Ухвала суду № 61457231, 13.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 484/1671/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Сотська С.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Жука С.І.

- Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 червня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Первомайського об'єднаного управління пенсійного фонду України у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 червня 2016 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, сторони до суду не прибули.

Відповідно до ч 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін по справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 17.06.2010 року перебуває на обліку в Первомайському об'єднаному управління Пенсійного фонду України Миколаївської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №3723.

13.04.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям з грудня 2015 року відповідно до Постанови №1013.

До заяви про перерахунок пенсії позивач надав довідку №50 від 05.04.2016 року про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям відповідно до п.5 Постанови №865.

Однак відповідачем було відмовлено в перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність правових підстав проведення такого перерахунку.

Не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з неналежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом. Із цим конституційним правом громадян кореспондується обов'язок держави щого його забезпечення.

Розміри соціальних виплат залежать від соціально - економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване статтею 48 Конституції України.

На залежність розмірів соціальних виплат особі від економічних чинників вказав Конституційний Суд України, зокрема у рішенні від 19 червня 2001 року №9-рп/2001 у справі щодо стажу наукової роботи, зазначивши, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов'язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально - економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно - правових актів.

Згідно статті 37-1 Закону №3723-XII в редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року №76-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015 року умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Постанови №865 було передбачено, що перерахунок пенсії проводився виходячи із заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді з якої призначено пенсію.

Відповідно до Постанови №1013 підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям проведено з 01.12.2015 року.

Пунктом 2 зазначеної постанови передбачено внести до Постанови №865 зміни, а сааме; 1) пункт 4 виключити; 2) абзац перший пункту 5 викласти в такій редакції: "Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики."

Зміни прийняті Постановою №1013 застосовуються з 01.12.2015 року.

Конституційний суд України в своєму рішенні від 25.01.2012 за №3-рп/2012 зазначив, що державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визнані як Законами України, так і іншими нормативно - правовими актами, зокрема актами Кабінету Міністрів України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» також констатував, що здійснення соціально - економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12. жовтня 2004 року.

Отже, передбачені законами соціально - економічні права не є абсолютними.

Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного розподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Колегія суддів зазначає, що п. 2 Постанови №1013 внесено зміни у Постанову №865, а саме пункт 4, який передбачав, що у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом №3723, визначається на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок - виключено.

Отже, оскільки Кабінет Міністрів України Постановою №1013 вніс зміни в постанову Кабінету Міністрів України №865 і виключив п.4, яким було передбачено проведення перерахунку пенсій призначених державним службовцям у звязку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, то суб'єкт владних повноважень діяв у спосіб передбачений законом, відмовляючи в проведенні перерахунку пенсії.

Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо відсутності у позивача права на перерахунок пенсії.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200,206,211,254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 червня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Первомайського об'єднаного управління пенсійного фонду України у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Жук С.І.

Семенюк Г.В.