Ухвала суду № 61489250, 20.09.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5002/16 Справа № 200/26314/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 57

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року м. Дніпро

20 вересня 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Повєткіна В.В., Пищиди М.М.

при секретарі Сахарову Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради про зобовязання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.02.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради відповідача зобовязано надати у письмовій формі ОСОБА_2 відповідь на його заяву від 16.10.2014 року. До тепер КП "Дніпроводоканал" так і не виконало це рішення суду і не надало ОСОБА_2 у повному обсязі достовірну інформацію на цю його заяву від 16.10.2014 року. Так, у таблиці розрахунків за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення, яка є додатком до листа за вих. № 4821/916 від 15.05.15 р. в.о. директора КП "Дніпроводоканал" ОСОБА_3, зазначено, що КП "Дніпроводоканал" нібито надавало послуги у період з 01.10.2009 р. і по 01.10.2014 р. з централізованого водопостачання гарячої води, що є відвертою неправдою, оскільки виконавцем послуг з централізованого постачання гарячої води згідно рішення Дніпропетровської міської ради є Комунальне підприємство "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, а не КП "Дніпроводоканал". Цей факт підтвердив і сам ОСОБА_3 у своєму листі за вих. № П-777 від 17.04.15 року. Наслідком такої неправди є намагання КП "Дніпроводоканал" нарахувати позивачу та іншим споживачам, що мешкають за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість за ненадані їм КП "Дніпроводоканал" послуги у сумі 624,64 грн. за період з 01.10.2009 по 01.10.2014 року. Позивач у позовній заяві зазначає, що з метою протиправно примусити його і інших споживачів, що мешкають за адресою: пров. Л.Мокієвської, буд.4 у м. Дніпропетровськ до сплати грошей на користь КП "Дніпроводоканал" за ненадані ним послуги з централізованого постачання гарячої води на підїздах його будинку у кінці липня 2015 р. та на початку серпня 2015 р. і вересня 2015 р. було розвішано обяви, до яких був доданий перелік так званих, боржників, з погрозами обмеження позивачу та іншим мешканцям будинку водопостачання та водовідведення у разі несплати цих грошей. Це свідчить про намір ввести його, як споживача послуг КП "Дніпроводоканал", в оману, що згідно приписів ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" заборонено як нечесна підприємницька практика, а також є такою, що створює загрози життю та здоровю позивача та інших мешканців. Визначення ж відповідачем неналежним чином ціни послуг, зазначених у таблиці розрахунків за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення, яка є додатком до листа за вих. № 4821/916 від 15.05.15 р. ОСОБА_3, є взагалі згідно ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів" безумовним порушенням прав споживача ОСОБА_4 Також, позивач зазначає, що у відповідності до норми ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" суд за власної ініціативи зобовязаний при задоволенні вимог споживача одночасно вирішити і питання щодо відшкодування йому моральної (немайнової) шкоди. Посилаючись на вищезазначене, позивач просить зобовязати відповідача припинити вимагати від нього та інших споживачів, що мешкають за адресою: пров. Л.Мокієвської, буд.4 у м. Дніпропетровську, сплати грошей на користь КП "Дніпроводоканал" як заборгованість за ненадані у період з 01.10.2009 р. і по 01.10.2014 р. відповідачем цим споживачам послуг з централізованого постачання гарячої води (а.с. 1)

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2016 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради про зобовязання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди відмовлено (а.с.69-72).

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 77-79).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом 1 інстанції та вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобовязати відповідача припинити вимагати від нього та інших споживачів, що мешкають за адресою: пров. Л.Мокієвської, буд.4 у м. Дніпропетровську, сплати грошей на користь КП "Дніпроводоканал", як заборгованість за ненадані у період з 01.10.2009 року і по 01.10.2014 року відповідачем послуг з централізованого постачання гарячої води.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано суду першої інстанції "Попередження про обмеження наданих послуг", із змісту якого вбачається, що мешканці будинку № 4 по пров. Л. Мокієвської від імені адміністрації КП "Дніпроводоканал" повідомляються про наявність станом на 18.08.2015 року загального боргу за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 124455,7 грн. та в якому міститься прохання до мешканців будинку терміново сплатити заборгованість, а також зазначено про здійснення вимушених можливих примусових заходів для примусового стягнення заборгованості через суди та виконавчі служби, а також про можливе обмеження у наданні послуг з водопостачання та водовідведення. Також, позивачем надано суду "Перелік боржників за послуги централізованого водопостачання та водовідводу будинку №4", серед яких зазначена квартира АДРЕСА_2 із зазначенням суми заборгованості станом на 18.08.2015 року у 1967,17 грн.

Також судом було встановлено, що нарахування за послуги централізованого холодного водопостачання та водовідведення мешканцям будинку № 4 по пров. Л.Мокієвської в м. Дніпропетровську здійснюється КП "Дніпроводоканал", з яким позивачем укладено відповідний договір, а за послуги гарячого водопостачання - КП "Коменергосервіс".

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем, в межах заявлених позовних вимог, не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач вимагає від нього та інших споживачів, сплати грошей на користь КП "Дніпроводоканал" як заборгованість за ненадані відповідачем у період з 01.10.2009 року і по 01.10.2014 року цим споживачам саме послуг з централізованого постачання гарячої води та оскільки підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні, немає і підстав для вирішення питання про відшкодування на його користь моральної (немайнової) шкоди.

Зазначив, що вищевказані "Перелік боржників" та "Попередження" не встановлюють для позивача будь-яких обовязків щодо сплати будь-якого боргу, а за своїм змістом є загальною пропозицією для можливих боржників до сплати ними заборгованості. Обовязкового характеру для споживачів така пропозиція не містить, а обставини щодо наявності такої заборгованості та обґрунтованості її розмірів, з урахуванням вимог ст. 16 ЦК України, можуть досліджуватись судом лише у разі предявлення відповідної вимоги про її стягнення до суду. Крім того, на час розгляду даної справи відповідачем до позивача не заявлено будь-яких позовних вимог про стягнення з нього заборгованості за період з 01.10.2009 року і по 01.10.2014 року послуг з централізованого постачання гарячої води.

Щодо позовних вимог в частині зобовязання відповідача припинити вимагати від нього та інших споживачів, сплати грошей на користь КП "Дніпроводоканал", як заборгованість за послуги з 01.10.2009 р. і по 01.10.2014 р., суд першої інстанції зазначив, що позивач обрав неналежний спосіб захисту та заявляючи у позові вимоги щодо захисту у вказаний ним спосіб прав та інтересів інших споживачів, не надав підтвердження обґрунтованості та правових підстав на звернення з такими вимогами в інтересах цих осіб, їх представництва та не зазначив, права яких саме осіб підлягають захисту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають вимогам чинного законодавства. Оскільки, відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, право на захист виникає лише у разі його порушення, яке на час звернення до суду не відбулося та можливо не відбудеться і у майбутньому, у позивача відсутні підстави для звернення із зазначеним позовом. Крім того, позивач в позовній заяві просить зобовязати відповідача припинити вимагати від позивача та інших споживачів оплату за ненадані послуги з централізованого постачання гарячої води. Проте, як вбачається з матеріалів справи та доказів, що надані позивачем в обґрунтування своїх вимог, КП "Дніпроводоканал" не вимагало та не вимагає сплати за надання послуг з центрального постачання гарячої води, які до того ж не надає.

Згідно ч.1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Пунктами 4 та 5 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для обєктів усіх форм власності є субєкт господарювання з постачання теплової енергії; виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для обєктів усіх форм власності є субєкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до критики рішення суду, як такого та тлумачення норм чинного законодавства на власний розсуд апелянта. Підстави для зміни або скасування рішення суд першої інстанції, що визначені ст.. 309 ЦПК, апелянтом не зазначено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, як таке, що відповідає вимогам ст..213, 214 ЦПК, а апеляційна скарга відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: