Ухвала суду № 61467431, 22.09.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/468/16-к Суддя 1 інстанції Папарига В. А.

Номер провадження 11-кп/774/666/К/16 Суддя-доповідач ОСОБА_1sp; Ф.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Воловик Н.Ф.

суддів Яценко Т.Л., Пістун А.О.

секретар Кузьміна Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі 22 вересня 2016 року апеляційну скаргу цивільного відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» за кримінальним провадженням № 12015040230000478 на вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 липня 2016 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 червня місяця 25дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не судимого, працюючого ПАТ «ІнГЗК», управління безпеки, водієм автотранспортних засобів, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, який визнаний винним та засуджений, за ч.2 ст. 286 КК України до покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши випробувальний строк на два роки.

На підставі ст.76 п.п. 2, 3 КК України зобовязано ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКА» та Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат» про відшкодування матеріальної та майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням - задоволено частково.

Стягнутро з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА (код юридичної особи 13490997, адреса м. Запоріжжя, вул. Перемоги, будинок, 97-А на користь ОСОБА_4, майнову шкоду у розмірі 30055 (тридцять тисяч пятдесят пять ) гривень 49 копійок, моральну шкоду у розмірі 1502 (одна тисяча пятсот дві) гривні 75 копійок.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00190905, 50064, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, будинок, 47 на користь ОСОБА_4, моральну шкоду у розмірі 50000, 00 (пятдесят тисяч) гривень..

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_4 залишено без задоволення.

Речові докази: автомобіль «ЗАЗ ТF69Y0», реєстраційний номер НОМЕР_1, мопед «G-МАХ Wolf», реєстраційний номер НОМЕР_2 які передані власникам, вважати переданими за належністю.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, будинок, 129 на користь держави судові витрати у справі в розмірі 1536 ( одна тисяча пятсот тридцять шість) гривень - за проведення автотехнічної експертизи № 58/27-10 від 10.12.2015 року.

Застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді особистого зобовязання до набрання вироку законної сили - продовжено.

Учасники судового провадження:

прокурор Буйленкова І.М.

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

потерпілий ОСОБА_4

представник потерпілого ОСОБА_6

представник цивільного відповідача ПРАТ«ІНГЗК» ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі цивільний відповідач ОСОБА_8 акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» просить вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 08.07.2016 року по кримінальній справі №211/4568/16-к змінити в частині, що стосується вирішення цивільного позову зменшивши розмір стягнення моральної шкоди з приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_4..

Вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 липня 2016 року обвинувачений ОСОБА_3 був визнаний винним та засуджений за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України за наступних обставин.

Обвинувачений ОСОБА_3 приблизно в 14 годин 05 хвилин керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ ТF69Y0», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по проїзній частині Обїзної дороги з боку вул. Бикова в напрямкувул. Дніпропетровське шосе в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, швидкість його руху була 50-70 кілометрів на годину.

В цей час, в попутному йому напрямку біля правого краю проїзної частини рухався мопед «G-МАХ Wolf», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, швидкість його руху була близько 30-45 кілометрів на годину.

Водій ОСОБА_3 ввімкнув зовнішній вказівник правого повороту, та почав поступово зміщуватися праворуч, виконуючи маневр правого повороту на клеверну розвязку в бік вул. Дніпропетровське шосе в м. Кривому Розі, при цьому він повинен був діяти відповідно до п.п. 1.5; 2.3 (б); 10.1; 10.4 Правил дорожнього руху України.

Однак ОСОБА_3, діючи зі злочинною недбалістю, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, тобто не переконався, що його маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим порушив вимоги п.п. 1.5; 2.3 (б); 10.1; 10.4 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких: «1.5....бездіяльність учасників дорожнього руху ... не повинні ... загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; «2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: ... б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, ...»; «10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.»; «10.4. перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот. За наявності трамвайної колії посередині проїзної частини водій нерейкового транспортного засобу, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям, повинен дати дорогу трамваю».

В результаті порушення вказаних правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ЗАЗ ТF69Y0», реєстраційний номер НОМЕР_1, виконуючи маневр правого повороту на клеверну розвязку в бік вул. Дніпропетровське шосе в м. Кривому Розі допустив зіткнення з мопедом «G- МАХ Wolf», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, контактувавши при цьому правою боковою частиною автомобілю з лівою ручкою мопеда, від чого останній впав на дорожнє покриття.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мопеду ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: перелому склепіння та заснування черепу з мілкими контузійними вогнищами лівої скроневої долі, перелом кісток носа, забій головного мозку 2 ст., внутрішньо-мозкові вогнища крововиливів з обох сторін, закритий перелом лівої ключиці зі зміщенням, відкритий уламковий черезнадвиростковий внутрішньо суглобовий перелом лівої плечової кістки, вивих кісток лівого передпліччя, закритий перелом крила лівої подвздовшної кістки, перелом криши вертлюгової западини, численні садна верхніх кінцівок та колінних суглобів, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Між порушенням ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України та настанням наслідків - заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4, є прямий причинний зв'язок.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник цивільного відповідача ПРАТ «ІНГЗК» посилається на те,що відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак в матеріалах справи на обґрунтування суми моральної шкоди є лише виписка з медичної карти стаціонарного хворого за період 08.09.2015р. по 16.10.2015р. на підставі тільки якої не можливо визначити характер та обсяг душевних та психічних страждань, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) тим паче визначити суму 50 000грн., яка визначена з урахування добровільно виплаченою обвинуваченим сумою 11 000грн.

Тому на думку відповідача сума стягнутої моральної шкоди є необгрунтовано завищеною.

Для відшкодування моральної шкоди Позивач повинен надати суду не лише медичні документи, а й докази, які підтверджують факт виникнення у нього моральних страждань. Такі докази до матеріалів справи не додані.

Разом з тим, судом першої інстанції не взято до уваги характер, обставини вчиненого кримінального правопорушення, а саме вину обвинуваченого, його дії після дорожньо-транспортної пригоди, добровільна грошова допомога потерпілому, визнання обвинуваченим вини повністю, співпраця з слідчим та щире розкаяння.

ОСОБА_3 не мав умислу в спричиненні ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, зокрема вини ПРАТ «ЦГЗК» в даному випадку взагалі немає.

Приймаючи до уваги вищенаведені факти,цивільний відповідач вважає, що розмір стягнутої на користь Позивача моральної шкоди в сумі 50 000 грн. не є ні розумною, ні справедливою та є необгрунтовано завищеною, тому вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 08.07.2016 року підлягає зміні в частині що стосується вирішення цивільного позову .

В судовому засіданні при апеляційному розгляді:

Представник цивільного відповідача ПРАТ«Інг.ГЗК» підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі, на підставах зазначених в скаргі, просив її задовольнити та зменшити розмір моральної шкоди.

обвинувачений ОСОБА_3та його захисник ОСОБА_5 поклались на розсуд суду.

потерпілий ОСОБА_4представник потерпілого ОСОБА_6 кожен окремо заперечували проти апеляційної скарги циавільного відповідача ПРАТ«Інг.ГЗК», просили апеляційну скаргу залишити без задоволення , а вирок суду першої інстанції без змін.

прокурор просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст.402 КПК України заперечення на апеляційну скаргу сторонами судового провадження подані не були.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, учасників судового провадження , перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга цивільного відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, відповідають обставинам кримінального провадження та ґрунтуються на сукупності зібраних та належним чином оцінених судом доказах в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому відповідно до ст. 404 КПК України апеляційним судом не переглядаються.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Щодо доводів цивільного відповідача в частині необґрунтованості задоволених судом вимог про стягнення моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, зокрема, юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно вимог ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Згідно з положеннями ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання…. що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом першої інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 з 08.08.2007 року працює водієм автотранспортних засобів управління безпеки Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат". 30.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат" та ОСОБА_2 акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» укладено договір страхування, яким забезпечений транспортний засіб ОСОБА_9, реєстраційний номер НОМЕР_1. Згідно умов полісу страхування № АІ/7573441 з строком дії з 01.01.2015 року до 31.12.2015 року, ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю становить 100000 гривень, а майну 50000 гривень, розмір франшизи складає 0 гривень (а.кп. 135, 191-194, т.2 ).

Згідно вимог п.1 ч.2 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Визнавши ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, суд обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги потерпілого ОСОБА_4П, стягнувши на його користь з Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат" витрати на відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

При цьому, задовольняючи позов в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інтанції виходив із доказів, наданих потерпілим під час судового розгляду. Що ж стосується розміру моральної шкоди, заподіяної злочином, то суд врахував завданні йому тілесні ушкодження, тривалий час лікувався,те що потерпілий переніс психічні страждання з приводу вимушених змін в звичайному житті, до теперішнього часу продовжує лікуватися,форму вини, час знаходження на лікуванні, а тому розмір відшкодування моральної шкоди у грошовому виразі, суд першої інстанції визначив відповідно до вимог ст.1167 ЦК України.

Розмір суми, вказаний у вироку суду, що підлягає відшкодуванню цивільним відповідачем, колегія суддів вважає обґрунтованим, оскільки відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження потерпілий зазнав фізичних та душевних страждань, повязаних з порушенням звичного способу життя, проходженням тривалого курсу лікування, яке продовжується і на теперішній час.

Тому , на думку колегії суддів, підстави для зменшення суми стягнення моральної шкоди- відсутні.

Будь-яких порушень кримінального чи кримінального процесуального закону під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, які б слугували підставою для скасування вироку суду або його зміні, колегія суддів не вбачає, враховуючи установленісудом фактичні обставини кримінального провадження,на підставі досліджених у проваджені доказів, колегія суддів дійшла висновку, що вирок щодо ОСОБА_3 є законним та вмотивованим, а апеляційна скарга цивільного відповідача, такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу цивільного відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» -залишити без задоволення.

Вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 липня 2016 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - залишити без змін.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у виді особистого зобовязання залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області

ОСОБА_1 ОСОБА_10 ОСОБА_11