Ухвала суду № 61457515, 12.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 вересня 2016 року м. Київ К/800/24123/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги представника філії Українського інституту експертизи сортів рослин Донецького обласного державного центру експертизи сортів рослин (далі – філія інституту) на судові рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року, Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року у справі за позовом філії інституту до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії щодо звільнення від сплати єдиного внеску,

в с т а н о в и в :

У вересні 2016 року представник філії інституту звернувся з касаційною скаргою на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року, якими в задоволенні позову відмовлено.

Ставиться вимога про скасування судових рішень і ухвалення нового про задоволення позову. Вказується, що в період з 2013 року по 2016 рік позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів в населених пунктах, які отримали відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року №1275-р правовий статус території, на якій здійснювалася антитерористична операція. Крім того, сертифікат Торгово-промислової палати не надавався, оскільки у даному випадку не потрібен.

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми, касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.

За правилами статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно пункту 1 частини другої статті 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як установлено судами, 3 грудня 2015 року відповідачем винесено рішення №003041706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 22 жовтня 2013 року по 14 серпня 2015 року в сумі 73230,30 грн., яке на час звернення позивача до суду з позовом не скасовано, є діючим та не оскаржується.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що якщо платники єдиного внеску перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати та сплачувати заробітну плату, то вони зобов’язані виконувати всі вимоги визначені Законом № 2464-VI.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача в частині не застосування до нього спеціального порядку звільнення платника від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, на підставі пункту 8 частини четвертої статті 11 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в редакціях від 2 вересня 2014 року та від 4 березня 2015 року, які діяли на момент виникнення фінансових санкцій, не ґрунтуються на законі, так як зазначена норма виключена Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою філії Українського інституту експертизи сортів рослин Донецького обласного державного центру експертизи сортів рослин на судові рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року, Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року у справі за позовом філії Українського інституту експертизи сортів рослин Донецького обласного державного центру експертизи сортів рослин до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії щодо звільнення від сплати єдиного внеску.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко