Рішення № 6147289, 15.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/28115.06.09 За позовом Закритого акціонерного товариства "Ікс-Маркет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна"

про стягнення 106 789,12 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Халупко М.Ю.- довіреність б/н від 17.05.2009р.;

від відповідача: не з»явився

Обставини справи :

Закрите акціонерне товариство "Ікс-Маркет" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" про стягнення 106 789,12 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором поставки обладнання № 66225 від 25.10.2007 р. повністю не оплатив вартість поставленого товару, заборгувавши позивачу 95 775 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 95775 грн. - боргу, 11014,12 грн. штрафу, а також понесені ним по справі судові витрати.

Ухвалою від 23.04.2009 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 25.05.2009.

25.05.2009 представник відповідача у судове засідання не з”явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в звязку з чим розгляд справи було відкладено на 15.06.2009 р.

15.06.2009 р. представник відповідача повторно у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

15.06.2009 р. представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Крім того, позивач разом з позовною заявою подав заяву, згідно якої просить суд накласти арешт на майно та банківські рахунки, що належать відповідачу.

Проаналізувавши доводи представника позивача, перевіривши матеріали справи суд дійшов висновку, що подана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно, або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За таких обставин, проаналізувавши вищезазначену заяву та заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав заяву позивача такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а також не надано суду належних доказів того, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись або передатись іншим особам.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.06.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки обладнання № МА-66225 (далі - Договір), згідно умов якого (п.1.1.), сторони погодили, що відповідно до даного Договору позивач зобовязується передавати партіями у власність відповідача технічне обладнання автоматизованих торгових систем (далі - обладнання), а відповідач зобовязується приймати та оплачувати позивачу вартість поставленого обладнання у повній відповідності з вимогами даного Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору артикул, асортимент, найменування, одиницю виміру, ціну за одиницю виміру, кількість обладнання його вартість (з ПДВ), порядок розрахунків, адрес поставки, строк поставки сторони погоджують у специфікаціях на кожну партію товару по формі, передбаченою у Додатку № 1 до даного Договору, кожна з яких є, після підписання уповноваженими представниками сторін, невідємною частиною даного Договору.

Згідно п. 1 специфікації вартості партії обладнання № 4 до Договору (далі - специфікація) (Додаток № 1 до Договору) загальна вартість товару (ваги, принтер, термінал збору даних, підставка для терміналу та кабель) складає 125775,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 20962,50 грн.

Пунктом 2 специфікації передбачено, що оплата партії обладнання, зазначеної в Додатку № 1, здійснюється:

1 етап: передоплата на суму 30000,00 грн. в тому числі ПДВ 20% 5000,00 грн., але не пізніше 26.08.2008 р.

2 етап: оплата в розмірі: 47887,50 грн. в тому числі ПДВ 20% 7981,25 грн., але не пізніше 12.09.2009 р.

3 етап: оплата в розмірі: 47887,50 грн. в тому числі ПДВ 20% 7981,25 грн., але не пізніше 19.09.2009 р.

Відповідно до п. 3 специфікації строк поставки: не більше 3 робочих днів, з дати отримання 1 етапу передоплати у розмірі 30000,00 грн. в тому числі ПДВ 20% 5000,00 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобовязання по поставці обумовленого специфікацією обладнання, що підтверджується накладною № МА-81402 від 01.09.2008 р. та довіреністю ЯПЗ № 495466 виданою уповноваженому представнику відповідача на отримання матеріальних цінностей за вказаною вище накладною (копії у матеріалах справи).

Відповідач взяті на себе зобовязання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 95775,00 грн., що підтверджується податковою накладною № МА-81402, належним чином завірена копія якої долучена до матеріалів справи.

05.11.2008 р. позивач направив відповідачу претензію № 180-11/08 з вимогою терміново погасити заборгованість за поставлене обладнання у розмірі 95775,00 грн. Окрім того, позивач разом із вказаною претензією надіслав копії всіх необхідних документів.

Однак, зазначена вище претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав свої зобовязання, покладені на нього договором, в повному обсязі.

Разом з тим, відповідач повідомлені позивачем обставини справи у встановленому законом порядку не спростував, заявлений розмір позовних вимог не оспорив.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки покупець зобовязаний прийняти поставлений постачальником товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмір 95775,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення оплати за поставлену продукцію, а тому позивач, на підставі п. 7.3 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 11 014, 12 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало було виконано.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати відповідачем обладнання у строки встановлені Договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в розмірі 11 014, 12 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-А, код ЄДРПОУ 35073676) на користь Закритого акціонерного товариства "Ікс-Маркет" (03037, м. Київ, вул. М. Кривоноса, 2-А, код ЄДРПОУ 21670851) 95 775 (девяносто пять тисяч сімсот сімдесят пять) грн. 00 коп. боргу, 11014 (одинадцять тисяч чотирнадцять) грн. 12 коп. - пені, 1 067 (одна тисяча шістдесят сім) грн. 90 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: