Постанова № 61493678, 05.09.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/448/16

Справа №754/8662/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 вересня 2016 року cуддя Деснянського районного суду м. Києва Таран Н.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження, відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного Об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання неправомірним рішення щодо відмови у призначені пенсії за вислугу років та щодо зобов'язання зарахувати стаж роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Лівобережного Об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання неправомірним рішення щодо відмови у призначені пенсії за вислугу років та щодо зобов'язання зарахувати стаж роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.

У вказаному позові позивач просить суд: зобов'язати відповідача зарахувати їй стаж роботи за період з 01.03.2009 року по 28.07.2012 року в «Науково-дослідному інституті фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова». Зобов'язати відповідача зарахувати стаж роботи за період роботи за сумісництвом в ДП «Санаторій «Ай-Петрі» «ЗАО «Укрпрофоздоровниця» згідно довідки № 25 від 05.02.2015 року.

Позов вмотивований тим, що уквітні 2016 року Позивач звернулася з заявою про призначення пенсії до відповідача. Однак 04.05.2016 року отримала письмову відповідь, згідно якої призначити пенсію відповідач відмовляється, так як не зараховується стаж роботи в період часу: з 11.05.2007 року по 28.07.2012 року, в Кримській республіканській установі - «Науково-дослідному інституті фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова» на посаді спеціаліста 1 категорії, в зв'язку з відсутністю даної посади в наказі МОЗ України від 25.12.1992 року. Період роботи за сумісництвом в ДП «Санаторій «Ай-Петрі» «ЗАО «Укрпрофоздоровниця» згідно довідки № 25 від 05.02.2015 року, тому що зарахування до спеціального стажу роботи за сумісництвом у чинному законодавстві України не передбачено. Позивачка вважає вказану відмову відповідача протиправною, так як у відповідності до п. «е» ч.1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального убезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом з 01 квітня 2015 по 31 березня 2016 не менше 25 років 6 місяців. Відповідно до положень ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від з використовуваних форм власності та господарювання. До стажу роботи зараховується а кож будь-яка інша робота, на якій працівник підлягає державному соціальному страхуванню. Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним і документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Позивачкою були надані відповідачу трудова книжка, довідка № 25 від 25.02.2015 року, в якій зазначається, що Позивачка працювала медичною сестрою та зазначена посада є у переліку посад постанова КМУ № 909 від 04.11.1993 року, які надають право на пенсію за вислугу років, відповідно до якої стаж роботи в спірний період складає 42 місяці трудового стажу.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 07.07.2016 року відкрито скорочене провадження.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача - Лівобережного Об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві надала до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначила, що згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугою років призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». Пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 01.04.2015 року по 31.03.2016 року - не менше 25 років 6 місяців, а з 01.04.2016 року по 31.03.2017 року не менше 26 років. Відповідно до наданих Позивачем документів право на призначення пенсії у неї відсутнє оскільки Позивач має лише 21 рік 1 місяць 6 днів стажу. Позивач вважає, що має достатньо необхідного стажу та просить суд зобов'язати Управління зарахувати стаж роботи з 01.03.2009 року по 28.07.2012 року в «Науково-дослідному інституті фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова» та зарахувати стаж роботи за сумісництвом в ДП «Санаторій «Ай-Петрі» ЗАО «Укрпрофоздоровниця» згідно довідки №25 від 05.02.2015 року. Врахування такого стажу до вислуги років не відповідає чинному законодавству. Позивач хоче зарахувати до вислуги років стаж коли вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною з 01.03.2009 року по 28.07.2012 року, що підтверджується довідкою №1008 від 28.12.2015 року виданою інститутом ім. Сєченова та стаж роботи за сумісництвом відповідно до довідки ЗАО «Укрпрофоздоровниця» №25 від 05.02.2015 року. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Однак частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. У законодавстві, що діяло раніше (до 1 січня 2004 року), зокрема у Законі України «Про пенсійне забезпечення», йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж). Зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим, ніж поняття «стаж страховий», оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов'язковому соціальному страхуванню. Так, згідно зі ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Крім того, відповідно до частини третьої цієї ж статті до стажу роботи, що дає право на призначення трудових пенсій, зараховуються також періоди, коли особа не працювала, наприклад, у зв'язку з навчанням у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; тимчасовою непрацездатністю, що почалася у період роботи; часом догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку тощо. Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення. Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред'являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність. Так, ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Правом вислуги років користуються різні категорії осіб, у тому числі й медичні працівники на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, в тому числі і спеціальний, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» також передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У випадку, коли така діяльність не є трудовою, а іншою, але не основною, зокрема перебування у відпустці по догляду за малолітньою дитиною, відомості про неї не можуть стосуватись трудового стажу. Такі дані не можуть заміщувати (поглинати) собою даних, що становлять безпосередньо трудовий стаж. Включення цього періоду до вислуги років суперечить юридичній природі (сутності) цього виду спеціального стажу, оскільки, крім вищезазначеного, закон пов'язує встановлення особливих правил призначення пенсії за вислугу років саме з неможливістю продовжувати роботу чи службу на певних посадах або в певних умовах праці у зв'язку з втратою професійної працездатності особи або її придатності до настання пенсійного віку. У зв'язку з цим, період перебування Позивача у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та робота за сумісництвом можуть бути зараховані до загального стажу, але не до стажу по вислузі років. Крім того, до позовної заяви ОСОБА_1 подано дві довідки від ЗАО «Укрпрофоздоровниця»: від 25.02.2015 року №25 та від 13.04.2016 року №231. Ці довідки чомусь видані за різні періоди в довідці від 2015 року зазначений період роботи з 01.06.2000 року до 31.12.2014 року, тоді як в більш пізній довідці від 2016 року зазначений період лише з 07.06.2005 року по 30.09.2008 року. Також, ті самі періоди, які зазначені в довідках не співпадають у датах прийняття та звільнення з роботи. Наприклад, період за 2005 рік. В довідці від 2005 року зазначено, що ОСОБА_1 працювала з 04.06.2005 року, а в довідці за 2016 рік з 07.06.2005 року. Період роботи за 2007 рік. У довідці за 2016 рік зазначено що Позивач працювала з 22.11.2007 року по 29.12.2007 року в той час як в довідці за 2015 рік цей період взагалі не зазначений. Таким чином, за один і той самий період різні довідки зазначають різний час перебування на посади за сумісництвом і незрозуміло взагалі яка з цих довідок є достовірною. Також Позивач у зобов'язальній частині свого позову просить зобов'язати врахувати стаж, але не просить визнати дії управління протиправними та не просить призначити пенсію.

Враховуючи наведене та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 21.04.2016 року Позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом від 04.05.2016 року Лівобережне Об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило Позивачці у праві на призначення пенсії за вислугу років, оскільки стаж роботи за спеціальністю, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років складає 21 рік 1 місяць 6 днів. Позивачці також роз'яснено про те, що до спеціального стажу, що дає право призначити пенсію за вислугу років не зараховано: період роботи з 11.05.2007 року по 08.07.2012 року в Кримській республіканській установі «Науково-дослідному інституті фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова» на посаді спеціаліста 1 категорії, в зв'язку з відсутністю даної посади в наказі МОЗ України від 25.12.1992 року «Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю». Період роботи за сумісництвом в ДП «Санаторій «Ай-Петрі» ЗАО «Укрпрофоздоровниця» згідно довідки №25 від 05.02.2015 року, тому що зарахування до спеціального стажу роботи за сумісництвом у чинному законодавстві не передбачено.

Згідно записів у трудовій книжці Позивачки ОСОБА_1 працювала в закладах охорони здоров'я:

-з 01.08.1996 року по 01.06.20002 року - медсестрою Кримської республіканської психлікарні № 5;

-з 01.06.2002 року по 31.10.2002 року - медсестрою кабінету психотерапії філіалу «Ялтакурорт», ЗАО «Укрпрофоздоровниця» «Санаторій «Ай-Петрі»;

-з 20.12.2002 року по 09.08.2003 року - палатною медсестрою стаціонару Кримської республіканської психлікарні №5;

-з 10.08.2003 року по 03.11.2003 року - палатною медсестрою ДП «Санаторій «Ай-Петрі»;

-з 16.12.2003 року по 10.05.2007 року - медсестрою дитячого стаціонару пуль монологічного відділення Ялтинської міської дитячої лікарні;

- з 11.05.2007 року по 28.07.2012 року - спеціалістом 1 категорії відділу неврології Кримського республіканського науково-дослідного інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова;

-з 30.07.2012 року по 18.01.2013 року - медсестрою по масажу ДП «Санаторій «Ай-Петрі» ;

-з 03.05.2013 року по 31.12.2014 року - медсестрою по масажу ДП «Санаторій «Ай-Петрі».

Відповідно до копії наказу №248 від 28.09.2009 року Кримського республіканського науково-дослідного інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова ОСОБА_1 надана відпустка по догляду за дитиною до трьох років, а саме: з 30.09.2009 року по 28.07.2012 року.

Зокрема відповідно до копії наказу № 31 від 20.02.2009 року Кримського республіканського науково-дослідного інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова Позивач з 01.03.2009 року була переведена на посаду сестри медичної неврологічного відділення Кримського республіканського науково-дослідного інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова.

Тобто з 01.03.2009 року по 28.07.2012 року Позивач фактично перебувала на посаді медичної сестри неврологічного відділення Кримського республіканського науково-дослідного інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова.

Згідно записів у трудовій книжці стаж роботи Позивачки у період перебування її у відпустці по догляду за дитиною не переривався.

Статтею 2 КзПП України право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ст. 18 КзПП України після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до ч.2 ст.181 КЗпП України, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Згідно ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55.

Відповідно до абзаців 1, 2, 12, 13 пункту «е» частини 1 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (зі змінами, внесеними Законом N 911-VIII від 24.12.2015 року) право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники охорони здоров'я після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців, а з 01.04.2016 року по 31.03.2017 року - не менше 26 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров'я, які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту, тобто 25 років 6 місяців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Зазначеним Переліком визначено заклади і установи охорони здоров'я та посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Це посади лікаря та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) в лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, санаторно-епідеміологічних закладах, діагностичних центрах незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Таким чином, підставою для призначення пенсії за вислугу років є робота на посаді лікаря та працівника середнього медичного персоналу, у закладі віднесеному до закладів охорони здоров'я, при наявності загального стажу від 25 до 30 років, незалежно від віку.

Позивач працювала на роботі на посаді працівника середнього медичного персоналу у закладі, віднесеному до закладів охорони здоров'я та у період роботи у закладах охорони здоров'я перебувала у відпустці по догляду за дитиною.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Однак частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У законодавстві, що діяло раніше (до 1 січня 2004 року), зокрема у Законі України «Про пенсійне забезпечення», йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).

Так, згідно зі ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Крім того, відповідно до частини третьої цієї ж статті до стажу роботи, що дає право на призначення трудових пенсій, зараховуються також періоди, коли особа не працювала, наприклад, у зв'язку з навчанням у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; тимчасовою непрацездатністю, що почалася у період роботи; часом догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку тощо.

Так, ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Правом вислуги років користуються різні категорії осіб, у тому числі й медичні працівники на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, в тому числі і спеціальний, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» також передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм, суд приходить до висновку, що період перебування Позивача у відпустці по догляду за дитиною з 01.03.2009 року по 28.07.2012 року зараховується до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» діє Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, за яким визначена типова форма заяви до Управління про призначення пенсії, що особисто подається до Управління, довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного коду, документи про стаж роботи та довідку про заробітну плату та документи про місце проживання (реєстрації) особи.

Суд приймає до уваги, що згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для підтвердження спеціального стажу Управлінням приймаються довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, яка видається на підставі первинних документів, в яких вказано періоди роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків, куди включається цей період, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Щодо вимог Позивачки про зобов'язання відповідача зарахувати їй стаж роботи за період роботи за сумісництвом в ДП «Санаторій «Ай-Петрі» «ЗАО «Укрпрофоздоровниця» згідно довідки №25 від 05.02.2015 року то слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачка - ОСОБА_1, не перебуває на обліку в Лівобережному Об'єднанні управління Пенсійного фонду України в м. Києві, як пенсіонер та не просить призначити їй пенсію.

На підтвердження періодів роботи за сумісництвом в ДП «Санаторій «Ай-Петрі» ЗАО «Укрпрофоздоровниця» Позивачкою надано дві довідки ЗАО «Укрпрофоздоровниця» від 25.02.2015 року №25 та від 13.04.2016 року №231.

Однак, вказані довідки видані за різні періоди. В довідці від 2015 року зазначений період роботи з 01.06.2000 року до 31.12.2014 року, тоді як в більш пізній довідці від 2016 року зазначений період лише з 07.06.2005 року по 30.09.2008 року. Також, ті самі періоди, які зазначені в довідках не співпадають у датах прийняття та звільнення з роботи. Наприклад, період за 2005 рік. В довідці від 2015 року зазначено, що ОСОБА_1 працювала з 04.06.2005, а в довідці за 2016 рік з 07.06.2005. Період роботи за 2007 рік. У довідці за 2016 рік зазначено що Позивач працювала з 22.11.2007 року по 29.12.2007 в той час як в довідці за 2015 рік цей період взагалі не зазначений. Таким чином, за один і той самий період різні довідки зазначають різний час перебування на посади за сумісництвом і незрозуміло взагалі яка з цих довідок є достовірною.

За вказаних обставин у суду відсутні підстави зобов'язати Управління зарахувати Позивачці стаж роботи за період роботи за сумісництвом в ДП «Санаторій «Ай-Петрі» ЗАО «Укрпрофоздоровниця» згідно довідки №25 від 05.02.2015 року до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Таким чином, оскільки періоди роботи позивачки за сумісництвом не підлягають зарахуванню до трудового стажу - Позивач не набула право на призначення пенсії за вислугою років, а тому, суд вважає, що Управління діяло правомірно щодо відмови у достроковому призначені пенсії, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 6-10, 17, 104, 105, 158, 160, 161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Лівобережного Об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання неправомірним рішення щодо відмови у призначені пенсії за вислугу років та щодо зобов'язання зарахувати стаж роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Н.Г. Таран