Постанова № 61468772, 16.09.2016, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2184/16-а

Провадження № 2-а-86/16

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 вересня 2016 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Потабенко Л.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, у звязку зі встановленням інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок поранення повязаного з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та статей 16 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності 15 березня 2016 року. Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що проходив військову строкову службу з 24.11.1983 року по 13.12.1985 року в Республіці Афганістан, де велися бойові дії, у звязку з чим отримав статус «Учасника бойових дій». Під час проходження військової служби в Республіці Афганістан позивач отримав поранення. 25.11.2014 року Обухівським районним військовим комісаріатом позивача було направлено на судово-медичне обстеження. 04.12.2014 року згідно висновку спеціаліста №50 було встановлено, що у позивача мають місце сліди загоєння ран у вигляді застарілих рубців в області лоба зліва, в лівій виличній області, в області тіла правої брови, в лівому куті рота, на правій та лівій кисті, на правій гомілці, за давністю утворення дані ушкодження можуть відповідати часу його участі в бойових діях в період часу з 24.11.1983 року по 13.12.1985 року на території республіки Афганістан. 17.11.2015 року протоколом засідання Центральної військово-лікарської комісії відповідача №4274 було встановлено причинний зв'язок поранень, захворювань позивача з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. 16.03.2016 року комісією МСЕК з 15.03.2016 року позивачу довічно було встановлено другу групу інвалідності з причиною інвалідності поранення повязане з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. 18.03.2015 року позивач отримав посвідчення інваліда другої групи. ОСОБА_1 01.04.2016 року звернувся до Київського обласного військового комісаріату з заявою та відповідним пакетом документів про виплату грошової компенсації. Останній отримавши їх направив до Міністерства оборони України з висновком про можливість виплати ОСОБА_1 грошової компенсації. В липні 2016 року позивачу у Обухівському районному військовому комісаріаті був виданий витяг з засідання комісії з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 03.069.2015 року №38 про повернення позивачу документів, у звязку з відсутністю даних про причину та обставини поранення, а саме про те, що воно не повязане із вчиненням позивачем кримінального або адміністративного правопорушення, або не є це наслідком вчинення дій в стані алкогольного або наркотичного спяніння. Вважаючи відмову Міністерства оборони України неправомірною та такою, що порушує права, позивач був змушений звернутися за захистом прав до суду. Відповідно до ч.1 ст.183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження без судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач подав свої заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог в звязку з тим, що інвалідність позивачу була встановлена понад зазначений термін, отже підстав для виплати одноразової грошової допомоги не має. Також, про наявність поранень зазначається в військовому квитку, в п. 22.В військовому квитку позивача в даному пункті немає жодних відміток про наявність поранень, які було отримано під час проходження військової служби. Разом з цим, відповідач в своїх запереченнях зазначає, що позивачем оскаржують ся дії міністерства, отже даний позов має розглядатися окружним адміністративним судом колегією у складі трьох суддів, та просить залучити до участі у справі Київський обласний військовий комісаріат.

Керуючись принципами верховенства права та законності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні повідомлених сторонами обставин, вбачається, що наявні достатні підстави для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення в порядку скороченого провадження.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 24.11.1983 року по 13.12.1985 року проходив військову строкову службу на території Республіки Афганістан, що підтверджується довідкою Обухівського районного військового комісаріату Київської області № 1614 від 25.10.2014 року, та копією військового квитка.

04.12.2014 року згідно висновку спеціаліста №50 було встановлено, що у позивача мають місце сліди загоєння ран у вигляді застарілих рубців в області лоба зліва, в лівій виличній області, в області тіла правої брови, в лівому куті рота, на правій та лівій кисті, на правій гомілці, за давністю утворення дані ушкодження можуть відповідати часу його участі в бойових діях в період часу з 24.11.1983 року по 13.12.1985 року на території республіки Афганістан.

17.11.2015 року протоколом засідання Центральної військово-лікарської комісії відповідача №4274 було встановлено причинний зв'язок поранень, захворювань позивача з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що підтверджується копією витягу з протоколу.

16.03.2016 року відповідно до виписки з акта огляду МСЕК, позивачу з 15.03.2016 року довічно було встановлено другу групу інвалідності з причиною інвалідності поранення повязане з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

01.04.2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Київського обласного комісаріату про виплату грошової компенсації.

19.05.2016 року за вих. №2/5/1088 Київський обласний військовий комісаріат вказану заяву з документами направив до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, для нарахування і виплати позивачу одноразової грошової допомоги, та подав висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, який з 15.03.2016 року визнаний інвалідом ІІ групи.

03.06.2016 року відповідно до витягу № 38 з Протоколу засідання комісії з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, позивачу було повернено документи, у звязку з відсутністю даних про причину та обставини поранення, а саме про те, що воно не повязане із вчиненням позивачем кримінального або адміністративного правопорушення, або не є це наслідком вчинення дій в стані алкогольного або наркотичного спяніння.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 3 грудня 1991 року № 2011 -XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону останній поширюється, зокрема, на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби.

Відповідно до пункту 4 ч. 2ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Згідно пункту 3 Порядку у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Судом встановлено, що позивачу ІІ група інвалідності встановлена з 15.03.2016 року довічно.

Враховуючи, що право на грошову допомогу у звільненого військовослужбовця наступає в моменту встановлення інвалідності, а не на момент його звільнення, то суд вважає, що позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку, затвердженогоПостановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року.

Таким чином, 15.03.2016 року позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно дост. 16 Закону № 2011-XIIта Постанови Кабінету Міністрів України № 975.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Міністерство оборони України, ігноруючи зазначені норми матеріального права та не здійснюючи перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі встановленомуЗаконом № 2011-XIIта Порядком, затвердженим Постановою Кабінету № 975, а саме 200-кратмого прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності неправомірними, чим порушило указане право позивача.

Таким чином, на Міністерство оборони України повинен бути покладений обов'язок нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлений інвалідності 15.03.2016 року.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 3, 9, 86, 158-163, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 по отриманню одноразової грошової допомоги, у звязку зі встановленням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Зобовязати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, у звязку зі встановленням інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок поранення повязаного з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та статей 16 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності 15 березня 2016 року.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя