязку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обовязку, друга сторона повинна виконати свій обовязок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Оплата наданих послуг з гарячого теплопостачання є основним обовязком споживача.

Свої зобов'язання за договором на постачання теплової енергії, за №1915/770, відповідач належним чином не виконав і станом на 01.07.2009р. за ним утворилася заборгованість за послуги теплопостачання за опалювальний період з жовтня 2008р. по квітень 2009р. в сумі 4265, 86 грн.

Частиною 2 ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно ст.. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. (ст.. 546 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п. 7.2.3 договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, споживач зобовязаний сплатити пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

На підставі цього та ст.. 231 та 232 господарського кодексу України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 337грн.51коп.

Суд, перевіривши правильність нарахування суми пені, встановив, що позивачем в частині нарахування пені, враховуючи заборгованість, що виникла станом на грудень 2008р. в сумі 484,76грн., взято за основу період в кількості 202 календарних дня.

Однак згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, тобто максимальна кількість днів, за які нараховується пеня має становити 182 календарних дні.

Враховуючи це, стягненню підлягає пеня за прострочку зобовязання від суми боргу 484,76 грн. в розмірі 58,01грн.

Решта суми нарахованої пені обрахована вірно. Тому правомірним буде стягнення пені в сумі 331грн.31коп.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Окрім цього, відповідно до ст.625 ЦК України, позивачем здійснено нарахування інфляційних витрат в сумі 244грн.93коп. та трьох відсотків річних в сумі 42грн.27коп.

Суд, перевіривши підстави та правильність нарахування інфляційних та 3% річних дійшов висновку про їх задоволення.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з віднесенням судових витрат згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький, АДРЕСА_2, (код НОМЕР_1) на користь міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5 (код 03356571) - 4884 грн. 37 коп. заборгованості (з яких 4265,86 грн. сума основного боргу, 42,27 грн. сума 3% річних, 244,93 грн. сума інфляційних нарахувань та 331,31 грн. пеня).

Видати наказ.

В решті частині суми позову відмовити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький, АДРЕСА_2, (код НОМЕР_1) в дохід державного бюджету України по коду бюд жетної класифікації 22090200, символ звітності 095 через відділення державного казначейства на рахунок 31112095700002 УДК м. Хмельницького, банк отримувача ГУ ДКУ у Хмельницькій області, код 23565225, МФО 815013 державне мито в сумі 102грн.00коп. та на розрахунковий рахунок 31215259700002, код банку 815013 ГУ ДКУ у Хмельницькій області, ЄДРПОУ - 23565225 УДК м. Хмельницький, призначення платежу 22050000) 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя