Ухвала суду № 61469125, 21.09.2016, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/585/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - Адаменко І.М.,

при секретарі - Одінцовій Н.Г.,

з участю:

прокурора - Василенка С.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - адвоката Лінчевського Д.Ю.,

представника потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області матеріали кримінального провадження № 12015120110000631 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Гайворон Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_2,-

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2016 року в провадження судді Адаменко І.М. після повторного авторозподілу справи між суддями надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015120110000631 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України.

В підготовчому судовому засіданні судом обговорено питання відповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України.

На думку прокурора, та представника потерпілого обвинувальний акт складено у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу, тому підстав для його повернення прокурор не вбачає.

В судовому засіданні захисник - адвокат Лінчевський Д.Ю. заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у зв»язку із його невідповідністю вимогам ст.291 КПК України вказуючи, що формулювання обвинувачення, в порушення принципу презумпції невинуватості до ухвалення судом обвинувального вироку, містить посилання на те, що обвинувачений вже вчинив злочин, а не обвинувачується у його вчинені, також не зазначено часу, способу та місця його вчинення, що порушує право на захист обвинуваченого від конкретного обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника та також просить повернути обвинувальний акт прокурору.

Заслухавши думку учасників процесу та ознайомившись зі змістом обвинувального акту суд вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015120110000631 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України не відповідає вимогам КПК України, у зв'язку з чим підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Згідно з п. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченими ст. 291 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.

Судом встановлено, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам п.5) ч.2 ст. 291 КПК України, оскільки не містить чіткого формулювання обвинувачення та не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, обвинувальний акт це - обґрунтоване відповідно до норм права і сукупністю досліджених доказів твердження органу досудового розслідування і прокурора про вчинення певною особою конкретного кримінально - караного діяння, яке створює умови для реалізації повноважень учасниками процесу з метою подальшого вирішення кримінальної справи по суті в судовому порядку і можливого покарання обвинуваченого, винність якого хоча й обґрунтована, проте залишається версією обвинувачення в силу презумпції невинуватості і свободи оцінки доказів.

Тобто, обвинувальним актом встановлюються межі кримінальної відповідальності особи та гарантується можливість реалізації прав особи, як обвинуваченого.

До того ж відповідно до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення та відповідно до обвинувального акта.

Значення обвинувального акта полягає у тому, що прокурор, на підставі вказаного процесуального документа вчиняє кримінальне переслідування особи від імені держави, а при доведеності вини обвинуваченого, суд на підставі цього ж документа, застосовує державний примус, тому такий документ повинен відповідати вимогам чинного закону та не мати недоліків, що можуть поставити під сумнів прийняте від імені держави рішення.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, згідно ч. 1 ст.412 КПК України є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Пунктом 5 частини 2 статті 291 КПК України передбачено, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після зазначення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Статтею 91 КПК України визначено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та до яких, згідно п.1) ч.1 цієї статті, відноситься подія кримінального правопорушення ( час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Окрім того, встановлення місця вчинення злочину має суттєве значення для вирішення питання підсудності кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні та для прийняття рішення відповідно до п.4) ч.2 ст.314 КПК України.

Відповідно до ст. 32 ч.1 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Однак, в обвинувальному акті не зазначено місця вчинення злочину за епізодом про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 364 ч.2 КК України.

Так, зі змісту обвинувального акту слідує, що ОСОБА_1 як посадова особа організував прибуття близько 8 год. 13 жовтня 2015 року вантажних транспортних засобів, а також учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до виконавчих дій до складських приміщень, розташованих в с. Новоградівка Бобринецького району. В цей же день, достовірно усвідомлюючи відсутність майна боржника ОСОБА_4 державний виконавець ОСОБА_1 під виглядом проведення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні № 48698564 організував незаконне завантаження та вивезення насіння соняшника та зерна кукурудзи, які належали ПП "Агрохім" без проведення їх зважування ". Такі ж дії ним вчинені 17 жовтня 2015 року.

При цьому, не зазначено де ж перебував сам ОСОБА_1, чітко не зазначено, чи перебував він в цей час в с. Новоградівка Бобринецького району чи за своїм робочим місцем за адресою : м. Кіровоград (Кропивницький) вул. Дворцова,6/7 як то зазначено в обвинувачені за ч.2 ст.366 КК України за іншим епізодом, що також і унеможливлює суд дійти висновку про дотримання прокурором при направленні справи до Бобринецького районного суду Кіровоградської області правил територіальної підсудності даного кримінального провадження.

Зважаючи, що злочин у якому обвинувачується ОСОБА_1 є посадовим злочином, і місцем роботи державного виконавця ОСОБА_1 є управління державної виконавчої служби Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області з юридичною адресою: м. Кіровоград (Кропивницький) вул. Дворцова,6/7, яка може також бути місцем вчинення злочину особою по епізоду обвинувачення за ч.2 ст.364 КК України, тому ця обставина має бути чітко встановлена та зазначена в обвинувальному акті.

Так, при вивченні обвинувального акту судом встановлено, що обвинувальний акт виготовлений таким чином, що не можливо із нього встановити фактичні обставини кримінального провадження, які прокурор вважає доведеними, а саме час, місце вчинення злочину та способу його вчинення, а формулювання обвинувачення :- " організував прибуття вантажних транспортних засобів, учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до виконавчих дій до складських приміщень та організував вивезення зерна" є не чітким без зазначення конкретних дій державного виконавця по організації та вчиненні злочину, його безпосередньої участі у цих діях, а також без встановлення кола осіб - учасників виконавчого провадження, залучених до виконавчих дій та знарядь вчинення злочину.

Зазначене свідчить про порушення п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, якою визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Оскільки вказані відомості обов'язково зазначаються в обвинувальному акті, та їх достовірність є гарантією права обвинуваченого на захист від пред'явленого обвинувачення, тому суд дійшов переконання про невідповідність обвинувального акта вимогам п. 5) ч. 2 ст. 291 КПК України.

Відповідно до п.) 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до принципів верховенства права, презумпції невинуватості і забезпечення доведеності вини, а також в контексті застосування практики Європейського суду з прав людини, як джерела права, суд вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не відповідає вимогам п. 5) ч. 2 ст.291 Кримінального процесуального кодексу України, ці недоліки не можливо усунути в процесі судового розгляду кримінального провадження, а тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, який здійснює провадження у справі.

Крім того, обвинувальний акт, який буде чітко сформульований, за своїм змістом та обсягом пред»явленого обвинувачення, на думку суду, лише сприятиме всебічному, повному та обєктивному зясуванню всіх обставин кримінального провадження, та його судового розгляду в розумні строки і в межах висунутого обвинувачення.

Керуючись п.3) ч.3 ст.314, ст.ст. 369-372, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Лінчевського Д.Ю. задовольнити.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12015120110000631 від 30.06.2016 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, повернути прокурору Генеральної прокуратури України Васеленку С.В.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд Кіровоградської області протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя І.М. Адаменко