Постанова № 61457654, 01.07.2016, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2016 року справа № П/811/584/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря Бондар Я.Г. та представників:

позивача: ОСОБА_1 та ОСОБА_2;

відповідача: Бобуха С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0001871300 від 11.05.2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001871300 від 11.05.2016 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне податкове повідомлення - рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

Позивач зазначає, що перевіркою не встановлено жодних порушень податкового законодавства, пов'язаних із не нарахуванням та неутриманням податку з доходів фізичних осіб. Єдиним порушенням, зафіксованим в акті перевірки, є несвоєчасність перерахування сум податку з доходів фізичних осіб до бюджету.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог з урахуванням обставин, викладених у письмовому запереченні.

Зміст заперечень повністю співпадає зі змістом акту перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб з найманих працівників, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2013 року по 11.04.2016 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 року по 11.04.2016 року.

За наслідками перевірки складено акт від 22.04.2016 №62/1300/НОМЕР_1 (а.с.8-21).

Згідно висновків зазначеного акту перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог пп.168.1.4, п.168.1 ст.168 ПК України щодо несвоєчасної сплати (перерахування) до бюджету як податковим агентом, який нараховує (виплачує, надає) оподаткований дохід на користь платника податку в сумі 12554,05 грн. та п.п.176.2 ст.176 ПК України в частині подання недостовірних відомостей податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків, суми утриманого з них податку за період 1 квартал 2014 року.

На підставі акту перевірки Олександрійською ОДПІ ГУ ДФС (Світловодське відділення) винесено податкове повідомлення-рішення від 11.05.2016 року №0001871300 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями 9144,55 грн. (а.с.22).

Як вбачається з акту перевірки та висновку на розгляд заперечення ФОП ОСОБА_1 від 29.04.2016 року №2289/10/11-27-13-016 (а.с.23-26) нарахування штрафних санкцій здійснено на підставі висновків посадових осіб податкового органу в яких зазначено, що ФОП ОСОБА_1 з 08.07.2013 року по 06.02.2015 року з невизначених підстав сплатив 12554,05 грн. суми податку на доходи фізичних осіб по коду класифікації доходів бюджету 1101050 податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, але ФОП ОСОБА_1 за перевіряємий період перебував на спрощеній системі оподаткування.

Згідно заяви ФОП ОСОБА_1 поданої до Світловодської ОДПІ 20.02.2015 року вх.№2548/10, переплата в сумі 12554,05 грн. перерахована 25.02.2015 року з коду класифікації доходів бюджету 1101050 податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на код класифікації доходів до бюджету 11010100 податок на доходи фізичних осіб з найманих працівників.

З огляду на вищенаведене суд доходить висновку, що ФОП ОСОБА_1 фактично сплачено суму нарахованого податку на доходи фізичних осіб вказавши інший код класифікації доходів бюджету, що також підтверджується долученими до матеріалів справи копіями квитанцій та платіжних доручень (а.с.37-51).

Отже податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування на відповідний бюджетний рахунок податку на доходи фізичних осіб за застосував до нього штрафні санкції в розмірі 9144,55 грн.

Враховуючи викладене суд зазначає Верховним Судом України неодноразово вирішувались питання правильного застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах.

Отже, Верховний Суд України висловив правову позицію, яка полягає у тому, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК.

А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій.

З податкового повідомлення - рішення вбачається, що воно винесене згідно п.127.1 ст.127 на підставі встановлених порушень п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 та п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

У відповідності до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно із п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України визначено, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Згідно із п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Аналіз наведений положень Кодексу дає підстави для висновку, що податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилом пункту 126.1 статті 126 ПК у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спору; далі - БК) податок на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного пунктом 1-1 цієї частини статті), що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України у розмірі 25 відсотків на відповідній території України (крім території міст Києва та Севастополя) та у розмірі 60 відсотків - на території міста Києва.

Статтею 10 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» також установлено, що до доходів Державного бюджету України на 2015 рік належать доходи державного бюджету, що визначені частиною другою статті 29 БК.

При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України (частина перша статті 43 БК).

Згідно із частиною п'ятою статті 45 БК податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Судом встановлено, що в період з 08.07.2013 року по 06.02.2015 року - у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК, позивач здійснив оплату податкового зобов'язання в сумі 12554,05 грн. до Державного бюджету України, проте помилково у платіжних документах зазначив код класифікації доходів бюджету 1101050 податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування замість коду класифікації доходів до бюджету 11010100 податок на доходи фізичних осіб з найманих працівників.

Внаслідок цього податкові зобов'язання зараховано на вірний рахунок 25 лютого 2015 року згідно заяви позивача.

Жодних інших порушень посадовими особами зафіксовано не було.

Виходячи з викладених вище обставин суд доходить висновку, що податковим органом не вірно застосовано до позивача норми Податкового кодексу України в зв'язку з відсутністю у діях ФОП ОСОБА_1 порушень ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків визначені п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Світловодська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності податкового повідомлення - рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області суму судового збору в розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов - задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001871300 від 11.05.2016 року.

3.Присудити Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну гривню двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код - 39482905).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Жук