Ухвала суду № 61483657, 20.09.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/3234/13-ц Номер провадження 22-ц/786/2574/16Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О.А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів: Омельченко Л.М., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

з участю

представника боржника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 15 серпня 2016 року

за заявою ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача ОСОБА_1,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Заяву обґрунтовує тим, що згідно рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 жовтня 2013 року з нього, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 08 грудня 2011 року у розмірі 18 492,10 грн. Під час примусового виконання даного рішення ОСОБА_3, як поручителем, в повному обсязі сплачено заборгованість перед ПАТ «Полтава-банк». ОСОБА_3 просив суд замінити стягувача з ПАТ «Полтава-банк» на нього у виконавчих провадженнях ВП № 42060285, відкритому Київським ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області про стягнення солідарного боргу з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Полтава-Банк», та ВП № 51304225, відкритому Октябрським ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області, про стягнення боргу в солідарному порядку з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Полтава-банк».

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 15 серпня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про заміну стягувача у виконавчих провадженнях: ВП № 42060285, відкритому Київським ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області, про стягнення солідарного боргу з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Полтава-банк», та ВП № 51304225, відкритому Октябрським ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області, про стягнення боргу в солідарному порядку з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Полтава-банк» - відмовлено.

Ухвалу оскаржив боржник ОСОБА_3 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу місцевого суду скасувати, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, постановити ухвалу якою задовольнити заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 312 ч.1 п.1 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим судом, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 жовтня 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» задоволено, розірвано кредитний договір від 08 грудня 2011 року № 553, укладений між Публічним акціонерним товариством «Полтава-банк» та ОСОБА_4, стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» заборгованість за кредитним договором від 08 грудня 2011 року № 533 в розмірі 18 492,10 грн. солідарно. Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» 76,47 грн. з кожного на відшкодування понесених судових витрат. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк», ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визнання кредитного договору частково удаваним правочином, визнання ОСОБА_3 позичальником за кредитним договором відмовлено (а.с. 100-101).

На підставі вказаного судового рішення Київським районним судом м. Полтави 28 січня 2014 року видано виконавчі листи № 552/3234/13-ц (а.с.108а).

Відповідно до постанови головного держаного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції від 07 лютого 2014 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 552/3234/13-ц, виданого 28 січня 2014 року Київським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Полтава-банк» заборгованості за кредитним договором від 08 грудня 2011 року № 553 в розмірі 18492,10 грн. солідарно. Боржник згідно вказаного виконавчого провадження ОСОБА_4 (а.с.120).

Відповідно до постанови головного державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 03 червня 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 552/3234/13-ц, виданого 28 січня 2014 року Київським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Полтава-банк» заборгованості за кредитним договором від 08 грудня 2011 року № 553 в розмірі 18492,10 грн. солідарно. Боржник згідно вказаного виконавчого провадження ОСОБА_5 (а.с.121).

Відповідно до квитанції від 21 червня 2016 року № 793 ОСОБА_3 сплатив ПАТ «Полтава-банк» 18485,14 грн. на погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором № 553 від 08.12.2011 року та рішенням суду по справі № 552/3234/13-ц (а.с.116).

В звязку з цим ПАТ «Полтава-банк» звернувся до Київського ВДВС Полтавського МУЮ з заявою від 21 червня 2016 року № 005-006/б/н, в якій зазначав, що просить закінчити виконавче провадження відносно ОСОБА_3 на підставі п.8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.117).

Також згідно постанови Головного державного виконавця Октябрського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області від 08 серпня 2016 року виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 552/3234/13-ц, виданого 28 січня 2014 року Київським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_5 боргу у розмірі 18492,10 грн. закінчено на підставі п.8 ч.1 ст. 49, ст.. 50 Закону України « Про виконавче провадження» (а.с. 131).

Відмовляючи у задоволенні заяви, місцевий суд виходив з того, що підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва (так само як і внаслідок виконання зобов»язання за боржника поручителем, майновим поручителем, або іншою третьою особою) буде пряма вказівка акта цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України), а також настання певних обставин, які мають юридичне значення, проте, сплата солідарного боргу одним із боржників не є правонаступництвом у значенні ст. 378 ЦПК України. Звертаючись до суду із заявою, боржник ОСОБА_3 посилається на повне виконання ним зобов»язання позичальника ОСОБА_4 перед ПАТ «Полтава-банк» та рішення Київського районного суду м. Полтави від 04.10.2013 р. та просить застосувати вимоги ст.ст. 512,514,556 ЦК України. Проте, боржник ОСОБА_3 у даному випадку не є правонаступником ПАТ «Полтава-банк» у вище вказаних виконавчих провадженнях, тому у задовленні його заяви слід відмовити.

Як встановила колегія суддів, даний висновок місцевого суду є правильним, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 є солідарним боржником у вказаних виконавчих провадженнях.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦПК України суд ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Згідно рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 жовтня 2013 року з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» стягнута заборгованість за кредитним договором від 08 грудня 2011 року № 533 в розмірі 18 492,10 грн. солідарно. Виконання рішення суду в межах виконавчого провадження одним із боржників у солідарному порядку не породжує заміну сторони виконавчого провадження (стягувача), оскільки за рішенням суду стягувачем є ПАТ «Полтава-банк» і від стягувача до боржника, який виконав рішення суду в межах виконавчого провадження, не переходить право вимоги в межах виконавчого провадження..

У даному випадку ОСОБА_3 просить замінити його у виконавчому провадженні з боржника на стягувача з підстав виконання ним виконавчого листа про стягнення заборгованості за кредитним договором. Виконавчі провадження були відкриті на підставі заяви стягувача Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк», стягувачем у даних виконавчих провадженнях є ПАТ «Полтава-банк», боржниками є ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, 08.08.2016 р. виконавче провадження закінчено у зв»язку з виконанням.

Доводи апеляційної скарги щодо правового висновку у постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 р. у справі №6-122цс13, який має враховуватися судами загальної юрисдикції та який передбачає, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобовязанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача, то вказаний правовий висновок регулює інші за характером правовідносини стягувача та боржника.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно ухвали Вищого спеціалізовного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі №6-1002св16, то у вказаній справі підставою звернення заявника із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні є відступлення право вимоги на користь іншої юридичної особи, тобто ця підстава не є аналогічною з підставою заяви боржника ОСОБА_3

Як встановлено колегією суддів, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, ухвалу суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 15 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

С У Д Д І :