Ухвала суду № 61504989, 22.09.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

__________

У Х В А Л А

Іменем України

22 вересня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого - судді Матюхи Ю.В.,

суддів - Сачука В.І., Іващука В.Я.,

секретаря судового засідання - Міщук Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою прокурора, здійснюючого процесуальне керівництво матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015180000000047, про обвинувачення ОСОБА_1, 05.12.1961р.н., громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимої, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки м. Дубно, Рівненської області, вул. Хмільна, 23-а та

ОСОБА_2, 13.04.1953р.н., громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3. кв. 9 за ч.3 ст. 368 КК України, на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 7 липня 2016 року, з участю:

прокурора - Войтюка А.

обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3,

захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_4,

ВСТАНОВИЛА :

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 7 липня 2016 року обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.3 ст.368 КК України у кримінальному провадженні №220015180000000047 повернуто прокурору для усунення недоліків.

Згідно ухвали місцевого суду, формулювання обвинувачення є неповним, некоректним та таким, що не містить обставин, визначених статтею 91 КПК України, наведені обставини скоєння кримінального правопорушення не узгоджуються з обставинами викладеними при формулюванні обвинувачення.

Так, у формулюванні обвинувачення щодо прийняття неправомірної вигоди від ОСОБА_5 у вигляді послуг, повязаних з проживанням та харчуванням у санаторії матері та дитини "Пролісок" за попередньою змовою з директором Департаменту ОСОБА_1 не зазначено час, місце, спосіб коли ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заздалегідь домовились про спільне вчинення злочину.

При викладі фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_2, близько 15 години прийняв пропозицію від ОСОБА_5І надати для нього та ОСОБА_1 неправомірну вигоду у вигляді послуг, пов'язаних з проживанням та харчуванням у санаторії «Пролісок». Приблизно о 15 год. 17 хвилин в кабінет до ОСОБА_2 зайшла ОСОБА_1 прийняла таку ж пропозицію неправомірної вигоди від ОСОБА_5

При формулюванні ж обвинувачення ОСОБА_2 зазначено прийняття цієї ж пропозиції 27.05.2015 року близько 15 год. 17 хвилин, тобто в той час коли цю пропозицію згідно фактичних обставин приймала ОСОБА_1 При викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення зазначено, що неправомірна вигода від ОСОБА_5І у вигляді грошових коштів в розмірі 5 відсотків від суми оплачених Департаментом в майбутньому наданих санаторно-курортних путівок отримана ОСОБА_2, зокрема, за укладання договору № 5 від 26.05.2015 року. В подальшому 27.05.2015 року було укладено договір № 6 датований 26.05.2015 року.

При викладенні обвинувачення зазначається лише договір № 5 від 26.05.2015 року.

Крім цього, 11 травня 2016 року прокурор Рівненської області старший радник юстиції ОСОБА_6 підписав повідомлення про зміну підозри та про нову підозру ОСОБА_1, яка була вручена останній.

Проте, зміст повідомлення про зміну підозри та про нову підозру і обвинувального акту свідчить про їх невідповідність в частині фактичних обставин кримінального правопорушення і часу прийняття пропозиції отримати неправомірну вигоду, що свідчить про порушення права ОСОБА_1 на захист.

Крім того, у Реєстрі матеріалів досудового розслідування, який є невід'ємним додатком до обвинувального акта, в порушення вимогст. 109 КПК України, немає всіх реквізитів процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; виду заходу забезпечення кримінального провадження, дати і строку його застосування.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_2, підозрюється в тому, що перебуваючи на посаді першого заступника директора Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації, 27.04.2015 та 27.05.2015 поєднуючи із вимаганням, прийняв пропозиції від директорів санаторіїв надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у відсоткових значеннях від вартості оплачених Департаментом в майбутньому наданих санаторно-курортних путівок, за якими буде здійснено надання послуг санаторно-курортного лікування, за вчинення ним дій із використанням свого службового становища.

Так, 27.04.2015 близько 15 год. 08 хв., ОСОБА_2, перебуваючи на посаді першого заступника директора Департаменту, знаходячись біля входу в приміщення, поєднуючи із вимаганням, тобто умисно створивши умови за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, прийняв пропозицію від директора Комунального підприємства дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Електронік-Рівне" Рівненської міської ради ОСОБА_7, надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 10 відсотків від суми оплачених Департаментом в майбутньому наданих санаторно-курортних путівок, за якими буде здійснено надання послуг з санаторно-курортного лікування та становитиме 2956 грн. 80 коп., за вчинення ним дій із використанням свого службового становища, а саме : укладення договору про закупівлю послуг за державні кошти. Крім того, 27.05.2015 близько 14 год. 48 хв., ОСОБА_2 знаходячись у власному службовому кабінеті, діючи умисно, з корисливих мотивів, поєднуючи із вимаганням, тобто умисно створивши умови, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, повторно прийняв пропозицію від директора Комунального підприємства санаторій матері та дитини "Пролісок" Волинської обласної ради ОСОБА_5, надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 5 відсотків від суми оплачених Департаментом в майбутньому наданих санаторно-курортних путівок, за якими буде здійснено надання послуг санаторно-курортного лікування та становитиме 52650 грн., за вчинення ним із використанням свого службового становища дій, а саме : укладення договору №5 від 26.05.2015 про закупівлю послуг за державні кошти.

Продовжуючи свої злочинні дії, які охоплюються єдиним умислом на одержання для себе та третіх осіб неправомірної вигоди, 27.05.2015 близько 15 год. 17 хв., ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою групою осіб з директором Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації ОСОБА_1, умисно, з корисливих мотивів, прийняв пропозицію від директора Комунального підприємства санаторій матері та дитини "Пролісок" Волинської області ради ОСОБА_5, надати для нього та ОСОБА_1 неправомірну вигоду у вигляді послуг, повязаних з проживанням та харчуванням у зазначеному санаторії за вчинення дій із використанням свого службового становища, а саме : укладення договору №5 від 26.05.2015 про закупівлю послуг за державні кошти.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 3ст.368 КК Українияк прийняття пропозиції службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, вчиненому службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднаному із вимаганням неправомірної вигоди.

ОСОБА_1 підозрюється в тому, що вона перебуваючи згідно з розпорядженням голови Рівненської обласної держаної адміністрації від 31.01.2013 №26-к на посаді директора Департаменту соціального захисту населення Рівненської ОДА, тобто будучи службовою особою, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб з першим заступником директора Департаменту ОСОБА_2, прийняла пропозицію, висловила прохання, вимагала та одержала від директорів санаторіїв неправомірну вигоду у вигляді послуг та грошових коштів, за вчинення дій з використанням наданого їй службового становища.

27.05.2015 близько 15 год. 17 хв., ОСОБА_1, зайшовши до службового кабінету першого заступника директора Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації ОСОБА_2, достовірно знаючи про домовленість останнього з директором Комунального підприємства санаторій матері та дитини "Пролісок" Волинської обласної ради ОСОБА_5 щодо підписання договору про закупівлю послуг за державні кошти та постачанні на виконання вказаного договору путівок, діючи за попередньою змовою між собою, умисно, та з корисливих мотивів, прийняла пропозицію від директора Комунального підприємства санаторій матері та дитини "Пролісок" Волинської обласної ради ОСОБА_5, надати для неї неправомірну вигоду у вигляді послуг, повязаних з проживанням та харчуванням у зазначеному санаторії за вчинення дій із використанням свого службового становища, а саме : укладення договору №5 від 26.05.2015 про закупівлю послуг за державні кошти із санаторно-курортного лікування осіб, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії 1 та дітей-інвалідів, інвалідність яких повязана з Чорнобильською катастрофою, Рівненської області, сприяння в постачанні путівок та здійснення їх оплати за рахунок коштів загального фонду державного бюджету.

22.07.2015 о 13 год. 18 хв. ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, у звязку із прийняттям пропозиції неправомірної вигоди для себе та маючи умисел на її одержання за вчинення в інтересах директора Комунального підприємства санаторій матері та дитини "Пролісок" Волинської обласної ради ОСОБА_5, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища повязаної із сприянням в постачанні путівок та здійснення їх оплати за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, відразу після попереднього телефонного дзвінка здійсненого ОСОБА_2 до ОСОБА_5, зателефонувала до останньої та висловила прохання надати послуги з проживання та харчування у санаторії для святкування власних іменини.

В подальшому, ОСОБА_1, в період часу з 24.07.2015 по 26.07.2015 перебуваючи у Комунальному підприємстві санаторій матері та дитини "Пролісок" Волинської обласної ради з директорами інтернатних та інших соціальних закладів Рівненської області, які знаходились у її безпосередньому підпорядкуванні, а саме : ОСОБА_9. ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, у звязку з вчиненням вищевказаних дій в інтересах даного підприємства, одержала неправомірну вигоду у вигляді безоплатних послуг санаторію на загальну суму 3304 грн.

Крім того, ОСОБА_1 вимагала та повторно одержала від директора Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій матері та дитини по реабілітації хворих із захворюваннями органів зору "Зелений мис" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" ОСОБА_15 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 9000 грн., за вчинення дій з використанням наданого їй службового становища.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3ст.368 КК Українияк прийняття пропозиції, одержанні службовою особою неправомірної вигоди, а так само проханні надати таку вигоду для себе та третіх осіб, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, повторно та поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Частиною 4 ст.110 КПК України передбачено, що обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України, яка в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором. Зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушеннями прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

В поданій на ухвалу суду апеляційній скарзі прокурор зазначає, що ухвала підлягає скасуванню у звязку з неповнотою судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

В своїй ухвалі суд 1-ї інстанції вказує на недодержання вимог ст. 91 КПК України формулювання обвинувачення ОСОБА_2 є неповним та неконкретним, зокрема не зазначено час, місце та спосіб коли ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заздалегідь домовились про спільне вчинення злочину; виклад в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення ОСОБА_2 не узгоджується з обставинами викладеними при формулюванні обвинувачення; зміст повідомлення про зміну підозри та повідомлення про нову підозру і обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 свідчить про їх невідповідність в частині фактичних обставин кримінального правопорушення і часу прийняття пропозиції отримати неправомірну вигоду, що свідчить про порушення права на захист ОСОБА_1, в порушення вимог ст. 109 КПК України неповно складений реєстр матеріалів досудового розслідування та обвинувальний акт прокурором складено без ознайомлення ним із матеріалами сторони захисту.

Пунктом 5 частини 2 статті 291 КПК України встановлено, що обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Зазначає про те, що КПК України не містить норм, які надають право суду надавати вказівки прокурору щодо формулювання обвинувачення, що є виключним повноваженням прокурора. Так, відповідно до п.15 ч.2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням уповноваженій підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовляється від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому КПК України.

Доводи зазначені в ухвалі суду про те, що прокурором не вказано в обвинувальному акті час, місце та спосіб попередньої домовленості ОСОБА_2 з ОСОБА_1 на вчинення даного злочину, не відповідають фактичним обставинам справи, а також суперечать вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в обвинувальному акті прокурором зазначено про обставини вчинення останніми злочинів, а саме : прийняття пропозиції неправомірної вигоди та його спосіб за попередньою змовою групою осіб.

Зокрема, при викладі фактичних обставин справи прокурором в обвинувальному акті відносно ОСОБА_2 вказано про спосіб вчинення злочину останнім, а саме прийняття 27.05.2015 близько 15 год. пропозиції від ОСОБА_5 надати для нього та ОСОБА_1 неправомірну вигоду у вигляді послуг з проживання та харчування в санаторії, яку у подальшому ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 для себе прийняли приблизно о 15 год. 17 хв. Крім того, в обвинувальному акті вказано обставини закінчення даного злочину, а саме здійснення ОСОБА_2 телефонного дзвінка ОСОБА_5 22.07.2015 о 13 год. 18 хв., під час якого ОСОБА_1 висловила вимогу останній надати для неї неправомірну вигоду.

Крім того, неточності у фактичних обставинах справи щодо номеру укладеної угоди (№6 замість №5) жодним чином не свідчать, що обвинувальний акт складений в порушення вимог ст. 291 КПК України, оскільки при формулюванні обвинувачення ОСОБА_2 вказана обставина не зазначається та може бути усунена під час судового розгляду.

Також, зазначаючи в ухвалі суду про те, що зміст повідомлення про зміну підозри та повідомлення про нову підозру і обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 не відповідають в частині фактичних обставин кримінального правопорушення і часу прийняття пропозиції отримати неправомірну вигоду, суд не вказав, які порушено норми кримінального процесуального законодавства. В ухвалі суду також не зазначено, яким чином вказана, на думку суду, невідповідність вплинула або впливає на дотримання прав на захист обвинуваченої ОСОБА_1

Разом з тим, питання неконкретності предявленого обвинувачення під час підготовчого судового засідання не розглядається, оскільки суд на цій стадії не вправі давати оцінку доказам та вирішувати питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Крім того, судом не обґрунтовано, які конкретно допущено порушення вимог ст. 291 КПК України під час складання слідчим реєстру матеріалів досудового розслідування, а також невнесення яких саме відомостей до нього є підставами для повернення прокурору обвинувального акта.

В ухвалі суду також необґрунтовано, яким чином затвердження прокурором обвинувального акта без ознайомлення із матеріалами сторони захисту впливає на відповідність обвинувального акта вимогам КПК.

Під час підготовчого судового засідання судом не досліджувались жодні документи на обґрунтування доводів у клопотанні сторони захисту, відтак, висновки суду є надуманими, безпідставними та незаконними, оскільки не ґрунтуються на досліджених документах та нормах КПК України.

На підставі викладеного, вважає, що ухвала міського суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_3, обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника адвоката ОСОБА_4, які заперечили проти апеляційної скарги прокурора, здійснюючого процесуальне керівництво, перевіривши надані матеріали та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цьогоКодексу.

Згідно ч. 4ст. 291 КПК, реєстр матеріалів досудового розслідування є обов'язковим додатком до обвинувального акта, і, з позиції суду лише відсутність реєстру матеріалів досудового розслідування, а не порушення вимог закону щодо повноти його змісту, являється одним із критеріїв невідповідності обвинувального актуст. 291 КПК.

Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що недотримання вимог щодо змісту реєстру матеріалів досудового розслідування не є підставою для повернення прокурору на доопрацювання обвинувального акта з доданими до нього документами.

Крім цього, вказано на порушення п. 5 ч. 2ст. 291 КПК України, в частині не зазначення в обвинувальному акті часу, місця та способу коли ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заздалегідь домовились про спільне вчинення злочину; виклад в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення ОСОБА_2 не узгоджується з обставинами викладеними при формулюванні обвинувачення; зміст повідомлення про зміну підозри та повідомлення про нову підозру і обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 свідчить про їх невідповідність в частині фактичних обставин кримінального правопорушення і часу прийняття пропозиції отримати неправомірну вигоду, що свідчить про порушення права на захист ОСОБА_1

Водночас, відповідно до п. 5 ч. 2ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Стаття 291 КПК Українимістить вичерпні вимоги до обвинувального акту та будь-яких інших вимог, котрим повинен відповідати обвинувальний акт, що його подано до суду першої інстанції, законодавцем не визначено.

Вивченням обвинувального акту встановлено, що він містить усі відомості, що їх передбачено п. 5 ч. 2ст. 291 КПК України. Вказаний обвинувальний акт підписано слідчим, котрий його склав та прокурором, який обвинувальний акт затвердив, до обвинувального акту додано усі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.

Таким чином, колегією суддів не встановлено допущення органом досудового розслідування порушень вимог кримінального процесуального закону під час подання до суду першої інстанції обвинувального акту, який є відповідним положеннямст. 291 КПК Україниза своєю формою та змістом, разом із долученими до нього додатками.

За вказаних обставин доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі є обґрунтованими, а тому ухвала місцевого суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст.405,407,409,419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 7 липня 2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015180000000047 від 13 травня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.3 ст. 368 КК України повернуто прокурору Войтюку А.М. для усунення порушеньКПК України- скасувати, а матеріали кримінального провадження повернути в Рівненський міський суд Рівненської області для проведення нового розгляду зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С у д д і :

____ __ ______ ОСОБА_16 ОСОБА_17 ОСОБА_18