Ухвала суду № 61506875, 19.09.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 125/1562/16-ц Провадження № 22-ц/772/2968/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 2Доповідач Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого судді Якименко М.М.

суддів: Стеблюк Л.П., Колоса С.С.,

при секретарі Кирилюк Л.М.,

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 16 серпня 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо передмета спору - ОСОБА_4, про визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним, визнання права власності,звільнення автомобіля з-під арешту,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаною позовною заявою. Свій позов він обґрунтовував тим, що між ним та ОСОБА_3, який діяв по довіреності від імені власника автомобіля ОСОБА_4, було досягнуто домовленості про купівлю-продаж автомобіля ЗАЗ 110308 (реєстраційний номер НОМЕР_1.

В подальшому ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 2300 доларів США за його придбання, а останній передав позивачу вказаний автомобіль та пообіцяв перереєструвати його на ОСОБА_2 Через деякий час позивач звернувся до відповідача з приводу нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу автомобіля, для подальшого переоформлення права власності на нього, але ОСОБА_3 з різних причин відтягував оформлення.

06.02.2014 року під час керування вказаним автомобілем позивача зупинили працівника ДАІ, від яких він дізнався, що на автомобіль накладено арешт у звязку з боргом власника ОСОБА_4 перед банком «Надра», а тому він не може користуватись таким автомобілем. З огляду на викладене ОСОБА_2 звернувся із вказаним позовом.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 16 серпня 2016 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з такою ухвалою ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку. Посилаючись на те, що ухвала є немотивованою та необґрунтованою, постановлена судом з порушенням норм процесуального права, просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в новому складі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі та повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що спір між сторонами відсутній та, посилаючись на п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, вказав, що заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом п.1 ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Стаття 119 ЦПК України встановлює вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Стаття 122 ЦПК України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі, зокрема ту, на яку посилався районний суд, відмовляючи ОСОБА_2 у відкритті провадження за його заявою.

За змістом ст. 215 ЦПК України суд в своєму рішенні, ухваленому за результатами розгляду справи, має, встановивши, зазначити, зокрема, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду, а якщо були, то ким.

Таким чином, відсутність факту правопорушення, а отже і порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи або законного інтересу, є підставою для відмови у задоволенні позову за результатом розгляду справи по суті, але не є підставою для відмови у відкритті провадження.

Відповідно до чинного процесуального законодавства України для відкриття позовного провадження достатнім є викладене у позові твердження позивача про те, що його право, свобода або законний інтерес були порушені, невизнані або оспорені відповідачем, що має бути встановлено саме в ході судового розгляду справи, а не під час вирішення питання про відкриття провадження у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції припустився помилки, відмовляючи у відкритті провадження у справі, його висновок є передчасним та необґрунтованим, а тому ухвала Барського районного суду підлягає скасуванню, а матеріали позовної заяви направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.3 ст.11-1 ЦПК України визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів.

Таким чином вимога скаржника про визначення складу суду, який має розглядати справу, задоволенню не підлягає, оскільки колегія суддів в силу приписів процесуального закону не наділена повноваженнями щодо вирішення цього питання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 16 серпня 2016 року скасувати, а питання про відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: