Рішення № 61447985, 30.11.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №577/3240/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/2028/15 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Криворотенка В. І. , Сибільової Л. О.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 вересня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про захист прав споживача,

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся із зазначеним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі ФОП ОСОБА_4Л.), просив невідкладно виконати роботи зі створення наливної підлоги належних йому обєктів: сараю (побутової кімнати) та гаража за адресою: вул.Генерала Тхора, 46- А у м.Конотопі Сумської області згідно переліку та в обсягах, наведених у рахунку-фактурі №1 від 11 серпня 2014 року. Свої вимоги мотивував тим, що 11 серпня 2014 року між сторонами склалися договірні відносини, за якими відповідач взяв на себе зобовязання по виконанню робіт зі створення наливної підлоги у належних позивачу обєктах - сараї (побутовій кімнаті) та гаражі. На виконання умов договору ОСОБА_3 11 серпня 2014 року було внесено 100% передплати в розмірі 8 198,86 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №1 від 11 серпня 2014 року, проте, до теперішнього часу роботи, зазначені у договорі, відповідачем не виконані.

Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 вересня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, по суті позову.

При цьому не погоджується з висновком суду про те, що ним не був доведений факт укладання з відповідачем договору підряду, оскільки в самому тексті мотивувальної частини рішення судом прямо зазначено: «судом встановлено, що11 серпня 2014 року між ОСОБА_3 та відповідачем укладений договір підряду про проведення комплексу робіт по залиттю наливної підлоги малого гаража та побутової кімнати, з терміном закінчення робіт 26 серпня 2014 року». Більше того, зазначеним рішенням встановлена вина відповідача у невиконанні робіт за договором. Матеріали справи, зокрема листи, свідчать про те, що між ним та відповідачем був укладений договір підряду, за яким між сторонами досягнуто згоди стосовно всіх його істотних умов і з його боку всі зобовязання були виконані здійснена 100% передоплата вартості робіт та забезпечений доступ до обєкту, повторно письмово запропоновано узгодити час виконання робіт, проте відповідачем роботи у повному обсязі не виконані до цього часу і вина останнього у невиконанні робіт встановлена рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 16 квітня 2015 року у справі № 577/5595/14-ц, а всі твердження останнього про чинення ним перешкод у виконанні робіт не відповідають дійсності та не підтверджені жодним доказом.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_4-ОСОБА_5, яка проти скарги заперечує, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню.

Вирішуючи спір та відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведений сам факт укладання договору будівельного підряду, крім того не спростовані пояснення відповідача про перешкоджання з боку замовника виконанню робіт та відсутності реальної можливості повернення коштів з метою добровільного вирішення спору.

Але з таким висновком суду погодитись неможливо за наступних підстав

У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Зазначених вимог Закону суд першої інстанції не дотримався.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено письмовими доказами 11 серпня 2014 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 був укладений Договір підряду №3, за умовами п.1.1 якого підрядник бере на себе зобовязання по виконанню заливки наливної підлоги малого гаража та побутової кімнати відповідно до переліку та обсягах, наведених у проекті та кошторисі, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п.2.1. зазначеного договору ціна договору становить 8 198 грн. 86 коп. без ПДВ. Розрахунок ціни договору підтверджується кошторисом.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що терміном початку робіт є 11 серпня 2014 року, а закінчення 26 серпня 2014 року(а.с.11,12).

Позивачем на виконання умов договору сплачено загальну вартість послуг в сумі 8198 грн. 86 коп., що підтверджується рахунком фактурою №1 від 11 серпня 2014 року та Квитанцією №1 до прибуткового касового ордеру №1 (а.с.2,3).

Відповідно до ч.1 ст.865 ЦК України, за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Колегія суддів вважає невірними висновки суду першої інстанції стосовно недоведеності позивачем факту укладання договору підряду, оскільки матеріалами справи підтверджено наявність між сторонами договірних відносин, укладення договору уже встановлено рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 16 квітня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочення виконання умов договору будівельного підряду від 11 серпня 2014 року та моральної шкоди (а.с.22).

З огляду на викладене не можливо погодитись з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог у звязку з не доведенням позивачем факту укладення договору підряду.

Водночас, скасовуючи постановлене у справі рішення суду, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Звертаючись до суду у рамках цієї справи, ОСОБА_3 просив зобовязати відповідача, на виконання умов укладеного договору підряду, невідкладно виконати роботи зі створення наливної підлоги належних йому обєктів: сараю (побутової кімнати) та гаража за адресою: вул.Генерала Тхора, 46- А у м.Конотопі Сумської області згідно переліку та в обсягах, наведених у рахунку-фактурі №1 від 11 серпня 2014 року.

Але, як вбачається з матеріалів справи, 08 жовтня 2015 року договір був розірваний. На надані позивачем 29.09.2015 року банківські реквізити (а.с. 48) відповідач 08 жовтня 2015 року повернув ОСОБА_6 кошти за договором підряду у сумі 8198 грн. 86 коп. шляхом їх перерахування на банківський рахунок позивача ( платіжне доручення, а.с.50).

Цю обставину визнав і підтвердив позивач у письмових поясненнях, наданих апеляційному суду і не зважаючи на що, він у поясненні зазначив про те, що підтримує свою апеляційну скаргу, що купівельна спроможність перерахованих за договором коштів на даний час зменшилась майже вдвічі, тому питання припинення зобовязання відповідача за договором підряду не може бути вирішено перерахуванням раніше сплаченої суми.

Питання знецінення коштів, сплачених за спірним договором, не є предметом спору у рамках цієї справи і позивач не позбавлений можливості у разі, якщо вважає, що порушені його права , звернутися до суду з відповідним позовом.

Питання щодо позасудового розірвання укладеного договору за згодою сторін урегульовано ч.1 ст. 651 ЦК України.

Вирішуючи спір, колегія суддів вважає, що оскільки договірні відносини між сторонами не існують, відповідач повернув позивачеві сплачені ним кошти за договором підряду, відсутні підстави зобовязувати відповідача виконувати роботи за не існуючим на сьогодні договором підряду. А тому, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 необхідно відмовити за їх необґрунтованістю.

Щодо розподілу судових витрат, колегія суддів, з огляду на вимоги ст. ст. 88, 89 ЦПК України, вважає, що судовий збір за подачу позовної заяви і апеляційної скарги у сумі 511 грн. 56 коп., від сплати якого був звільнений позивач відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів», підлягає стягненню з відповідача у прибуток держави, оскільки апеляційна скарга позивача частково задоволена, відмова у задоволенні позовних вимог повязана з тим, що під час судового розгляду справи відповідачем вчинені дії по розірванню договору підряду, наслідком чого є відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 1,2 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1,2,3,4, ч.2, ч.3, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Скасувати рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 вересня 2015 року.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в сумі 511 грн. 56 коп. за наступними реквізитами:

Код бюджетної класифікації доходів 22030001

Рахунок 31211206780002

Одержувач УК у м. Суми (м.Суми), 22030001

Банк одержувача ГУДКСУ у Сумській області,

ЄДРПОУ 37970593

МФО 837013

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: