Постанова № 61479692, 12.09.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2016 р. Справа № 917/717/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А.

при секретарі Кузнєцовій І.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 довіреність № 02/3266 від 06.09.2016 р.

відповідача ОСОБА_3 (особисто); ОСОБА_4 витяг з договору № 6 про надання правової допомоги від 22.07.2016 р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 584 від 13.08.2008 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1802 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 09.06.16 р. у справі № 917/717/16

за позовом Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до ФОП ОСОБА_3, м. Миргород

про стягнення 34000,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з відповідача - ФОП ОСОБА_3 34000,00 грн., у тому числі 17000,00 грн. штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії позивача від 03.09.15 р. № 02/132-рш по справі № 02-01-50/87-2015, та 17000,00 грн. пені за несплату штрафу у визначений законодавством строк.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем чинного рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.06.2016 р. у справі № 917/717/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 17000,00 грн. штрафу та 17000,00 грн. пені із зарахуванням зазначених сум до загального фонду Державного бюджету України. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивоване з тих, що рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.09.2015 р. № 02/132-рш у справі № 02-01-50/87-2015 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у встановленому законом порядку не оскаржено, а отже є обовязковим до виконання, докази сплати штрафу відповідачем не надані, у звязку з чим обґрунтовано нарахована відповідачу пеня за несвоєчасну сплату штрафу у розмірі, що не перевищує розміру штрафу, та ін.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Зокрема, в обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що його не запрошували на засідання Адміністративної колегії Полтавського територіального відділення Антимонопольного комітету України, а також він не отримував копії рішення Адміністративної колегії Полтавського територіального відділення АМК України від 03.09.2015 р. № 02/132-рш у справі № 02-01-50/87-2015 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у звязку з чим позбавлений можливості оскаржити його у встановлений законом строк. Крім того, зазначає про те, що рішення Полтавського територіального відділення АМК України від 03.09.2015 р. № 02/132-рш у справі № 02-01-50/87-2015 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції є необґрунтованим, оскільки позивачем не доведено вчинення антиконкурентних узгоджених дій і, відповідно, порушення п. 1 ст. 50 та ч.3 ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції, місцевий господарський суд не досліджував правомірність прийнятого рішення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві та ін.

12.09.2016 р. (вх. № 8902) від відповідача до суду надійшло клопотання, в якому останній на виконання суду надав додаткові документи, які долучені до матеріалів справи. В наданих документах йдеться про те, що відповідач ФОП ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Полтавської області про визнання недійсним рішення позивача від 03.09.2015 р. № 02/132-рш по справі № 02-01-50/87-2015, а також зазначено, що розпорядженням Антимонопольного комітету України від 26.07.2016 р. № 17-рп розпочато провадження з перевірки рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.09.2015 р. № 02/132-рш по справі № 02/132-рш по справі № 02-01-50/87-2015 та зупинення виконання цього рішення до закінчення його перевірки.

Колегія суддів, розглянувши надані документи та усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у звязку з проведенням вищезазначеної перевірки рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.09.2015 р. № 02/132-рш у справі № 02/132-рш у справі № 02-01-50/87-2015 вирішила продовжити розгляд справи по суті, з огляду на достатність доказів у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, Адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України (далі - позивач) у справі № 02-01-50/87-2015 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції прийняте рішення від 03.09.2015 р. № 02/132-рш (далі - рішення) про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу на автомобільних перевізників, зокрема на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 (далі - відповідач).

Пунктом першим резолютивної частини Рішення визнано дії автомобільних перевізників, зокрема і відповідача, щодо застосування після набуття законної сили розпорядженням голови Полтавської ОДА від 20.04.2015 р. № 187 однакового тарифу за 1 км проїзду пасажира на приміських автобусних маршрутах загального користування в звичайному режимі у розмірі 0,45 грн. без його економічного обгрунтування порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та частиною 3 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення субєктами господарювання схожих дій на ринку надання послуг з перевезення пасажирів у звичайному режимі руху на приміських автобусних маршрутах загального користування, які призвели до обмеження конкуренції без обєктивних причин для вчинення таких дій.

Пунктом другим резолютивної частини рішення на відповідача накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Позивач листом від 08.09.15 р. № 02/4385 за адресою відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 37600, АДРЕСА_1 направив витяг з рішення від 03.09.2015 р. № 02/132-рш у справі № 02-01-50/87-2015.

Відповідача попереджено, що за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотки від суми штрафу відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Оскільки повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 3600111919559 від 15.09.2015 р. разом з конвертом повернуто позивачу з відміткою пошти "За закінченням строку зберігання", інформація про прийняте рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях відповідача опублікована в газеті "Зоря Полтавщини" від 17.11.2015 р. в порядку ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Доказів оскарження відповідачем рішення від 03.09.2015 р. № 02/132-рш по справі № 02-01-50/87-2015 в порядку ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на час прийняття судом оскаржуваного рішення, матеріали справи не містять.

За даних обставин, рішення від 03.09.2015 р. № 02/132-рш у справі № 02-01-50/87-2015 є таким, що набрало законної сили та є обовязковим до виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Оскільки, рішення від 03.09.2015 р. № 02/132-рш у справі № 02-01-50/87-2015 є таким, що вручене відповідачу 27.11.2015 р., останній повинен сплатити штраф до 27.01.2016 р. включно.

Як зазначається у позовній заяві, у встановлений строк за рішенням Адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України від 03.09.2015 р. № 02/132-рш у справі № 02-01-50/87-2015 штраф відповідачем не сплачено.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

У зв'язку з простроченням сплати штрафу, позивачем здійснено розрахунок пені, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції". Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 17000 грн. штрафу та 17000 грн. пені за період з 28.01.2016 р. по 28.04.2016 р.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою у даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що рішення Адміністративної колегії Полтавської обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.09.2015 р. № 02/132-рш у справі № 02-01-50/87-2015 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у встановленому законом порядку не оскаржено, а отже є обовязковим до виконання, доказів сплати штрафу відповідачем не надані, а отже обґрунтовано нарахована відповідачу пеня за несвоєчасну сплату штрафу у розмірі, що не перевищує розмір штрафу, та ін.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, у звязку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятої у справі рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Предметом спору у даній справі є стягнення штрафу, визначеного рішенням Адміністративної колегії Полтавської обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.09.2015 р. № 02/132-рш у справі № 02-01-50/87-2015 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, та пені за несвоєчасну сплату штрафу.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.

Згідно з ч. 5 ст. 14 зазначеного Закону встановлено, що адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження, зокрема, як розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій.

Відповідно до ст. 37 Закону України Про захист економічної конкуренції у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи. Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення до участі у справі як відповідача разом з розпорядженням про початок розгляду справи.

21.07.2015 р. Адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено розпорядженням № 02/94-р у справі № 02-01-50/87-2015, яким визначено розпочати розгляд справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку, зокрема, ФОП ОСОБА_3, передбаченого пунктом 1 статті 50 та частини 3 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення субєктами господарювання схожих дій на ринку товарів, які призвели до обмеження конкуренції.

В подальшому Адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України у справі № 02-01-50/87-2015 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції прийняте рішення від 03.09.2015 р. № 02/132-рш про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу на автомобільних перевізників, зокрема на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3..

Позивач листом від 08.09.15 р. № 02/4385 за адресою відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 37600, АДРЕСА_1 направив витяг з рішення від 03.09.2015 р. № 02/132-рш по справі № 02-01-50/87-2015, в якому відповідач також попереджується, що за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотки від суми штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 3600111919559 від 15.09.15 р. разом з конвертом повернуто до територіального відділення з відміткою відділення поштового звязку - «за закінченням терміну зберігання».

У пункті 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 05.03.2009 р. N 270 зазначено, що поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку. Поштові перекази, адресовані юридичним особам та фізичним особам на особисті рахунки, перераховуються на відповідні рахунки в установах банків. Підлягають доставці додому: рекомендовані поштові картки, листи, секограми, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів.

Пунктом 99 цих Правил встановлено, що рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Згідно із пунктами 116, 117 цих Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

А отже доводи заявника скарги, що йому не надходили поштові відправлення Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджені будь-якими доказами в розумінні статті 34 ГПК України.

Натомість на звороті кожного з конвертів наявні відмітки операторів поштового зв'язку про їх доставку адресатові, та довідки за формою 20 з відміткою про причину повернення: за закінченням терміну зберігання.

З наведеного вбачається, що відповідач неналежним чином користувався своїми правами та не отримував поштову кореспонденцію.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Положеннями ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Крім того згідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Частиною 1 статті 60 вказаного Закону встановлено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

У пункті 21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства від 26.12.2011 р. № 15 зазначено, що вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Приймаючи до уваги те, що направлене на адресу відповідача рішення позивача не було отримано та повернулось з відміткою поштової організації про закінчення строку зберігання, подальші дії позивача, направлені на опублікування такого рішення у спеціальному друкованому органі, були правомірними.

Як зазначалося вище, інформація про прийняте рішення «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» в діях відповідача опублікована в газеті "Зоря Полтавщини" від 17.11.2015 р. в порядку ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

У зв'язку з цим, у розумінні положень ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення від 03.09.2015 р. № 02/132-рш по справі № 02-01-50/87-2015 вважається врученим відповідачу через 10 днів з дати опублікування, тобто 27.11.2015 р., визначений на його підставі штраф підлягав сплаті у двомісячний термін, тобто до 27.01.2016 р. включно.

Встановивши факт невиконання ФОП ОСОБА_3 рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.09.2015 р. № 02/132-рш у справі № 02-01-50/87-2015, яке не оскаржено у встановлений законом строк, який є присічним та відновленню не підлягає, зазначене рішення є чинним та обовязковим до виконання.

Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення штрафу у розмірі 17000 грн.

Згідно із частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Частиною. 5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Отже, за наявності встановленого факту несплати відповідачем штрафу, визначеного у рішенні адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.09.2015 р. № 02/132-рш у справі № 02-01-50/87-2015, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 17000 грн.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Полтавської області від 09.06.16 р. у справі № 917/717/16 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.

При цьому, доводи відповідача щодо скасування тотожного рішення Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/106-рш у справі № 02-01-50/65-2015 від 17.07.2015 р. та відповідного розгляду скарги на спірне рішення Антимонопольного комітету України на підставі листа від 28.07.2016 р. Антимонопольного комітету України не може бути прийняті до уваги, оскільки оспорюване рішення суду ґрунтувалося на відповідному рішенні, яке до цього часу є чинним. До того ж, за наслідками перегляду відповідного рішення Антимонопольного комітету України та у випадку, якщо підстава, на якій ґрунтувалося рішення суду відпаде, у сторони є право звернутися до суду з заявою про перегляд рішення за ново виявленими обставинами.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 09.06.16 р. у справі № 917/717/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.