Ухвала суду № 61444502, 12.09.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15424/16-ц

провадження № 6/753/579/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Вовка Є.І.

за участю секретаря Германенко В.А.

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві заяву представника ОСОБА_2 про відстрочку та розстрочку виконання заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від "14" березня 2016 року по цивільній справі №753/259/16-ц за позовом Виробничого кооперативу «Контакт-90» до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від "14" березня 2016 року по цивільній справі №753/259/16-ц за позовом Виробничого кооперативу «Контакт-90» до ОСОБА_2 про стягнення коштів, було вирішено наступне.

Позов Виробничого кооперативу «Контакт-90» задовольнити.

Стягнути на користь Виробничого кооперативу «Контакт-90», ЄДРПОУ 22873846, з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер 2228706655:суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції - 125269 грн. 20 коп.; 3% річних - в сумі 4493 грн. 42 коп.; пеню, що становить 34957 грн. 81 коп.

Стягнути на користь Виробничого кооперативу «Контакт-90», ЄДРПОУ 22873846, з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судові витрати у виді судового збору в сумі 2470 грн. 81 коп.

Представник ОСОБА_2 подав до Дарницького районного суду м. Києва заяву про відстрочку (на термін, що дозволить боржнику у добровільному порядку самостійно виконати зазначене рішення, шляхом перерахунку суми коштів на рахунок боржника, щомісяця рівними частинами) та розстрочку виконання вказаного Заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від "14" березня 2016 року - із розрахунку щомісячного внесення не більше трьох мінімальних зарплат.

При цьому, в обгрунтуванні вказаних вимог зокрема зазначено посилання на зміст обставин, які встановлені у вказаному заочному рішенні, а також на те, що: у власності відповідач має лише частину квартири (без надання та без зазначення доказів цього); в Україні склалась складана економічна ситуація та відбувається АТО; збільшились тарифи на комунальні послуги; заробітна плата відповідача не дозволяє здійснити повне погашення суми стягнення одноразово (при цьому надана довідка про сукупний дохід відповідача за період з липня 2015 року по червень 2016 року 117154 грн. 98 коп. - із зазначенням суми до виплати - 93531 грн. 89 коп.).

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України: кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши наявні матеріали, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Так, згідно з частиною п'ятою статті 124 Конституції України та статтею 14 ЦПК України судове рішення є обов'язковим до виконання на всій території України і виконується в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно п. 1 ст. 6 § 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантується кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків та, водночас, передбачає виконання судових рішень.

Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 43).

Окрім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 12 травня 2011 року у справі "Ліпісвіцької проти України" ( п. 18,23) визначено, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв'язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, визначених в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист. Так, у рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 року у справі № 1-7/2013 за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17 пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що обов'язкове виконання судових рішень є складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Таким чином, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим, які стороною відповідача фактично не наведені.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» задоволення вказаної заяви можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

В даному випадку вказані у заяві про розстрочку обставини не можуть і не повинні перешкоджати виконанню судового рішення, а розстрочка виконання рішення, на переконання суду, є порушенням п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини та ст. 1 Протоколу до Конвенції, щодо права людини на справедливий суд та права на вільне володіння майном, та буде протиріччям відповідній судовій практиці Європейського Суду з цих питань.

Приймаючи до уваги зазначену постанову пленуму ВСУ, рішення Європейського суду, Конвенцію про захист прав людини та основних свобод, виходячи з принципів верховенства права, обов'язковості виконання судових рішень, тривалість розгляду справи суд приходить до висновку про необхідність відмовити заявнику у задоволенні вказаних вимог .

Керуючись ст.ст.373, 208-210 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя