Рішення № 61488537, 15.07.2016, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3474/14-ц

Провадження № 2/209/215/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2016 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Решетник Т.О.,

за участю секретаря Петропольської М.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Статус" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ПрАТ "СК "АХА Страхування" страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 50125,81 грн. та сплачений судовий збір в сумі 501,26 грн.

На обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 28 грудня 2011 року між ПрАТ "СК "АХА Страхування" та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до якого був застрахований автомобіль ОСОБА_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. 20 березня 2012 року о 14.50 годині по пр-ту Дружби Народів в м. Дніпродзержинську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ОСОБА_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував власник автомобіля ОСОБА_2, та автомобіля Шевроле Лачеті, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_1, власником автомобіля є ОСОБА_4. Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. від 09 листопада 2012 року було визнано винним у настанні ДТП відповідача ОСОБА_1, який порушив п. 13.1, п. 12.3 Правил дорожнього руху України. 22 березня ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та про виплату страхового відшкодування та надав всі необхідні документи. Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту від 29 травня 2012 року та умов договору страхування, розмір страхового відшкодування склав 93095,81 грн., яке позивач виплатив ОСОБА_2 шляхом зарахування 7530 грн. в рахунок страхового платежу згідно договору страхування та перерахування грошових коштів в розмірі 85561,81 грн. на рахунок ПП ОСОБА_5 за ремонт автомобілю ОСОБА_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Цивільно-правова відповідальність відповідача на дату настання ДТП була застрахована у ПрАТ "СК "Статус" за полісом № АА/5001059 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 20 вересня 2012 року позивачем було направлено на адресу ПрАТ "СК Статус" заяву про виплату страхового відшкодування за полісом, і ця заява була задоволена частково, а саме ПрАТ "СК "Статус" сплатило на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 42970,00 грн. і залишилася не відшкодованою сума збитків в розмірі 50125,81 грн.. Розрахунок вартості витрат на проведення відновлювального ремонту автомобіля ОСОБА_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, підтверджується рахунком ПП ОСОБА_5 № 125 від 20 квітня 2012 року, калькуляцією № 02496. З метою досудового врегулювання спору, 30 вересня 2013 року представник позивача направив на адресу відповідача регресну вимогу, яка одержана відповідачем 08 жовтня 2013 року, але в добровільному порядку завдані позивачу збитки відповідачем не відшкодовані. В звязку з тим, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, який порушив правила дорожнього руху України, до позивача перейшло право вимоги до винної особи, тобто до відповідача, у розмірі фактичних затрат, повязаних із відшкодуванням збитків страхувальнику за вищевказану дорожнього-транспортну пригоду. Вважають, що з відповідача в судовому порядку належить стягнути страхове відшкодування в порядку регресу та сплачений судовий збір при зверненні до суду з цим позовом.

22 грудня 2014 року Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська було ухвалено рішення про задоволення позову ПрАТ "СК "АХА Страхування".

21 травня 2015 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена. Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2014 р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.10.2015 р. рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційної інстанції було скасовано, а справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Решетник Т.О. від 22.12.2015 року цивільна справа за позовом ПрАТ "СК "АХА Страхування" була прийнята до провадження.

Протокольною ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 10.03.2016 р. до участі у справі в якості третьої особи залучено ПрАТ "СК "Статус".

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні, яке відбулося за його участю 05.07.2016 року, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, посилаючись на обґрунтування позову. В наступне судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, причину неявки до суду не повідомив.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні, яке відбулося за її участю 05.07.2016 року, позов не визнала у повному обсязі, просила в задоволенні позову відмовити, та пояснила, що розмір завданої шкоди не підтверджений, наданий позивачем рахунок № 125 ФОП ОСОБА_5 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки складений 20 квітня 2012 року на підставі калькуляції дефектів від 27 квітня 2012 року, тобто сам рахунок був складений раніше, ніж калькуляція. Зазначила, що позивачем не надано до суду доказів щодо проведення товарознавчої експертизи та оцінки транспортного засобу, а наданий рахунок № 125 ФОП ОСОБА_5 не може бути належним підтвердженням розміру завданих збитків, оскільки не підтверджує реально витрачені потерпілою особою кошти на ремонт автомобіля, а лише фіксує попередню суму вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобілю. Крім того зазначила, що відповідач не був сповіщений та не приймав участі у огляді пошкодженого транспортного засобу й складанні акту, як це передбачено у п. 25.3.2 Договору добровільного страхування. Посилається на порушення п.25.3.11 щодо одержання у власність позивачем складових частин деталей та обладнання, відносно яких страхове відшкодування виплачене у повному обсязі. Вважає, що виплата позивачем 85565,81 грн. на користь ФОП ОСОБА_5 на підставі її рахунку на суму 94145,84 грн., з урахуванням ПДВ у розмірі 15690,97 грн. є незрозумілою. Вказує на те, що будь-які письмові докази, що свідчать про здійснення ремонту з боку ОСОБА_5 матеріали справи не містять. В наступне судове засідання представник відповідача - адвокат ОСОБА_7 не зявилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причину неявки до суду не повідомив.

Представник третьої особи - ПАТ "СК "Статус" в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що 28 грудня 2011 року між ПрАТ СК АХА Страхування та ОСОБА_2, як страхувальником, був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № ПРБ7615Га/11дп, предметом якого є майнові інтереси страхувальника ОСОБА_2 (вигодонабувача - ПАТ КБ "Правекс-Банк"), що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом - автомобілем ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_3, 2010 року випуску, строком дії до 28 грудня 2012 року (а.с. 10-14).

Судом встановлено, що 20 березня 2012 року о 14 годині 50 хвилин на пр-ту Дружби Народів, 63 "В" у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської обл. з вини ОСОБА_1, який керував належним ОСОБА_4 автомобілем "Chevrolet Lacheti", д.н.з АЕ 2454СР, сталася ДТП, унаслідок якого автомобіль НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження (а.с. 9).

Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 29 березня 2012 року відповідача було визнано винним у скоєнні зазначеного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 7, 8).

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

22 березня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та про виплату страхового відшкодування (а.с. 15-16).

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № 2012/V/МОD2244/VESKO12245 від 22 березня 2012 року (а.с. 18), додатку № 1 до страхового акту від 03 травня 2012 року (а.с. 19) та умов договору страхування, розмір страхового відшкодування склав 93095,81 грн.

За результатами технічного огляду автомобіля ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_3, виконавцем послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу ПП ОСОБА_5 було складено калькуляцію № 02496 від 27 квітня 2012 року (а.с. 21-24), якою визначено вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_3, в сумі 94145,81 грн., і саме на цю суму виконавцем послуг був виставлений рахунок № 125 від 20 квітня 2012 року (а.с. 20).

Суд не бере до уваги надану представником відповідача довідку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство незалежних експертиз" від 04.07.2016 року, в якій зазначено, що ОСОБА_1 не було забезпечено вільного доступу до об'єкту дослідження, а саме автомобіля ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_3, яким надано інформацію про відсутність пошкоджень автомобіля, що позбавляє можливості без огляду автомобіля визначити суму матеріального збитку, оскільки в ході судового розгляду справи ні стороною позивача, ні стороною відповідача, незважаючи на неодноразові розяснення судом на виконання ч. 4 ст.10 ЦПК України останнім даного права і обовязків, попередження про наслідки вчинення або не вчинення вказаних процесуальних дій, не заявлялось клопотання про призначення судової авто-технічної та товарознавчої експертизи на предмет визначення вартості пошкоджень, які отримав застрахований транспортний засіб ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_3, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в звязку з чим суд розглядає справу на підставі наданихсторонами суду доказів.

Згідно розпорядження на виплату страхового відшкодування ПАТ КБ "Правекс-Банк" від 28.05.2012 року № 19976/04-01, ПАТ КБ "Правекс-Банк", який є вигодонабувачем за договором добровільного страхування наземного транспорту № ПРБ7615Га/11дп від 28.12.11 року, відмовився від отримання страхового відшкодування (а.с.25).

31 травня 2012 року ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 93095,81 грн., зарахувавши 7530,00 грн. в рахунок страхового платежу згідно договору страхування та перерахувавши грошові кошти в розмірі 85565,81 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_5 за ремонт автомобіля ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_3, що підтверджується платіжним дорученням № 24310 від 31 травня 2012 року (а.с. 26).

З матеріалів справи вбачається, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 є платником податку на додану вартість (а.с. 162-164), що надає право позивачеві на відшкодування суми сплаченого ПДВ за ремонт автомобіля ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_3.

Також судом встановлено, що цивільно-правову відповідальність відповідача ОСОБА_1 було застраховано у ПрАТ "Страхова компанія "Статус" за полісом АА/5001059 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з страховим лімітом по майну в розмірі 50000 грн., розмір франшизи 500,00 гривень, дата початку дії полісу 23.09.2011 року, дата закінчення дії полісу 22.09.2012 року (а.с. 198).

У вересні 2012 року позивач звернувся до ПрАТ "СК "Статус" із заявою про виплату регресного платежу у розмірі 50000,00 грн. відповідно до ліміту відповідальності, на підставі того, що відповідальність ОСОБА_1 застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (а.с.27).

Судом встановлено, що ПрАТ "Страхова компанія "Статус" відшкодувало в порядку регресу на користь ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" страхове відшкодування у розмірі 42970,00 грн., що також підтвердили сторони в судовому засіданні. Вказане страхове відшкодування підлягало виплаті за вирахуванням франшизи, встановленої полісом №АА/5001059, яка становить 500,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "СК "Статус" через заборгованість до фондів МТСБУ позбавлена з 03.04.2014 року членства в МТСБУ, що підтверджується листом МТСБУ від 27.05.2016 року № 7/2-28/14678 (а.с.197).

У вересні 2013 року ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" звернувся до ОСОБА_1 з вимогою сплатити різницю між фактично завданою шкодою та страховим відшкодуванням у розмірі 50125 грн. 81 коп. (а.с.28), але відповідач добровільно не сплатив вказану суму.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постанова Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" за №6 від 27.03.1992 року із змінами та доповненнями роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіяла, за умови, що дії були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно із ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно п. 3 ст. 20 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв, ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини, крім випадків, передбачених ЦК України.

Відповідно до положень п. 38.2.1 ст. 38 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач набув право регресної вимоги до відповідача на суму в розмірі 50125 грн. 81 коп., яка складає різницю між фактично завданою шкодою в розмірі 93095, 81 грн. та страховим відшкодуванням в розмірі 42970,00 грн.

Враховуючи вищевказане, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 501,26 грн.

Керуючись ст.ст.8, 10, 11, 57-61, 88, 169, 209, 212-215, 223 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Статус" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного Акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 50125 (п'ятдесят тисяч сто двадцять п'ять) гривень 81 копійку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного Акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" судовий збір у розмірі 501 (пятсот одну) гривню 26 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачіапеляційної скаргидоАпеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Т.О. Решетник