Ухвала суду № 61440617, 14.09.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/11485/14-ц

н/п 4-с/640/10/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого-судді - Сенаторова В.М.,

при секретарі - Явнюк К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на незаконні дії та неправомірну бездіяльність державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_2, зацікавлені особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, яку в ході розгляду справи уточнив та просив: 1) визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_2, в провадженні якого перебувають виконавчі провадження №47696914, №47686763, №47695754, №47697157, №47697044, №47686570, у вигляді невиконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 05 лютого 2015 року; 2) визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_2, в провадженні якого перебувають виконавчі провадження №47696914, №47686763, №47695754, №47697157, №47697044, №47686570, у вигляді невиконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 05 лютого 2015 року шляхом реалізації 1/3 частини будинку № 215-А, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Шевченка, яка належить ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності; 3) визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_2, в провадженні якого перебувають виконавчі провадження №47696914, №47686763, №47695754, №47697157, №47697044, №47686570, у вигляді невиконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 05 лютого 2015 року шляхом реалізації 1/3 частини будинку № 215-А, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Шевченка, яка належить ОСОБА_6 на

праві спільної часткової власності; 4) зобов'язати державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_2, в провадженні якого перебувають виконавчі провадження №47696934, №;47686763, №47695754, №47697157, №47697044, №47686570, фактично виконати рішення Апеляційного суду Харківської області від 05 лютого 2015 року і реалізувати 1/3 частину будинку № 215-А, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків,

вул. Шевченка, яка належить ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності; 5) зобов'язати державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ

ОСОБА_2, в провадженні якого перебувають виконавчі провадження №47696914, № 47686763, №47695754, №47697157, № 47697044, № 47686570, фактично виконати рішення Апеляційного суду Харківської області від 05 лютого 2015 року і реалізувати 1/3 частину будинку № 215-А, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Шевченка, яка належить ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності; 6) стягнути з Київського ВДВС Харківського МУЮ (код ЄДРПОУ: 34952440) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1) понесені ним та документально підтвердженні судові витрати на правову допомогу в розмірі 7716 грн. 80 коп.

В обгрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначив, що 20 листопада 2014 року Київським районним судом м. Харкова було ухвалено рішення по цивільній справі №640/11485/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів, яким у позові було відмовлено. 05 лютого 2015 року Апеляційним судом Харківської області рішення Київського районного суду м. Харкова було скасоване та ухвалено нове рішення, яким вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 проценти за користування безпідставно набутими та збереженими коштами в сумі 112395,55 грн. інфляційне збільшення в сумі 27000 грн., три проценти річних в сумі 12431,51 грн., а всього - 151827 грн. 06 коп., та стягнуто судові витрати в сумі 2292,60 грн. - по 764,20 грн. з кожного. На виконання цього рішення 23 березня 2015 року Київським районним судом м. Харкова по згадуваній вище цивільній справі були видані шість виконавчих листів про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 грошових коштів та судових витрат. 01 квітня 2015 року, представником стягувача через канцелярію Київського ВДВС ХМУЮ були подані шість заяв про відкриття виконавчих проваджень та відповідні їм оригінали згадуваних вище виконавчих листів. 02 квітня 2015 року державним виконавцем Київського ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_2 винесено шість постанов про відкриття виконавчих проваджень. Не дивлячись на те, що з моменту подачі заяв про відкриття виконавчих проваджень пройшло більш ніж вісім місяців, до цього часу стороною стягувача не отримано від державної виконавчої служби жодної інформації про те, чи виконано рішення суду. 3 огляду на це, 07 жовтня 2015 року представником ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Генерального прокурора України, Управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області було подано скаргу на бездіяльність державного виконавця. На цю скаргу Департаментом ДВС Міністерства юстиції України скаржнику була надана

відповідь, що скарга була направлена до Управлінню ДВС Головного територіального управління:

юстиції у Харківській області для розгляду та Зобов'язано Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області надати заявнику відповідь у встановлений законодавством термін. Відповіді від Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області скаржник так і не отримав. ОСОБА_1 у скарзі вказує, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта представнику ОСОБА_1 стало відомо, що боржникам ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 на праві приватної власності належить будинок за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Шевченка, б. 215-А. Державним виконавцем не було вчинено жодних дій щодо реалізації цього будинку в рахунок погашення заборгованості. Він не описав і не арештував вказане майно, не призначив суб'єкта оціночної діяльності, не запропонував стягувачеві здійснити авансування витрат, пов'язаних з реалізацією майна боржника, і не реалізував вказаний будинок. 11 грудня 2015 року державним виконавцем Київського ВДВС Харківського МУЮ до Департамента праці та соціальної політики управління служб у справах дітей було зроблено три аналогічних запити від 11 грудня 2015 року за вих. № 31900, 31901, 31902 щодо надання державному виконавцю дозволу на реалізацію будинку № 215 -А по вул. Шевченка у м. Харкові, який на праві спільної власності у рівних частках належить боржникам ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 У відповідь на ці запити, Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, як представник органу опіки та піклування, згоди на реалізацію будинку не надало. Підставою для відмови у реалізації кожної з частин зазначеного вище будинку стало те, що ці дії, нібито, приведуть до порушення житлових прав малолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є дочкою ОСОБА_5. Державний виконавець не отримав згоди органу опіки і піклування на реалізацію будинку, у зв'язку з тим, що право користування будинком, у тому числі, має малолітня особа. Однак ОСОБА_3 та ОСОБА_6, (які разом є власниками 2/3 частин будинку) також не є ані батьками неповнолітньої ОСОБА_7, ані особами, які їх заміняють. Скаржник вважає, що державний виконавець взагалі не мав права звертатись до органу опіки та піклування за дозволом щодо реалізації 2/3 частин будинку, що належать ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в рівних частках у зв'язку з тим, що дії щодо відчуження цих частин не підпадають під вимоги ст. 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства». 1/3 частини будинку ОСОБА_3 та 1/3 частини будинку ОСОБА_6, що належать останнім на праві спільної часткової власності, можуть бути реалізовані без такого дозволу. Що ж стосується реалізації 1/3 частини будинку, що належить ОСОБА_5, то це питання буде вирішуватись в судовому порядку по іншій справі щодо законності заборони Департаменту вживати такі дії. ОСОБА_1 вказує, шо станом та на момент подання даної скарги, всупереч вимогам ч. 2 ст. 30 Закону України про виконавче провадження» рішення суду тривалий проміжок часу залишається фактично не виконаним, не зважаючи на те, що Законом України «Про виконавче провадження» державному виконавцю саме з метою своєчасного та в повному обсязі виконання рішень надано широке коло повноважень. В свою чергу, державним виконавцем не було вчинено жодних дій щодо реалізації цього будинку в рахунок погашення заборгованості. Бездіяльність державного виконавця, в провадженні якого перебувають виконавчі листи про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 процентів за користування безпідставно набутими та збереженими коштами в сумі 112395,55 грн. інфляційного збільшення в сумі 27000 грн., трьох процентів річних в сумі 12431,51 грн., а всього - 151827 грн. 06 коп. та судових витрат в сумі 2292 грн. 60 коп. - по 764 грн. 20 коп. з кожного, порушує права та законні інтереси Стягувача, що суперечить ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», у якій зазначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_8 за довіреністю у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, направили до суду заяву, в якій вимоги підтримали, просили задовольнити, а справу розглядати за їх відсутності.

Зацікавлені особи ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Державний виконавець Київського ВДВС ОСОБА_9 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду письмові заперечення.

Суд, дослідивши матеріали скарги та заперечень, перевіривши матеріали справи, зазначає наступне.

20 листопада 2014 року Київським районним судом м. Харкова було ухвалено рішення по цивільній справі №640/11485/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів, яким у позові було відмовлено. /а.с. 3,4/

05 лютого 2015 року Апеляційним судом Харківської області рішення Київського районного суду м. Харкова було скасоване та ухвалено нове рішення, яким вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 проценти за користування безпідставно набутими та збереженими коштами в сумі 112395,55 грн. інфляційне збільшення в сумі 27000 грн., три проценти річних в сумі 12431,51 грн., а всього - 151827 грн. 06 коп., та стягнуто судові витрати в сумі 2292,60 грн. - по 764,20 грн. з кожного. /а.с. 5-7/

23 березня 2015 року Київським районним судом м. Харкова по згадуваній вище цивільній справі були видані шість виконавчих листів про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4 Аігінй Анатоліївни на користь ОСОБА_1 грошових коштів та судових витрат. /а.с. 9, 12, 15, 18, 21, 24/

01 квітня 2015 року, представником стягувача через канцелярію Київського ВДВС ХМУЮ були подані шість заяв про відкриття виконавчих проваджень та відповідні їм оригінали згадуваних вище виконавчих листів. /а.с. 9-25/

02 квітня 2015 року державним виконавцем Київського ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_2 винесено шість постанов про відкриття виконавчих проваджень. /а.с. 26-31/

07 жовтня 2015 року представником ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Генерального прокурора України, Управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області було подано скаргу на бездіяльність державного виконавця. /а.с. 32-33/

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна боржникам ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 на праві приватної власності належить будинок за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Шевченка, б. 215-А. /а.с. 35/

У своїх письмових запереченнях державний виконавець Шепель О.С. зазначає, що ним було вжито всіх заходів примусового характеру для забезпечення повного та своєчасного виконання вказаних вище виконавчих листів, однак на прохання суду належних, допустимих доказів, матеріалів виконавчого провадження на підтвердження своїх дій державним виконавцем надано не було. /а.с.120/

Згідно зі ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 11 вказаного Закону, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Відповідно до п. 7.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (далі Інструкції), при виконанні в примусовому порядку виконавчих документів про стягнення сум коштів, що перевищують три мінімальні розміри заробітної плати, державний виконавець у першу чергу перевіряє наявність коштів на рахунках боржника шляхом направлення відповідних запитів, а також перевіряє майновий стан боржника.

Згідно з п. 4.1.8 Інструкції, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобовязаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборон на його відчуження. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Як вбачається з наданих матеріалів справи, державним виконавцем не було проведено жодних виконавчих дій спрямованих на виконання рішення суду

Посилання державного виконавця на те, що боржник в добровільному порядку частково погасив заборгованість у розмірі 5000 грн. суд до уваги не приймає, оскільки це не звільняє державного виконавця від обов'язку проводити примусові виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Статтею 14 ЦПК України визначена обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили.

Враховуючи, що 05 лютого 2015 року Апеляційним судом Харківської області рішення Київського районного суду м. Харкова було скасоване та ухвалено нове рішення, яким вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 проценти за користування безпідставно набутими та збереженими коштами в сумі 112395,55 грн. інфляційне збільшення в сумі 27000 грн., три проценти річних в сумі 12431,51 грн., а всього - 151827 грн. 06 коп., та стягнуто судові витрати в сумі 2292,60 грн. - по 764,20 грн. з кожного, набуло законної сили, то воно стало обов'язковим до виконання.

У зв'язку з цим, суд вважає, що є підстави для визнання протиправною бездіяльність державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_2, в провадженні якого перебувають виконавчі провадження №47696914, №47686763, №47695754, №47697157, №47697044, №47686570, тому вимоги скаржника в частині: 1) визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_2, в провадженні якого перебувають виконавчі провадження №47696914, №47686763, №47695754, №47697157, №47697044, №47686570, у вигляді невиконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 05 лютого 2015 року - підлягають задоволенню.

Стосовно вимог скаржника в частині: 2) визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_2, в провадженні якого перебувають виконавчі провадження № 47696914, № 47686763, №47695754, №47697157, №47697044, №47686570, у вигляді невиконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 05 лютого 2015 року шляхом реалізації 1/3 частини будинку № 215-А, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Шевченка, яка належить ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності; 3) визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_2, в провадженні якого перебувають виконавчі провадження № 47696914, № 47686763, №47695754, №47697157, №47697044, №47686570, у вигляді невиконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 05 лютого 2015 року шляхом реалізації 1/3 частини будинку № 215-А, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Шевченка, яка належить ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності; 4) зобов'язання державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_2, в провадженні якого перебувають виконавчі провадження №47696934, №;47686763, №47695754, №47697157, №47697044, №47686570, фактично виконати рішення Апеляційного суду Харківської області від 05 лютого 2015 року і реалізувати 1/3 частину будинку № 215-А, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків,

вул. Шевченка, яка належить ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності; 5) зобов'язання державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ

ОСОБА_2, в провадженні якого перебувають виконавчі провадження №47696914, № 47686763, №47695754, №47697157, № 47697044, № 47686570, фактично виконати рішення Апеляційного суду Харківської області від 05 лютого 2015 року і реалізувати 1/3 частину будинку № 215-А, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Шевченка, яка належить ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності, суд вважає за необхідне відмовити виходячи із наступного.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 05.02.2015 року встановлено лише стягнення з відповідачів грошових коштів, питання стосовно реалізації 2/3 частину будинку № 215-А, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Шевченка не порушувалось, і повинно вирішуватись у судовому порядку, оскільки сторонами не надано жодних доказів на підтвердження можливості або ж не можливості реалізації вказаного майна.

Крім того при виконанні судових рішень про стягнення грошових коштів державний виконавець згідно зі статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і у вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунках в цінних паперах у депозитаріях останніх, і лише за відсутності у боржника коштів і цінностей - на належне йому інше майно, за винятком того, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Стягнення на нерухоме майно (будинок, квартиру, інше приміщення та земельну ділянку) звертається за відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна з додержанням правил статті 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Тому вимоги скаржника щодо зобов'язання державного виконавця здійснити реалізацію нерухомого майна за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, буд. №215-А не відповідає закону, адже за змістом статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Тобто при здійсненні виконавчих дій повинні врахуватись положення статті 52 цього Закону щодо черговості звернення стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 КУкраїни, кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно ч. 1 ст. 12 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.

ОСОБА_1 вирішив скористатися цим своїм конституційним, правом та звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський центр правової допомоги» для отримання правової допомоги під час розгляду та вирішення в суді питання стосовно цієї скарги та подальшого ведення цієї цивільної справи - аж до її остаточного вирішення.

Згідно із ст. 388 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Відповідно до п. п. 2 ч. З ст 79 ЦПК України, витрати на правову допомогу відносять до витрат, пов'язаних з розглядом справи, які, в свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України складають судові витрати.

Враховуючи, що cкаржником заявлено п'ять вимог, які задоволені частково, суд вважає необхідним:

1) стягнути з Київського ВДВС ХМУЮ у Харківській області на користь держави судовий збір у розмірі 110 грн. 24 коп. (551,20 / 5 = 110,24);

2) стягнути Київського ВДВС ХМУЮ у Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 1543 грн. 36 коп. (7716,80 / 5 = 1543,36);

3) стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 440 грн. 96 коп. (551,20 - 110,24 = 440,96);

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 14, 383-389 ЦПК України, ст. ст. 11, 20, 30, 52, 57 ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на незаконні дії та неправомірну бездіяльність державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_2, зацікавлені особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Ввизнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_2, в провадженні якого перебувають виконавчі провадження №47696914, №47686763, №47695754, №47697157, №47697044, №47686570, у вигляді невиконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 05 лютого 2015 року.

Стягнути з Київського ВДВС ХМУЮ у Харківській області на користь держави судовий збір у розмірі 110 грн. 24 коп.

Стягнути з Київського ВДВС ХМУЮ у Харківській області на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) витрати на правову допомогу у розмірі 1543 грн. 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 440 грн. 96 коп.

В іншій частині вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя -