Постанова № 61493672, 07.09.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/533/16

Справа №754/10509/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва ЛІСОВСЬКА О.В., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об"єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності неправомірною та зобов′язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача Лівобережного об"єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності неправомірною та зобов"язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що він перебуває на обліку у відповідача та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді Верховного Суду України у відставці у розмірі 90 % грошового утримання судді Верховного Суду України, який працює на відповідній посаді, призначене згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів". 08.06.2016 року Конституційним Судом України прийнято рішення № 4-рп/2016 у справі № 1-8\2016 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п"ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та положень пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (справа про щомісячне грошове утримання суддів у відставці), яким визнано неконституційними положення деяких законодавчих актів щодо довічного грошового утримання суддів. 01.08.2016 року позивач на виконання цього рішення звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, у зв"язку із зміною грошового утримання судді Верховного Суду України, який працює на відповідній посаді, додавши дві довідки Верховного Суду України про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного грошового утримання судді Верховного Суду України у відставці. Листом від 03.08.2016 року відповідач відмовив позивачу у проведення перерахунку, мотивуючи цю відмову тим, що підстави для проведення перерахунку його пенсії відсутні. Позивач вважає таку відмову незаконною, а тому звертається до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною відмову відповідача у проведенні з 01 серпня 2016 року перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання позивачу ОСОБА_1 у зв"язку зі зміною грошового утримання судді Верховного Суду України, який працює на відповідній посаді, відповідно до довідки Верховного Суду України про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного грошового утримання судді Верховного Суду України у відставці; зобов"язати відповідача здійснити з 01.08.2016 року перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 у зв"язку зі зміною грошового утримання судді Верховного Суду України, який працює на відповідній посаді, відповідно до довідки Верховного Суду України про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного грошового утримання судді Верховного Суду України у відставці.

Стороною відповідача у передбачений законом строк надано заперечення щодо позовних вимог ОСОБА_1, відповідно до яких Управління вважає свої дії правомірними, а тому у задоволенні позову просить відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується у адміністративних справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Згідно із п. 4. ч. 1 ст. 183-2 КАС суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у Лівобережному об"єднаному Управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві, що є правонаступником Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва, і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді Верховного Суду України у відставці в розмірі 90 % грошового утримання судді Верховного Суду України, який працює на відповідній посаді, призначене згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

01.08.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у зв"язку із зміною грошового утримання судді Верховного Суду України, який працює на відповідній посаді, надавши дві довідки Верховного Суду України про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного грошового утримання судді Верховного Суду України у відставці.

Листом від 03.08.2016 року Управлінням було надано відповідь позивачу з відмовою у здійсненні перерахунку.

Позивач ОСОБА_1 вважає відмову відповідача незаконною, у зв"язку з чим і звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи законність дій відповідача, судом встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що державні органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Умови та порядок пенсійного забезпечення суддів регулюється спеціальним законодавством, зокрема Законом України "Про статус суддів" з наступними змінами і доповненнями.

Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині 1 статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і пенсія.

Відповідно до пункту 8 частини 4 статті 47 Закону № 2453-VІ незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді (частина 6 статті 47 зазначеного Закону).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до них високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Про це неодноразово наголошував у своїх рішеннях Конституційний Суд України.

Згідно із ч. 4 ст. 43 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року (чинного на час виходу позивача у відставку) судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону № 3723-ХІІ, яка визначає умови пенсійного забезпечення і грошової допомоги державним службовцям.

Статтею 37-1 Закону № 3723-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" від 31.05.2000 року № 865 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи.

Згідно пункту 4 зазначеної постанови № 865 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії.

Відповідно до частини 4 статті 43 Закону України "Про статус суддів"в редакції, чинній на час призначення щомісячного довічного грошового утримання позивачу, було передбачено, що судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи, виплачується пенсія на умовах, передбачених ст. 37 Закону України "Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання…

Натомість, відповідно до першого, другого речень абзацу 6 частини 5 ст. 141 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 року, максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 грн.

У статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року, йшлося про те, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання (абзац перший частини третьої), та встановлювалося, що у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (абзац другий частини третьої).

Пунктом 5 Прикінцевих положень вказаного вище Закону визначено про те, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Таким чином, вказаним вище пунктом Перехідних положень, на які посилається відповідач у своїх запереченнях проти позову, скасовані норми пенсійного забезпечення саме стосовно призначення спеціальних пенсій, а не перерахунку вже призначених раніше пенсій.

Крім цього, з наведеного вбачається, що до визначеного у Законі України "Про судоустрій і статус суддів" порядку нарахування щомісячного довічного грошового утримання внесено зміни Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року, якими зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів та виключено положення про можливість здійснення його перерахунку.

З даного питання Конституційним Судом України 08.06.2016 року прийнято рішення № 4-рп/2016 (справа № 1-8/2016), в якому Конституційний Суд України дійшов висновку, що при зменшенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді з 80 до 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, а також при виключенні положення, згідно з яким за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання судді збільшується на два відсотки від розміру його заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, відбулося зниження рівня матеріального забезпечення судді у відставці і як наслідок, гарантій незалежності такого судді, що може впливати на здійснення справедливого правосуддя та реалізацію права кожного на захист судом. Виключення положення щодо можливості перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв"язку зі збільшенням грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, також знижує гарантії незалежності суддів.

Таким чином, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року і його Перехідні положення стосовно звуження пенсійних соціальних гарантій особам, які підпадають під дію Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і мотивами такого рішення зазначено те, що звуження змісту та обсягу соціальних гарантій, а також встановлення їх максимального розміру є порушенням Конституції України і гарантованого державою права на соціальний захист щодо категорій громадян України, які потребують додаткових гарантій держави.

Таку ж правову позицію Конституційний Суд України висловив і у Рішенні від 03.06.2013 року № 3-рп/2013 (пункти 5, 7 мотивувальної частини) при розгляді питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, положення частини 3 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року звужує зміст та обсяг гарантій незалежності судді, а тому суперечить частині 1 статті 55, частині 1 статті 126 Конституції України, тобто, є неконституційною.

Крім цього, з приводу того, який саме закон повинен застосовуватися при перерахунку спеціальних пенсій/довічного грошового утримання (чинний або той, що діяв на час призначення пенсії/довічного грошового утримання) Верховний Суд України зробив свій правовий висновок, який викладений в постанові № 21-445а13 від 17.12.2013 року.

Зокрема, колегія суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії… Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Крім того, вирішуючи питання про застосування закону в часі колегія суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України виходила із того, що згідно із ст.. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Аналогічна правова позиція зі спірного питання вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 10.12.2013 року у справі № 21-348а13.

При вирішенні даної справи суд виходить із того, що рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення при розгляді судами спорів та є обов"язковим для його виконання, а правові позиції Верховного Суду України є обов"язковими для врахування судами інших судових інстанцій і при незгоді суду із ними, така незгода повинна бути мотивованою.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, аналізуючи спірні правовідносини з врахуванням правових позицій обох сторін, враховуючи правові позиції Верховного Суду України і рішення Конституційного Суду України, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу провести перерахунок призначеного раніше щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % від заробітної плати працюючого судді згідно з довідками Верховного Суду України про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а також відповідно до законодавства, що діяло на час призначення йому щомісячного довічного грошового утримання, обґрунтованість позову і необхідність його задоволення.

Щодо стягнення з відповідача судового збору.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки дане рішення суд ухвалив на користь позивача, з відповідача на підставі ч.1 ст. 94 КАС України підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 551, 20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 18, 71, 93, 99, 100, 104, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, Законом України "Про державну службу", Законом України "Про статус суддів", Законом України "Про судоустрій і статус суддів", -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного об"єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності неправомірною та зобов′язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Лівобережного об"єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у проведенні з 01 серпня 2016 року перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 у зв"язку зі зміною грошового утримання судді Верховного Суду України, який працює на відповідній посаді, відповідно до довідки Верховного Суду України про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного грошового утримання судді Верховного Суду України у відставці від 08.07.2016 року.

Зобов"язати Лівобережне об"єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.08.2016 року перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 у зв"язку зі зміною грошового утримання судді Верховного Суду України, який працює на відповідній посаді, відповідно до довідки Верховного Суду України про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного грошового утримання судді Верховного Суду України у відставці від 08.07.2016 року.

Стягнути з Лівобережного об"єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 551, 20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: