Ухвала суду № 61459992, 20.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2016 р. Справа № 821/935/16

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Потапчука В.О. судді - Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Херсонської митниці ДФС на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Херсонської митниці ДФС про скасування наказу № 424-о від 29.06.2016 р. про оголошення догани, -

встановиЛА:

ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Херсонської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просить скасувати наказ в.о. Херсонської митниці ДФС Черкунова В.І. від 29.06.2016 р. № 424-о про оголошення догани.

Суд першої інстанції своєю постановою від 28 липня 2016 року позов задовольнив.

Скасував наказ в.о. начальника Херсонської митниці ДФС від 29.06.2016 р. № 424-о "Про застосування дисциплінарного стягнення".

Херсонська митниця ДФС не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Херсонська митниця ДФС посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 працює в Херсонській митниці ДФС на посаді головного державного інспектора ВМО "Каланчак" митного поста "Херсон-Центральний".

Наказом в.о. начальника Херсонської митниці ДФС від 29.06.2016 № 424-о ОСОБА_4 оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання своїх службових обов'язків.

Зі змісту даного наказу слідує, що неналежне виконання службових обов'язків позивача полягає у тому, що він, як старший чергової зміни ВМО "Каланчак" митного поста "Херсон-центральний", не проконтролював правильність здійснення головним державним інспектором ОСОБА_4 митного оформлення автомобіля марки BENTLEY CONTINENTAL, р/н НОМЕР_1 22.04.2016 р. Зокрема, ОСОБА_6 було незаконно здійснено митне оформлення вищевказаного автомобіля, який в'їхав з тимчасово окупованої території "Крим", так як у водія не було довіреності на розпорядження та експлуатацію транспортного засобу.

Приписами ст.1 Закону України від 16.12.1993 р. № 3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-XII; тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону № 3723-XII регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів митного контролю, здійснюється згідно з цим Законом, якщо інше не передбачено законами України.

Основні обов'язки державних службовців визначені ст.10 Закону № 3723-XII, серед яких: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі. Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців врегульовано ст.14 Закону № 3723-XII, відповідно до якої дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

У свою чергу загальний порядок та підстави застосування дисциплінарних стягнень передбачені ст.ст.147-149 КЗпП України.

Статтею 147 КЗпП України встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Отже, дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: КЗпП України, Законом України "Про державну службу", правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

За приписами ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про державну службу".

З викладеного слідує, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв'язок між ними і поведінкою правопорушника.

З матеріалів справи вбачається, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх функціональних обов'язків згідно наказу від 29.06.2016 р. № 424-о зазначено обставини, викладені у поданні УВБ ГУ ДФС у Херсонській області від 11.05.2016 р. № 3049/7/21-22-22-18 щодо порушення законодавства посадовими особами ВМО "Каланчак" митного поста "Херсон-центральний" Херсонської митниці ДФС при здійсненні 22.04.2016 р. митного контролю транспортного засобу марки BENTLEY CONTINENTAL, р/н НОМЕР_1.

У оскаржуваному наказі зазначено, що у ході перевірки встановлено, що під час роботи чергової зміни ВМО "Каланчак" митного поста "Херсон-центральний" 22.04.2016 р. о 16.25 год. з тимчасово окупованої території "Крим" в зону митного контролю КПВВ "Каланчак" по каналу "зелений коридор" в'їхав транспортний засіб марки BENTLEY CONTINENTAL, р/н НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_7 Митний контроль вказаного транспортного засобу здійснювався державним інспектором ВМО "Каланчак" митного поста "Херсон-центральний" Херсонської митниці ДФС ОСОБА_6 Старшим зміни 22.04.2016 р. був головний державний інспектор ВМО "Каланчак" митного поста "Херсон-центральний" ОСОБА_4 Відповідно до отриманої інформації та копій підтверджуючих документів УВБ ГУ ДФС у Херсонській області встановлено, що здійснення митного контролю ОСОБА_6 вищевказаного транспортного засобу розпочалось о 16.25 год. та закінчилося о 16.35 год., за результатами чого останнім внесено до АСМО "Інспектор 2006" інформацію про закінчення митного оформлення з особистою номерною печаткою № 110. Після виїзду із зони митного контролю о 16.35 год. транспортний засіб був зупинений активістами батальйону "Аскер" з працівниками служби безпеки України, з метою перевірки інформації щодо законності проведення митного та прикордонного контролю даного транспортного засобу. В подальшому встановлено, що водій ОСОБА_7 не мав довіреності на розпорядження та експлуатацію цього автомобіля. Таким чином, ОСОБА_6 незаконно здійснено митне оформлення автомобіля марки BENTLEY CONTINENTAL, р/н НОМЕР_1, а саме з порушенням вимог п.9 розділу І Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України. Зазначене стало можливим внаслідок неналежного виконання головним державним інспектором ВМО "Каланчак" митного поста "Херсон-центральний" ОСОБА_4 своїх службових обов'язків, передбачених п.п.1.3, 1.5, 2.1, 2.4, 2.7, 2.9 посадової інструкції, що виразилося у недостатньому контролі за роботою підлеглих у КПВВ "Каналчак" у черговій зміні 22.04.2016 р.

Тобто, в провину ОСОБА_4 поставлено недостатній контроль за роботою підлеглих, що є неналежним виконанням службових обов'язків, передбачених п.п.1.3, 1.5, 2.1, 2.4, 2.7, 2.9 посадової інструкції позивача.

Між тим, з оскаржуваного наказу неможливо встановити, яке саме порушення трудової дисципліни та коли вчинив чи допустив позивач та чи дійсно таке порушення з боку позивача мало місце. Наказ від 29.06.2016 р. № 424-о містить детальний опис вчиненого порушення іншою особою - головним державним інспектором ВМО "Каланчак" митного поста "Херсон-центральний" ОСОБА_6, а в чому виразилося неналежне виконання службових обов'язків позивачем в даному наказі не конкретизовано.

Представник відповідача зазначила, що неналежне виконання службових обов'язків ОСОБА_4 полягало в тому, що він, як старший чергової зміни, повинен був перевірити правильність митного оформлення ОСОБА_6 транспортного засобу BENTLEY CONTINENTAL, р/н НОМЕР_1.

Однак за період з 16 год. до 17 год. 22.04.2016 р. митне оформлення пройшли 10 транспортних засобів і відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_4 мав реальну можливість проконтролювати правильність митного оформлення кожного транспортного засобу іншими інспекторами; по-друге, в посадові обов'язки позивача не входить "переперевірка" правильності митного оформлення кожного транспортного засобу після їх митного оформлення іншими інспекторами.

Відповідно до ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Як вбачається з матеріалів справи, за фактом, який мав місце 22.04.2016 р. позивачем на ім'я в.о. начальника Херсонської митниці ДФС Черкунова В.І. 22.04.2016 р. було написано пояснення.

В подальшому начальником УВБ ГУ ДФС у Херсонській області на ім'я начальника Херсонської митниці ДФС Черкунова В.І. 11.05.2016 р. за № 3049/7/21-22-22-18 направлено подання "Про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності".

16.05.2016 р. ОСОБА_4 знову на ім'я в.о. начальника Херсонської митниці ДФС Черкунова В.І. було написано пояснення.

20.05.2016 р. за підписом першого заступника начальника Херсонської митниці ДФС начальнику УВБ ГУ ДФС у Херсонській області було направлено лист, в якому повідомлялося про те, що питання щодо притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності буде вирішено після призначення в.о. начальника Херсонської митниці ДФС.

Тобто, відповідачу про факт, який мав місце 22.04.2016 р. було відомо ще на початку травня 2016 року - 11.05.2016 р. в день надходження подання. Про це також свідчить резолюція Черкунова В.І. на службовій записці, датована 26.05.2016 р.

Отже, з моменту виявлення порушення Херсонською митницею ДФС до притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності пройшло більше місяця. Тобто відповідачем пропущено місячний термін притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Посилання представників відповідача на ч.3 ст.65 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VIII, якою встановлено 6 місячний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, є необґрунтованим, оскільки цей Закон набув чинності 1 травня 2016 року, а згідно із ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_4 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Херсонської митниці ДФС , - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Херсонської митниці ДФС про скасування наказу № 424-о від 29.06.2016 р. про оголошення догани, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя В.О. Потапчук суддя Г.В. Семенюк