Рішення № 61456190, 08.09.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2016 р. Справа № 911/2724/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові промислові технології», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа», м.Васильків

про стягнення 600000,00 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

За участю представників:

Позивача ОСОБА_1

Відповідача ОСОБА_2

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові промислові технології» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» про стягнення 600000,00 грн.

Провадження у справі № 911/2724/16 порушено ухвалою від 25.08.2016 року та призначено справу до розгляду на 08.09.2016 року.

В судовому засіданні 08.09.2016 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач в судовому засіданні 08.09.2016 року позов визнав в усній формі, однак, відповідної письмової заяви згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України не подав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази та пояснення, судом встановлено наступне.

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 25.07.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нові промислові технології» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Основа» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу векселів № Б-11-229/1 (далі - Договір). На виконання Договору, 25.07.2011 року Продавець передав, а Покупець прийняв Вексель АА 1080390, що підтверджується Актом прийому-передачі векселів.

Позивач зазначає, що оплата за Вексель була здійснена Покупцем частково. Відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2016 року між позивачем та відповідачем, на 31.03.2016 року заборгованість за Договором становить 4 300 737,00 грн.

У звязку з чим, 31.03.2016 року сторони Договору підписали Угоду про порядок погашення заборгованості, відповідно до п.2.1 якої у строк до 01.05.2016 року Боржник погашає Кредитору частину заборгованості в сумі 600 000,00 грн.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі заборгованість не погасив, у звязку з чим, позивач звернувся до відповідача з листом від 29.04.2016 року вих.№01//04/16 про сплату заборгованості в сумі чергового платежу 600 000,00 грн.

У відповідь на вимогу про сплату, відповідач листом від 11.05.2016 року вих.№45-1 повідомив позивача, що не в змозі погасити заборгованість, оскільки низка контрагентів відповідача не розрахувалася із ним за договорами оренди приміщень, орендодавцем яких виступає відповідач, а також просив відстрочити строк погашення до 01.06.2016 року.

Однак, у вказаний відповідачем строк, станом на 02.06.2016 року оплата не надійшла, у звязку з чим, позивач попередив відповідача листом вих.№05//06/16 про звернення до суду у випадку несплати 600 000, 00 грн. до 10.06.2016 року.

Обовязок ТОВ «БК «Основа» сплатити повну вартість векселя визначений п. 2.3 Договору. При цьому, Угодою про порядок погашення заборгованості сторони погодили порядок погашення заборгованості, що виникла за Договором, зокрема визначили розміри та строки такого погашення.

Предметом купівлі-продажу за договором є вексель. Відповідно до пп.2 п.5 ст.3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель відноситься до боргового цінного паперу. Як визначає ст.14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» права на цінний папір та права за цінним папером, що існує в документарній формі у паперовому вигляді, переходять шляхом вручення такого цінного папера іншій особі.

У разі викупу векселя до дати погашення векселедавцем вексель виступає як товар (цінний папір). В даному випадку викуп векселя оформляється звичайним договором купівлі-продажу.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем сплати чергового платежу в сумі 600000 грн., що відповідачем не спростовано.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, 45, код 34521258) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові промислові технології» (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17, код 32312599) 600 000,00 грн. заборгованості та 9000,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 20.09.2016 р.