Ухвала суду № 61455779, 20.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,

суддів: Левенця Б.Б., Слободянюк С.В.

при секретарі: Синявському Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Професійної спілки Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 05 травня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Професійної спілки Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, треті особи: Об`єднана профспілкова організація Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про скасування вимоги виборного органу про розірвання трудового договору,

в с т а н о в и л а:

ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.05.2016 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Професійної спілки Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, треті особи: Об`єднана профспілкова організація Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про скасування вимоги виборного органу про розірвання трудового договору.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, Професійна спілка Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову про повернення позовної заяви заявнику. Посилається на порушення судом норм процесуального права. Вважає, що позовна заява має подаватися за загальним правилом підсудності відповідно до ст. 109 ЦПК України, оскільки відповідач є юридичною особою, а спір не є трудовим, оскільки позивач не перебуває у трудових відносинах з відповідачем та останній не звільняв позивача з роботи. Позовні вимоги стосуються організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських рішень відповідача. Крім того, позивачем було подано аналогічний позов з дотриманням вимог ч. 2 ст. 109 ЦПК України, проте в подальшому позов залишено без розгляду, у зв'язку з заявою позивача.

Представник позивача ОСОБА_2 та представники третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4 просила апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.

Справа № 761/12910/16-ц Апеляційне провадження № 22-ц-796/10006/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Притула Н.Г.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомив, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у його відсутності, за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа підсудна Шевченківському районному суду м. Києва.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають нормам процесуального права.

Так, за загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 109 ЦПК України, позови до юридичної особи пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 та ч. 14 ст. 110 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу.

У позовній заяві позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення (вимогу) виборного органу профспілки Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про розірвання з ним трудового договору.

Відтак колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що позов не виник із трудових правовідносин.

Відповідно до п. 3 та п. 4 ст. 214 ЦПК України питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин вирішуються під час ухвалення рішення, а не на стадії відкриття провадження.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає нормам процесуального права та не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 314 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Професійної спілки Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 05 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді