Рішення № 6150127, 25.08.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.09 Справа№ 21/94

За позовом: ТзОВ “Панацея”, м.Трускавець

до відповідача: ФОП ОСОБА_1, м.Трускавець

про стягнення 7051,65 грн.

Cуддя Масловська Л.З.

Представники:

від позивача - Лукманова З.М. - представник

від відповідача - н/з

Представнику позивача розяснено його права та обовязки відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ТзОВ “Панацея”, м.Трускавець до ФОП ОСОБА_1, м.Трускавець про стягнення 7051,65 грн.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 09.07.2009 року.

Для всебічного, повного та обєктивного вирішення спору по суті розгляд справи відкладався ухвалами суду від 09.07.2009 року та 20.07.2009 року.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, подав заяву про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 2350,55 грн. неустойки та 4701,10 грн. збитків.

Відповідач в судове засідання повторно не зявився, вимог ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №4425270 (в матеріалах справи).

Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, суд встановив.

ТзОВ “Панацея”, м.Трускавець та ФОП ОСОБА_1, м.Трускавець 01 жовтня 2007 року уклали договір найму частини нежитлового приміщення.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до п.1.1. договору ТзОВ «Панацея», як наймодавець, 1 жовтня 2007 року за відповідним актом надало у строкове платне користування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 частину нежитлового приміщення належної ТзОВ «Панацея»за правом приватної власності будівлі, зазначеної в технічному паспорті, як «Торгові приміщення I А», розташованої у АДРЕСА_1 площею 29, 4 кв.м, що складається з торгового залу площею 12,5 кв.м; підвального приміщення площею 14,2 кв.м;торгове приміщення АДРЕСА_2 площею 76, 9 кв.м, що складається з торгового залу на 1 поверсі площею 22, 2 кв.м; торгового залу в мансарді площею 33, 9 кв.м, підвального приміщення площею 20,8 кв.м для заняття підприємницькою діяльністю (торгівлею промисловими товарами).

Згаданий договір найму припинив свою дію 30 грудня 2008 року, однак у цей день відповідач повернув лише одне з Договірних приміщень-торгове приміщення АДРЕСА_2, але не звільнив торгового приміщення АДРЕСА_1, продовжує ним користуватися.

У зв'язку з цим ТзОВ “Панацея” звернулося до господарського суду Львівської області. Рішенням від 16 квітня 2009 року у справі №25/47 позов ТзОВ «Панацея»до підприємця ОСОБА_1 про повернення торгового приміщення АДРЕСА_1 позов задоволено.

Станом на 31 травня 2009 року підприємець ОСОБА_1 спірний обєкт оренди не повернув. Частиною 2 ст. 785 ЦК України передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Позивач в порядку цієї статті нарахував відповідачу неустойку в сумі 2350,55 грн. (з розрахунку 15,99 грн. орендна плата за 1 кв.м; 470,11 грн. плата за 29,4 кв.м; 470,11 грн. за 5 міс.).

Крім того, позивач нарахував відповідачу збитки у вигляді неотриманих доходів в сумі 4701,10 грн.

Згідно з п.2 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Частина 2 ст.224 ГК України у визначенні збитків також вказує на таку ознаку, як не одержані доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною, а ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включає серед інших неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Частина 3 ст.22 ЦК України передбачає, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

02 лютого 2009 року ТзОВ «Панацея»уклало договір найму торгового приміщення, вказаного в технічному паспорті, як «Торгове приміщення АДРЕСА_1, з іншим наймачем-приватним підприємцем ОСОБА_3 (ксерокопія договору додається), де орендна плата встановлена у розмірі 3000 грн. в місяць (для порівняння: орендна плата ОСОБА_1 за Договором від 1 жовтня 2007 року за користування торговим приміщенням АДРЕСА_1 відповідно до площі 29,4 кв.м складала 470,11 грн. в місяць). Оскільки СПД ОСОБА_3 приміщення за укладеним договором не надано через те, що в ньому досі протиправно перебуває ОСОБА_1, то упущена вигода ТзОВ «Панацея», тобто доходи, які позивач міг б реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено, за час з 1 січня по 31 травня 2009 року позивач обрахував у сумі 12000 грн.

Однак, позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі, що відповідає тому розміру, в якому нараховувалася орендна плата ОСОБА_1 за передбаченою в договорі ставкою, в даному випадку, за ставкою орендної плати 1700 грн. за площу 106,3 кв.м (де 15,99 грн. - плата за 1 кв.м., плата за 29,4 кв.м. - 470,11 грн.), що становить 4701,10 грн.

Зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку позовні вимоги задоволити повністю.

Судові витрати покласти на відповідача у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 193, 225 ГК України, ст.ст. 11, 22, 625, 627, 638, 639 ЦК України, ст. 33, 49, 82-84, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з СПД-ФО ОСОБА_1, АДРЕСА_3 (ідент. № НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Панацея”, Львівська обл., м.Трускавець, вул.Суховоля,67А (п/р 2600224263 у ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 380805, ЄДРПОУ 30028465) 2350,55 грн. неустойки, 4701,10 грн. збитків, 102 грн. державного мита та 312,5 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України.

Суддя