Ухвала суду № 61454201, 15.09.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/10113/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М. Провадження № 22-ц/789/808/16 Доповідач - Сташків Б.І.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Сташківа Б.І.

суддів - Жолудько Л. Д., Кузьма Р. М.,

при секретарі - Романюк Х.Ю.

та сторін представник ПАТ Універсал Банк ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 його представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 квітня 2016 року у справі за позовом ПАТ Універсал Банк до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року представник Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 31598,80 доларів США.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно умов Кредитного договору №11/261-К з Додатком 1 від 12.07.2007р. (надалі - Кредитний договір) ОСОБА_2 отримала в ПАТ "Універсал Банк" (правонаступник ВАТ «Універсал Банк»), кредитні кошти в сумі 50000,00 доларів США які зобов'язалася повернути до 11.07.2027р. та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 13,45 % річних згідно Графіка платежів. За період кредитного обслуговування ОСОБА_2 між останньою та ПАТ «Універсал Банк» було укладено додаткові угоди та внесено зміни до Кредитного договору : а саме Додаткової угоди б/н від 11.03.2008р. якою внесено зміни в порядок нарахування та погашення заборгованості; Додаткову угоду б/н від 10.05.2009р. та Додаткову угоду б/н від 25.05.2009р. якими внесено зміни в розміри процентних ставок. Згідно договору поруки №11/261-п від 12.07.2007р. та Додаткової угоди б/н від 25.05.2009р. до Договору поруки поручитель ОСОБА_3 зобов'язується перед ВАТ «Універсал Банк» відповідати за невиконання позичальником ОСОБА_2 в повному обсязі зобов'язань, що випливають з Кредитного договору. Зі сторони позивача умови договору виконано в повному обсязі. Однак відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує взяті на себе грошові зобов'язання та у встановлений графіком строк платежів на погашення кредиту не вносить, внаслідок чого станом на 17.04.2015 року має заборгованість на суму 31598,80 доларів США з яких: прострочена заборгованість по сумі кредиту 1795,99 доларів США; сума дострокового стягнення кредиту 26210,43 долари США; 3432,81 доларів США сума простроченої процентної ставки; 159,57 доларів США сума підвищеної процентної ставки.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 19 квітня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №11/261-К від 12.07.2007 року в сумі 31598,80 доларів США та 3654,00 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» відмовити .

Вказує, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України, щодо законності й обґрунтованості, оскільки суд належним чином не перевірив доводів позивача та відповідача, не дав належної оцінки доказам у справі, неповно з'ясував обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору .

Зазначає, що вона є споживачем фінансових послуг і є стороною споживчого кредитного договору, є слабкою стороною у договорі, підлягає державному захисту, що відображено в Законі України Про захист прав споживачів, в Законі України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Апелянт наголошує, що на даний час відсутні підстави, щодо права банку на вимогу повернення споживчого кредиту, оскільки строк виплати його ще не настав, а також вказала, що недоплачені нею суми ануїтетних платежів обраховуються при визначенні кінцевого ануїтетного платежу, тому вважає, що підстав для задоволення позову банку немає.

У судовому засіданні апелянт ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Представник ПАТ Універсал Банк ОСОБА_1 проти поданої апеляційної скарги заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі порушують взяті на себе кредитні зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З такими висновками суду погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки вони достатньо мотивовані, підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи і ґрунтуються на вимогах закону.

Встановлено, що 12 липня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є позивач акціонерне товариство «Універсал Банк» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір №11/261-К з Додатком 1 (далі Договір), у відповідності до якого ОСОБА_5 надав, а відповідач ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 50 000 доларів США на термін до 11 липня 2027 року з відсотковою ставкою 13,45 % річних.

Згідно пп. 4.4., 4.5 Кредитного договору позичальник ОСОБА_2 зобов'язалася сплачувати вносити платежі на погашення заборгованості не пізніше 10-го числа наступного за завітним місяцем, відповідно до Графіку погашення встановленому в Додатку №1, що є невідємною частиною Договору.

Додатковою угодою б/н від 11 березня 2008р. (надалі - Додаткова угода 1), до Кредитного договору ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 погоджено зміни в порядку нарахування та погашення заборгованості.

Згідно Додаткової угоди б/н від 10 травня 2009р. (надалі - Додаткова угода 2) до Кредитного договору ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 1 погоджено зміни в розміри процентних ставок, а саме: з 10травня 2009р. до 24 травня 2009р. діє процентна ставка 6,58% річних. За користування понад встановлений строк встановлюється підвищена відсоткова ставка в розмірі 40,35%річних. (п.п 1.1.1 Додаткової угоди 2); починаючи з 25 травня 2009р. По 09 травня 2010р.діє процентна ставка 13,93% річних. За користування понад встановлений строк встановлюється підвищена відсоткова ставка в розмірі 40,35%річних (п. 1.1.3 Додаткової угоди 2).

Додатковою угодою б/н від 25 травня 2009р. (надалі - Додаткова угода 3) до Кредитного договору ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 погоджено зміни в розміри процентних ставок, так з 25 травня 2009р. До 09 травня 2010р. діє базова відсоткова ставка 6,58% річних (п.п 1.1.1Додаткової угоди 3). За користування понад встановлений строк нараховується процентна ставка в розмірі базової ставки (6,58%, п. 1 Застосування термінів): починаючи з 10 травня 2010р. По 09 травня 2015р. діє процентна ставка 8,24% річних. За користування понад встановлений строк нараховується процент базова процентна ставка в розмірі 8,24%річних (п. 1.1.2 Додаткової угоди 2). Одночасно сторони обумовили, що за Кредитним договором починаючи з 10 травня 2015р встановлюється процентна ставка у розмірі базової процентної ставки (6,58%, п. 1 Додаткової угоди 3) збільшеної на 6,87% річних, що фактично становить 13,45%річних. За користування понад встановлений строк нараховується процентна ставка в розмірі базової підвищеної процентної ставки 14,58%, (п. 1 Додаткової угоди №3), збільшеної на 6,87%річних, що фактично становить 21,45% річних.

Відповідно до п. 2.5. Додаткової угоди 3 сторони погодили графік погашення кредиту Додаток 2 до Додаткової угоди 3., а п. 2.6 Додаткової угоди 3 сторони встановили строк повернення кредитних коштів встановлено до 10.08.2027р.

Згідно договору поруки №11/261-п від 12 липня 2007р. та Додаткової угоди б/н від 25 травня 2009р. до Договору поруки поручитель ОСОБА_3 зобов'язується перед ПАТ «Універсал Банк» відповідати за невиконання ОСОБА_2 в повному обсязі зобов'язань, що випливають з Кредитного договору (п.п. 1.,3. договору поруки).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором. Позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

В силу статті 526 ЦК України зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що ВАТ «Банк Універсальний» свої зобовязання за Кредитним договором виконав та надав відповідачу ОСОБА_2 кредит в розмірі 50000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №144-17 від 13 липня 2007 року.

Як вбачаться з Графіку платежів встановленому в Додатку №2 до Додаткової угоди б/н від 25 травня 2009р. що є невідємною частиною Договору, станом на 10 червня 2015 року залишок заборгованості не повинен перевищувати 25856,34 долари США.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує умови Кредитного договору по сплаті кредиту та відсотків, внаслідок чого згідно поданого позивачем розрахунку станом на 17 квітня 2015 року заборгованість ОСОБА_2 складає 31598,80 доларів США з яких: прострочена заборгованість по сумі кредиту 1795,99 доларів США; сума дострокового стягнення кредиту 26210,43 долари США; 3432,81 доларів США сума простроченої процентної ставки; 159,57 доларів США сума підвищеної процентної ставки.

Позивачем направлялись вимоги боржнику та поручителю про погашення заборгованості. Так, 12 жовтня 2014 року була направлена вимога боржнику. У даних листах вказувалося, що у випадку невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається Банком таким, що настав достроково на шістдесят перший день з моменту отримання вимоги та ОСОБА_5 буде вимушений стягнути всю суму кредиту в примусовому порядку.

Вимоги боржником і поручителем отримані 24 жовтня 2014 року.

Оскільки ні боржником ОСОБА_2 ні поручителем ОСОБА_3 вимоги Банку не були виконані, останній звернувся в суд з позовом до боржника ОСОБА_2 та до поручителя ОСОБА_3, як солідарного боржника на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п. 10.3 і 10.3.1 Кредитного договору про стягнення всієї суми боргу. У даних листах вказувалося, що у випадку невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається Банком таким, що настав достроково на шістдесят перший день з моменту отримання вимоги та ОСОБА_5 буде вимушений стягнути всю суму кредиту в примусовому порядку.

Станом на день розгляду справи відповідачем не подано, а судом не здобуто доказів погашення боргу чи доказів неправильності складеного позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №11/261-К від 12 липня 2007 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що ОСОБА_5 вже звертався до суду з позовами до інших поручителів про стягнення цієї суми боргу і вказана сума вже стягнута з них судом. Тому стягнення з нього вказаної суми буде вже потрійним стягненням заборгованості.

Однак, відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

А тому, пред'явлення позову лише до відповідача - боржника та відповідача- поручителя, відповідає вимогам закону.

Посилання відповідача на те, що обов'язок відповідачів сплатити недоплачені суми ануїтетних платежів виникає при кінцевому розрахунку в серпні 2027 року, оскільки додаються до кінцевого ануїтетного платежу, не ґрунтуються на вимогах закону, та не відповідають умовам кредитного договору. Так, відповідно до п. 4.7 Кредитного договору, платежі вважаються здійсненими в обумовлений термін, якщо сума платежу (відсотки за користування кредитом, пеня та інші платежі за даним Договором (п. 4.4 Кредитного договору), заборгованість по кредиту(п. 4.5 Кредитного договору)) в повному розмірі поступила на рахунок Банку.

Крім того, не залучення по справі інших поручителів в якості відповідачів до розгляду даної справи не є обставиною, яка впливає на правильність вирішення спору.

На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що судом повно і всебічно з'ясовані обставини справи, висновки відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права при розгляді спору не порушені, застосовані правильно, ухвалено законне і обґрунтоване рішення, а інші доводи апеляційної скарги є неспроможними та необґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Тернопільської області набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_5