Ухвала суду № 61442211, 20.09.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження : 22ц/790/5707/16 Головуючий 1-ї інстанції - Назаренко О.В.

Справа № 2- 635/7146/15 Доповідач - Шевченко Н.Ф.

Категорія : земельне.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Пономаренко Ю.А., Міненкової Н.О.

при секретарі - Каплоух Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 23 червня 2016 року по цивільній справі за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №6 до Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, 3-ті особи - Державна інспекція сільського господарства, Харківське районне управління юстиції в Харківській області в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Харківського районного управління юстиції в Харківській області про скасування рішень Циркунівської сільської ради, визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, встановлення нікчемності договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання відсутності права власності на землю та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2015 року Харківський міжрайонний прокурор звернувся до суду із зазначеним позовом, який було уточнено у грудні 2015 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2015 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27 квітня 2016 року прокурору надано строк для виправлення недоліків позову із зазначенням, що відповідно до вимог ст.ст. 119,120,45 ЦПК України в позові повинно бути чітко зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, який має права та обов'язки позивача.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 червня 2016 року позов керівника Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області залишено без розгляду на підставі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків позову, зазначених в судовій ухвалі від 27 квітня 2016 року.

В апеляційній скарзі керівник Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 23 червня 2016 року та направити справу для продовження розгляду до того ж суду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права з посиланням на те, що уточнений позов було подано в інтересах держави та набуття прокурором статусу позивача.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до ст.311 ЦПК суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу районного суду, якщо ухвала винесена з порушенням норм процесуального закону.

Залишаючи заяву без розгляду з підстав п.8 ст.207 ЦПК, суд першої інстанції виходив з того, що прокурор, звертаючись з позовом в порядку ст. 45 ЦПК України, не вказав в чому саме полягає порушення прав держави, не зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому наявні підстави передбачені п.8 ч.1 ст. 207 ЦПК України для залишення заяви без розгляду.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки до таких висновків суд дійшов з порушенням норм процесуального права.

Поза увагою суду залишилось наступне.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв'язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК.

Правилами п.8 ст.207 ЦПК обумовлено, що суд залишає заяву без розгляду після відкриття провадження у справі, у разі якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.119 і 120 ЦПК і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Перш за все, суть описаної норми полягає в тому, що має бути встановлено, що позовна заява яка надійшла до суду за своєю формою та змістом не відповідає вимогам ст.119 ЦПК.

З матеріалів справи вбачається, що керівник Харківської місцевої прокуратури №6, як прокурор місцевої прокуратури пред'явив до суду позов на виконання конституційних функцій представництва інтересів держави в суді.

Статтею 121 Конституції України встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, а однією з основних її функцій є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст. 45 ЦПК України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 під представництвом прокуратурою України інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» означає орган, на який державою покладено обовязок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Керівник Харківської місцевої прокуратури №6, як прокурор місцевої прокуратури пред'явив до суду позов на виконання конституційних функцій представництва інтересів держави в суді та виклав у позові доводи щодо порушення інтересів держави..

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції не врахував, що прокурор звернувся до суду з позовом в межах наданих йому статтею 121 Конституції України, статтею 45 ЦПК України, статтями 23, 24 Закону № 1697-УП повноважень в інтересах держави, а не в інтересах, зокрема, Державної інспекції сільського господарства, Харківського районного управління юстиції в Харківській області в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Харківського районного управління юстиції в Харківській області які представляють державу в силу закону, та мотивував підстави такого представництва.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про залишення уточненого позову без розгляду є передчасним.

Ухвала районного суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з підстав, передбачених 311 ч. 1 п. 4.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 2 п. 4, 311 ч. 1 п. 4, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу керівника Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області задовольнити.

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 23 червня 2016 року скасувати, справу за направити до того ж суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає чинності негайно і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий Шевченко Н.Ф.

Судді Пономаренко Ю.А.

Міненкова Н.О.