Рішення № 61478700, 20.09.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 вересня 2016 р. Справа № 903/590/16

за позовом: Приватного підприємства "Фабрика солодощів Ласка", Луцький р-н, с. Голишів

до відповідача: ТОВ «САМА ФЕНІЧЕ» (SAMA FENICE Sp.z.o.o.) ОСОБА_1, Варшава

про стягнення 10845,00 євро

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 договір про надання правової допомоги №38-ЮП від 01.08.2016р.

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач Приватне підприємство "Фабрика солодощів Ласка" звернувся з позовом до відповідача ТОВ «САМА ФЕНІЧЕ» (SAMA FENICE Sp.z.o.o.) ОСОБА_1 та просить стягнути 10845,00 євро здійсненої попередньої оплати за договором №PFV20160406 від 20.04.2016р.

В підтвердження позовних вимог позивач подав контракт №PFV20160406 від 20.04.2016р., додаткову угоду №1 від 08.05.2016р., специфікацію, платіжне доручення в іноземній валюті від 11.05.2016р., договір про надання правової допомоги №38-ЮП від 01.08.016р.

Відповідно до абз. 4 ч. 1.1 п. 1 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 09.11.2009 року № 04-06/159 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 N 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" за статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.

Згідно п. 9.1 контракту №PFV20160406 від 20.04.2016р. сторони перебачили, що будь-які спори, що виникли при виконанні даного контракту незалежно від того на якій території виникли обставини для спору, вирішуються в господарському суді Волинської області.

Отже, спір підлягає вирішенню у господарському суді України, зокрема, у господарському суді Волинської області.

Представник позивача через відділ документального забезпечення та контролю подав наступні документи:

1.) клопотання про приєднання документів до справи за вх. №01-54/8342/16 від 16.09.2016р., яким долучив:

- довідку підтвердження про відсутність спору в господарських судах України справи між Приватним підприємством «Фабрика солодощів Ласка» та SAMA FENICE Sp.z.o.o. - ОСОБА_1 про стягнення 10845,00 Євро;

- довідку від 14.09.2016 року вих. № 61-0057/77118 Національного банку України про офіційний курс євро станом на 16 серпня 2016 року;

- розшифровку до балансу (звіту про фінансовий стан) на 30 червня 2016 р. вих. № 72 від 14 вересня 2016 року;

- баланс (звіт про фінансовий стан) на 30 червня 2016 року;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватного підприємства «Фабрика солодощів Ласка»;

- фотокопію листа від 05.08.2016 року вих. № 68;

- письмові пояснення в яких зазначається ціна позову у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

2.) заяву про уточнення найменування відповідача за вх. №01-54/8467/16 від 20.09.2016р., в якій уточнив найменування та адресу SAMA FENICE Sp.z.o.o., а саме: ОСОБА_3 ТОВ (SAMA FENICE Sp.z.o.o.), ОСОБА_1, 00-382, м.Варшава, вул. Солець,81b, лок А-5100-382 (Poland, Warszawa, ul.Soles 81b, lok F-5100-382).

3.) клопотання за вх. №01-54/8466/16 від 20.09.2016р., в якому зазначив суму позову як в іноземній, так і в національній валюті, просить прохальну частину позовної заяви викласти наступним чином:

-винести рішення про стягнення з ОСОБА_3 ТОВ (SAMA FENICE Sp.z.o.o.) ОСОБА_1, 00-382, м.Варшава, вул. Солець,81b, лок А-5100-382 (Poland, Warszawa, ul.Soles 81b, lok F-5100-382) NIP^PL НОМЕР_1 ОСОБА_4 Польська (Deutsche Bank Polska S.A. IBAN:22191010482214122270130002 SWIFT: DEUTPLPX) на користь Приватного підприємства "Фабрика солодощів Ласка" (вул. Вишнева,63, с. Голишів, Луцький р-н, Волинська обл., Україна, 45605, код ЄДРПОУ 33178600, р/р 26001011290009 в ПАТ «Укрсоцбанк» в м.Київ, МФО 300023, ІПН 331786003081) 10845,00 Євро (304513,81грн.) основного боргу, а також 4568,05грн. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Вказана заява, відповідаючи вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству України, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, є прийнята судом.

ПАТ Укрсоцбанк через відділ документального забезпечення та контролю подав лист за вх.№01-54/8267/16 від 14.09.2016р. в якому підтверджує факт перерахування коштів в розмірі 10845,00 євро згідно з платіжним дорученням №408004 від 11.05.2016р. приватним підприємством "Фабрика солодощів Ласка" (вул. Вишнева, 63, с. Голишів, Луцький р-н, Волинська обл., Україна, 45605, р/р 26001011290009 в ПАТУкрсоцбанк в м. Київ, МФО 300023 ІПН 331786003081, ЄДРПОУ 33178600) на рахунок SAMA FENICE Sp.z.o.o. (ul. Solec 81b lot F-5100-382 Warszawa (POLAND), NIP: PL 5213643799 Deutsche Bank Polska S.A., IBAN: PL 22191010482214122270130002, SWIFT: DEUTPLPX).

Представник відповідача вимог ухвали суду від 22.08.2016р. не виконав, в судове засідання не прибув, письмових пояснень по суті заявленої позовної заяви суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду заяви, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Суд направив ухвалу від 22.08.2016р. про порушення провадження у справі відповідно до Гаазької конвенції про вручення за кордон судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 1965р. та п.5 Закону України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордон судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» від 19.10.2000р.

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обовязок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

20 квітня 2016р. між Приватним підприємством «Фабрика солодощів Ласка» (Покупець) та SAMA FENICE Sp.z.o.o. - ОСОБА_1 (Продавець) укладено Контракт №PFV20160406 (а.с.10-11).

Згідно п.1.1. Контракту продавець продає, а покупець купує обладнання для виготовлення кондитерських виробів, в кількості та асортименті згідно специфікації, інвойсів та інших документів які є невідємною частиною цього контракту.

Пунктом 2.1. Контракту валютою розрахунку визначено Євро.

Відповідно до п. 4.3. Контракту - термін поставки не може бути більше 89 днів з дня передоплати. Термін поставки може бути змінений за умови письмової угоди, по обидва боки.

Позивач повністю виконав взяті на себе згідно Контракту зобовязання, а саме здійснив передоплату за товар в розмірі 10845,00 Євро, (п.2.4.1. Контракту), що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 4 від 11 травня 2016 року (а.с.14), додатком №1 про зміну «SWIFT» до контракту (а.с.15).

Відповідно до умов контракту Продавець зобовязався передати Покупцеві товар, а саме обладнання у строк не пізніше 08 серпня 2016 року.

Проте, відповідач взяті на себе зобовязання в частині поставки товару не виконав.

Згідно п.8.4. контракту при запізненні поставки товару більше 30 календарних днів покупець вправі в односторонньому порядку розірвати даний контракт і вимагати від продавця відшкодування понесених витрат.

Станом на день розгляду справи у відповідача існує заборгованість перед позивачем по поверненню отриманої суми у розмірі 10845,00 Євро.

Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на 16 серпня 2016 року становить 10845,00 Євро, що згідно довідки НБУ еквівалентно 304513,81грн.

Сторонами погоджено, що даний Контракт регулюється нормами матеріального та процесуального права України ( п.9.2. Контракту).

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обовязки на підставі контракту №PFV20160406 від 20.04.2016р.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обоє язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач вимог ухвали суду не виконав, доказів які б спростували заборгованість не подав.

Оцінюючи подані сторонами докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за контрактом №PFV20160406 від 20.04.2016р. підлягають задоволенню в сумі 10845,00 Євро заборгованості, що еквівалентно 304513,81 грн.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, тому відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 144, 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ «САМА ФЕНІЧЕ» (SAMA FENICE Sp.z.o.o.) ОСОБА_1, 00-382, м.Варшава, вул. Солець,81b, лок А-5100-382 (Poland, Warszawa, ul.Soles 81b, lok F-5100-382) NIP^PL НОМЕР_1 ОСОБА_4 Польська (Deutsche Bank Polska S.A. IBAN:22191010482214122270130002 SWIFT: DEUTPLPX) на користь Приватного підприємства "Фабрика солодощів Ласка" (вул. Вишнева,63, с. Голишів, Луцький р-н, Волинська обл., Україна, 45605, код ЄДРПОУ 33178600, р/р 26001011290009 в ПАТ «Укрсоцбанк» в м.Київ, МФО 300023, ІПН 331786003081) 10845,00 Євро , що еквівалентно 304513,81грн. основного боргу, а також 4568,05грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 22.09.2016р.

СуддяВ. М. Дем`як