Вирок № 61473998, 22.09.2016, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2829/15-к

Провадження № 1-кп/645/316/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.,

секретаря судового засідання - Денісенко О.І.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Джевага О.В.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на момент затримання офіційно не працюючого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 03.07.2009 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ст. 357 ч. 2 ст. 19, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, 18.03.2013 року з місця позбавлення волі звільнений по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3, 28.05.2014 року, близько 09 год. 30 хв., знаходився в салоні трамваю маршруту № 26, який рухався у напрямку зупинки, розташованої біля станції метро «Олександра Масельського» у м. Харкові, де побачив раніше незнайому ОСОБА_4, на шиї якої знаходився золотий ланцюжок, в результаті чого у ОСОБА_3 виник злочинний намір на заволодіння ланцюжком потерпілої, в результаті чого він, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, вийшов на зупинці громадського транспорту по вулиці Краснодарській в м. Харкові та, діючи умисно, з корисливих мотивів, прослідував за потерпілою в напрямку вул. Краснодарської у м. Харкові, після чого обігнав її, приблизно на п'ять метрів, та почав рухатися назустріч останній. Підійшовши до ОСОБА_4, ОСОБА_3 відкрито для неї, шляхом ривку лівою рукою заволодів золотим ланцюжком, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на суму, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 201 від 11.03.2015 року, 4341 грн..

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, та пояснив, що навесні 2014 року (точної дати не пам'ятає), він їхав в трамваї № 26, в салоні якого помітив жінку, на шиї якої був золотий ланцюжок. Після цього, він вирішив на зупинці трамваю прослідувати за цією жінкою, та обігнавши її, різко зірвав ланцюжок з її шиї, після чого втік. Вказаний золотий ланцюжок він здав у ломбард біля ТРЦ «Україна» та гроші отримані за нього витратив на власні потереби - погашення кредиту.

Показання ОСОБА_3, є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Потерпіла до судового засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, надала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, цивільний позов підтримала у повному обсязі.

Враховуючи, що обвинувачений не заперечує фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, підтвердивши свою позицію в судовому засіданні, а також те, що ним та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, вказані в обвинувальному акті, вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд, переконавшись в добровільності позиції зазначених осіб, з урахуванням думки учасників процесу прийшов до висновку, що дослідження частини доказів на підтвердження вини обвинуваченого, отриманих під час досудового провадження в судовому засіданні не є доцільним.

Таким чином, суд вважав за можливе з урахуванням положень частини 3 статті 349 КПК України, допитати обвинуваченого та дослідити матеріали кримінального провадження в частині, що характеризують особу обвинуваченого.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення суд вважає доведеною.

Вивченням даних про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, характеризується задовільно, раніше судимий.

Обставиною у відповідності зі ст. 66 КК України, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, у відповідності до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_3, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру та розмір покарання, яке належить призначити ОСОБА_3, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини вчинення злочину, дані про особу винного. Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинено кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, враховуючи дані про особу обвинуваченого, обставини, встановлені судом, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у загальній сумі 7000 грн. суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 55, 56, 61, 128 КПК України - фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, вправі пред'явити до обвинуваченого цивільний позов, який розглядається судом у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

З урахуванням того, що обвинувачений повністю визнав цивільний позов, суд вважає необхідним задовольнити його в повному обсязі, стягнувши з обвинуваченого на користь ОСОБА_4 4341,00 грн. матеріальної шкоди та 2659 грн. моральної шкоди.

Витрати у кримінальному провадженні на проведення судово-товарознавчої експертизи під час здійснення досудового розслідування склали 184,14 грн., які суд покладає на обвинуваченого.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу взяття його під варту - з 08 січня 2016 року.

Відповідно до абз.1 ч. 5 ст. 72 КК України підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення ОСОБА_3 з 08 січня 2016 року по день ухвалення вироку з розрахунку одного дня попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити незмінною - тримання під вартою.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 100, 368-371, 373, 374, 376, КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 08 січня 2016 року.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_3 перебування в установі попереднього ув'язнення з 08 січня 2016 року по день ухвалення вироку з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (з урахуванням змін, що набрали чинності згідно із Законом України від 26.11.2015 року №838-VIIІ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання»).

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в дохід держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова судові витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 184,14 грн.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, на відшкодування матеріальної шкоди - 4341 грн., на відшкодування моральної шкоди - 2659 грн..

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку підлягає врученню прокурору та обвинуваченому негайно після його проголошення.

Суддя -