Рішення № 61444280, 21.09.2016, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6612/16-ц

Провадження № 2/219/3299/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючої судді Чопик О.П.,

при секретарі Чубикало О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір 21 травня 2013 року №144027/30/к, згідно з яким позивач надав відповідачеві споживчий кредит у розмірі 9 000грн. строком на 24 місяці з 21 травня 2013 року по 21 травня 2015 року зі сплатою 28% річних. Крім того, з метою забезпечення цього основного зобовязання, 21 травня 2013 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки. Проте, стверджує, що відповідачі належним чином не виконують зобовязання за кредитним договором, у звязку з чим просить суд стягнути з відповідачів заборгованість, яка станом на 16 червня 2016 року становить 6062,49 грн. та включає в себе: 4061,12 грн. заборгованості за кредитом, 1713,03 грн. заборгованості по нарахованим відсоткам, 288,34 грн. заборгованості по кредиту з урахуванням індексу інфляції.

Представник позивача в судове засідання не зявився, подавши заяви про розгляд справи у його відсутності та про підтримання позову в повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2016 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

З урахуванням ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України, у звязку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 21 травня 2013 року між публічним акціонерним товариством «Акціонерний Банк «Експрес-Банк», як кредитодавцем, та ОСОБА_1, як позичальником, укладено кредитний договір №144027/30/к (а.с.32-34), за яким кредитор надав позичальнику грошові кошти в сумі 9 000 грн. для споживчих цілей, строком на 24 місяці з 21 травня 2013 року по 21 травня 2015 року зі сплатою 28% річних.

Позичальник зобовязується використати кредит на споживчі цілі, сплачувати проценти за користування ним та інші платежі за договором, та повернути його кредитодавцеві в порядку та на умовах, визначених договором (п.5.2.1 кредитного договору).

Погашення кредиту позичальником здійснюється шляхом безготівкового перерахування на рахунок, вказаний у п.2.3 договору, та/або шляхом внесення готівкою в касу кредитодавця для зарахування на зазначений рахунок грошових коштів в сумах та терміни, визначених у Додатку №1, що є невідємною частиною договору (п.2.5 кредитного договору).

У відповідності до п.п.6.2 та 6.3 кредитного договору, за прострочення позичальником визначеного договором строку (терміну) сплати процентів за користування кредитом в розмірі, визначеному договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченного невиконанням зобовязання за кожний день прострочення. За прострочення позичальником визначеного договором строку (терміну) повернення кредиту (в т.ч. строку (терміну) дострокового повернення кредиту визначеного кредитодавцем) в розмірі, визначеному договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченного невиконанням зобовязання за кожний день прострочення.

Згідно з п.6.4. кредитного договору, за невиконання або неналежне виконання позичальником будь-якої умови договору, зазначеної п.п.5.2.3., 5.2.4., 5.2.5. договору, позичальник сплачує кредитодавцю штраф, в розмірі 10% від суми отриманого кредиту за кожен випадок такого не виконання або неналежного виконання.

Позичальник зобовязується повідомляти кредитодавця в письмовій формі з надання оригіналів або належним чином засвідчених копій відповідних підтверджуючих документів в строк не пізніше 5 (пяти) календарних днів з моменту настання відносно себе будь-якої з нижчезазначених подій: зміна прізвища або імені, адреси реєстрації та/або проживання, номерів контактних телефонів, місця роботи; відкриття поточних, депозитних та кредитних рахунків в установах інших банків; порушення кримінальної справи; виникнення будь-якої події, що будь-яким чином може негативно вплинути на виконання ним договору або на його фінансовий стан; припинення трудових відносин з підприємством, яке було роботодавцем позичальника на момент укладення цього договору, а також отримання відпустки у звязку з вагітністю та пологами, відпустки по догляду за дитиною, виходу на пенсію, призову на строкову службу до Збройних Сил України, та про будь-який інший випадок, що призведе до припинення зарахування заробітної плати та інших виплат від підприємства-роботодавця, на поточний (картковий) рахунок позичальника, відкритий у кредитодавця, в тому числі: у разі зміни з ініціативи позичальника номеру поточного (карткового) рахунку, на який здійснюється зарахування заробітної плати та інших виплат від підприємства, яке було роботодавцем позичальника на момент укладення цього договору (п.5.2.4 кредитного договору).

Позичальник зобовязується отримувати заробітну плату та інші додаткові виплати від підприємства, яке було роботодавцем позичальника на момент укладення цього договору, тільки на поточний (картковий) рахунок, відкритий в кредитодавця, протягом всього року (терміну) дії договору, у разі зміни з ініціативи позичальника номеру поточного (карткового) рахунку, на який здійснюється зарахування заробітної плати та інших виплат від підприємства, яке було роботодавцем позичальника на момент укладання цього договору, проценти за користування кредитом нараховуються відповідно до п.1.4. договору (п.5.2.5 кредитного договору).

З метою забезпечення виконання основного зобовязання за кредитним договором №144027/30/к від 21 травня 2013 року між публічним акціонерним товариством «Акціонерний Банк «Експрес-Банк», як кредитодавцем, відповідачем ОСОБА_2, як поручителем, та відповідачем ОСОБА_3, як боржником, укладено договір поруки № 144027/30/пр (а.с.40-41), згідно з п.1.2 якого поручитель відповідає перед кредитодавцем за виконання боржником своїх зобовязань за кредитним договором як солідарний боржник в повному обсязі.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженим представником кредитодавця, поручителем і боржником та скріплення печаткою кредитодавця, та діє до повного виконання боржником своїх зобовязань за кредитним договором та поручителем своїх зобовязань по цьому договору (п.5.1 договору поруки).

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановлено, що позивач зобовязання за кредитним договором виконав повністю. У свою чергу відповідач-позичальник своїх зобовязань за кредитним договором належним чином не виконав, не здійснив погашення кредиту, не сплатив проценти за його користування, про що свідчить виписка з рахунку та довідка про рух коштів (а.с.9-31). Суд приймає до уваги та вважає таким, що проведений вірно, представлений представником позивача розрахунок заборгованості за договором від 21 травня 2013 року (а.с.7-9), за яким станом на 16 червня 2016 року заборгованість за кредитним договором складає 6062,49 грн. та включає в себе: 4061,12 грн. заборгованості за кредитом, 1713,03 грн. заборгованості за відсотками. Інфляційні витрати становлять 288,34 грн., які розраховують як різниця добутку суми заборгованості та проценту інфляції за період з 1 липня 2015 року по 31 травня 2016 року і суми заборгованості.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що в разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом укладеного між сторонами договору поруки поручитель та боржник відповідають перед банком як солідарні боржники.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець повязує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Отже, умови договору поруки про її дію до повного припинення всіх зобовязань боржника не означають установлення строку припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Саме до цього зводиться правовий висновок, викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 3 лютого 2016 року №6-1599цс15, яка на підставі ст.360-7 Цивільного процесуального кодексу України є обовязкова для всіх судів України.

Так, суд звертає увагу на те, що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявив вимоги до поручителя. При цьому строк виконання основного зобовязання минув 21 травня 2015 року, повідомлення про повернення кредиту поручителеві не надсилалось, кредитодавець звернувся до суду лише 7 липня 2016 року.

Отже, оскільки вимоги були заявлені до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку виконання основного зобовязання, у силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припинилась. Суд зауважує, що під час вирішення справи про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя суд повинен перевірити наявність правових підстав для такого стягнення з урахуванням вимог цієї норми.

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково, оскільки відповідач-позичальник належним чином не виконав зобовязання за договором №144027/30/к від 21 травня 2013 року, укладеним з позивачем, внаслідок чого виникла відповідна заборгованість, що стверджується представленими суду письмовими доказами. У задоволенні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача-поручителя слід відмовити у звязку з припиненням поруки. Крім того, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати - сплачений судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 31, 60, 88, 208, 209, 212, 214, 215, 218, 224, 360-7 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням ст.ст.526, 554, 559, 610, 611, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України,

в и р і ш и в :

позов публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» (код ЄДРПОУ 20053145) заборгованість в розмірі 6 062 (шість тисяч шістдесят дві) грн. 49коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) суму сплаченого судового збору в розмірі 689 (шістсот вісімдесят девять) грн. 00 коп. пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог.

У задоволенні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча О.П.Чопик