Рішення № 6150060, 14.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.09.09 р. Справа № 17/177

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь

до відповідача1: Державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Екоресурси”, м. Кривий Ріг

до відповідача 3.: Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Дніпродзержинськ

про стягнення збитки у розмірі 2'730,02 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Шевельов В.Г. - довіреність

від відповідача 1.: Манерова Ю.В. - довіреність

від відповідача 2.: не з`явився

від відповідача 3.: не з`явився

Відкрите акціонерне товариство „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю „Екоресурси”, м. Кривий Ріг, Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Дніпродзержинськ про стягнення збитків, які виникли у звязку з несхоронністю вантажу при перевезенні у розмірі 2'730,02 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що після прибуття вагонів на станцію призначення при прийомці була встановлена нестача, яка підтверджена комерційним актом №БН 698777/588 від 20.12.2008р.

Ухвалою від 14.07.2009р. суд залучив до участі у справі, у якості третього відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Дніпродзержинськ.

Перший відповідач у своєму відзиві (а.с. 23-24), проти позову заперечує та наполягає на тому, що вантаж відвантажений засобами вантажовідправника без участі залізниці, вантаж прибув у справних вагонах, вантаж виданий вантажоодержувача відповідно до ст..52 Статуту.

Другий відповідач у своєму відзиві (а.с. 30-31), позов не визнав в повному обсязі та наполягає на тому, що накладна - є основним перевізним документом, який надається вантажовідправником разом з вантажем залізниці і є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу. Наполягає на тому, що договір поставки залізорудного концентрату №2717 від 01.05.2008р., укладений між позивачем та Товариства з обмеженою відповідальністю „Екоресурси” був виконаний належним чином та у повному обсязі, що підтверджує видаткова накладна №РН-0000186 від 18.12.2008р., яка була підписана позивачем без зауважень. Крім того стверджує, що отримавши заявку на поставку товару (яка є невідємною частиною договору) доручив Приватному підприємцю ОСОБА_2 підготувати та відправити товар, на підставі укладеного між ними договору №2904-2008/2 від 29.04.2008р..

Третій відповідач у своєму відзиві (а.с.42), проти позову заперечував, наполягав на порушенні вимог Інструкції П-6, оскільки приймання товару по кількості відбулося без його участі.

09.09.09р. до канцелярії господарського суду надійшло клопотання щодо зміни предмету позову, а саме: позивач просить стягнути з належного відповідача збитки у розмірі 2'730,02 грн., які виникли у звязку з недостачею вантажу.

Розгляд справи був закінчений 07.09.2009р. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 14.09.2009р. для підготовки повного тексту рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та першого відповідача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.05.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Екоресурси (продавець) був укладений договір №2717 (далі «договір»), відповідно до якого продавець зобовязується передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах цього договору продукцію (товар) відповідно до специфікації, умови постачання якої обумовлюються у заявці, яка виступає невідємною частиною договору.

Відповідно до п.п.4.2 п. 4 договору, прийомка товару покупцем має здійснюватись у відповідності до вимог “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю” № П-6 та “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю” № П-7.

29.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Екоресурси” та Приватним підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір на надання послуг за №2904-2008/2, предметом якого є надання послуг “Виконавцем” - Приватним підприємцем ОСОБА_2 по дорученню “Замовника” - Товариства з обмеженою відповідальністю „Екоресурси” у підготовці до відправлення, навантаженню та відправки залізничним транспортом товар за оплату.

20.12.2008р. на виконання зазначеного договору №2717 на адресу позивача надійшов вантаж концентрат залізорудний у десятьох вагонах по залізничній накладній №45795524. Вантажовідправником вантажу був ПП ОСОБА_2 - третій відповідач.

За даними накладної, загальна маса вантажу 682000кг., зокрема, у вагонах:

- № 64560949 68500кг,

- № 60747300 68900кг.

На станції призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці, на підставі заявок щодо перевірки маси вантажу у вагонах №№ 64560949 та 60747300, була здійснена перевірка маси вантажу, під час якої встановлена невідповідність даних щодо ваги вантажу даним, зазначеним у накладній, про що були складені комерційні акти БН№698777/588 та БН№698776/587 від 20.12.2008р.

Згідно комерційних актів недостача у вагоні № 64560949 склала 4300кг (фактично: брутто 86700кг, нетто 64200кг, тара з бруса 22500кг; по документам значиться: брутто не вказано, нетто 68500кг, тара з бруса 22500кг), у вагоні № 60747300 склала 5500кг (фактично: брутто 86400кг, нетто 63400кг, тара з бруса 23000кг; по документам значиться: брутто не вказано, нетто 68900кг, тара з бруса 23000кг).

Господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення збитки у розмірі 2'730,02 грн., які виникли у звязку з недостачею, підлягають задоволенню за рахунок третього відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ст..1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому, особа яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

На перевезення залізничним транспортом вантажів, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних підїзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування, поширюються норми Статуту залізниць України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98р. №457.

Вищезазначена залізнична накладна підтверджує укладення договору перевезення вантажів (п. 2 ст.307 ГК України, п.2 ст.909 ЦК України). Уклавши такий договір, його сторони погодились на здійснення перевезення на умовах, визначених Статутом залізниць України.

Під час переважування вантажу (яке проводилось відповідно до ст.24 Статуту) встановлена недостача вантажу.

Відповідно до ст.105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Так, згідно ст.110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

За змістом ст.111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу лише у випадках, визначених цією нормою. Зокрема, в силу п.”а” ст.111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу у разі, колі вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

За змістом ст.37 Статуту залізниць України, у накладній зазначається маса вантажу, яка визначається відправником. При цьому, відповідно до ст. 24 Статуту, саме вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній. Таким чином, відповідати за заявленим позовом, враховуючи підстави заявленого позову, повинна особа, що є вантажовідправником.

Відповідно до ч. 2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно пункту 27 Правил приймання вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати. Як вбачається з матеріалів справи понаднормативна недостача складає 9800кг.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5 % маси всіх інших вантажів.

Юридичний аналіз наведеного правового положення свідчить про те, що у встановлений відсотковий показник входить не тільки природна втрата, а й граничне розходження у визначенні маси нетто (похибка ваг), а отже недостача маси вантажу, за які відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням такого граничного розходження.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 2730,02грн. грн. із розрахунку: 8,426т (нестача вантажу, з урахуванням норми недостачі 1%) х 270,00 грн. (вартість 1т.) + ПДВ)).

Доводи про те, що комерційний акт не має доказової сили у зв'язку з не викликом для участі у прийманні продукції представника вантажовідправника зі складанням акту у відповідності до «Інструкції П-6» судом до уваги не прийнято, оскільки ст.ст. 52, 179 Статуту залізниць України передбачена можливість перевірки маси вантажу на вимогу вантажоодержувача із складанням комерційного акту для підтвердження невідповідно сті маси вантажу даним, зазначеним у залізничній накладній.

Суд також встановив, що комерційний акт складений у відповідності до розділу 37 «Правил складання актів» у зв'язку з чим він визнаний судом документом, що має до казову силу в частині підтвердження недостачі.

Судові витрати покладаються на Приватного підприємця ОСОБА_2.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити за рахунок Приватного підприємця ОСОБА_2.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (51931, АДРЕСА_1, р/НОМЕР_2 м. Харків філія АКІБ “Укрсіббанк”, МФО 351005, ОКПО НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, м. Маріуполь Донецької області, вул. Левченко, 1, р/р2600700016329 у філії ВАТ “Укрексімбанк” у м. Маріуполі Донецької області, МФО 335957, ЄДРПОУ 00191129) збитки у розмірі 2'730,02 грн., які виникли у звязку з недостачею вантажу; на відшкодування сплаченого державного мита 102,00грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 312,50грн.

У задоволенні позову щодо Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Екоресурси”, м. Кривий Ріг - відмовити.

Суддя