Постанова № 61433658, 21.09.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2103/16-п Провадження №33/773/320/16 Суддя в 1 інстанції: Гайдук А. Л. Категорія: ст. 471 МК УкраїниДоповідач: Денісов В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2016 року місто ОСОБА_1

Суддя Апеляційного суду Волинської області Денісов В.П., з участю представника митниці ОСОБА_2, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу заступника начальника Волинської митниці начальника управління боротьби з митними правопорушеннями ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 18 серпня 2016 року щодо ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн..

Провадження у справі відносно ОСОБА_3 за ст.472 МК України закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у звязку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь держави 275 (двісті сімдесят пять) гривень 60 копійок судового збору.

Вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил №1591/20500/2016 від 23.07.2016 року товар: «вентилятори каналізаційного стояка», моделі KPG, діаметром 110 мм (висота 456 мм), в кількості 34 штуки, вагою 64,6 кг., та «вентилятори каналізаційного стояка», моделі WP-1-1, діаметром 150 мм, в кількості 44 штуки, вагою 44,0 кг., - постановлено повернути ОСОБА_3 після відповідного митного оформлення товару та сплати митних платежів.

ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 23.07.2016 приблизно в 01 год. 05 хв., слідуючи з ОСОБА_4 в Україну через ВМО №1 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС, в якості водія автомобіля марки «Мерседес-Бенц», р.н.з.АА7388РА, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», переміщуючи в даному автомобілі, без ознак приховування, окрім товару в межах допустимої норми «вентилятори каналізаційного стояка» в кількості 32 штуки, аналогічний товар, а саме: «вентилятори каналізаційного стояка», моделі KPG, діаметром 110 мм (висота 456 мм), в кількості 34 штуки, вагою 64,6 кг., вартістю 7957,62 грн., та «вентилятори каналізаційного стояка», моделі WP-1-1, діаметром 150 мм, в кількості 44 штуки, вагою 44,0 кг., вартістю 5535,81 грн., який перевищив встановлену неоподатковувану норму, передбачену ст.374 МК України, по вазі та по вартості, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Крім цього, ОСОБА_3 ставилось у провину те, що він, за вищевикладених обставин, не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який, згідно ст.374 МК України, підлягав обовязковому письмовому декларуванню, використавши, всупереч вимог ст.ст.366, 374 МК України, смугу руху «зелений коридор», як форму декларування, шляхом вчинення дій, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

В апеляційній скарзі заступник начальника Волинської митниці ДФС ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді та ухвалити нове судове рішення, яким визнати ОСОБА_3 винним у порушенні митних правил за ст.ст.471, 472 МК України, наклавши на нього стягнення в межах санкцій даних норм Закону. Посилається на те, що суддя першої інстанції безпідставно дійшла висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.

Так, відповідно до ч.2, 5, 6 ст.366 МК України ОСОБА_3 своїми діями обрав спрощену форму митного контролю «зелений коридор», тим самим здійснив декларування шляхом вчинення дій та заявив, що товари в обсягах, що не підлягають декларуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України і не підлягають письмовому декларуванню.

Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчать про факти, що мають юридичне значення.

Громадяни, які проходять через «зелений кордон» звільняються від подання письмової митної декларації, але це не означає звільнення особи від обовязкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника митниці ОСОБА_2, який підтримував апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_3, який просив залишити постанову судді без зміни, перевіривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено наоргани доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог ст.489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушеннямитних правилзобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані вимоги Закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.

Висновки судді про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Факт вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, не оспорюється в апеляційній скарзі заступника начальника митниці.

Також суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку і про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.

У відповідності до вимог ст.472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.

Як убачається із пояснень ОСОБА_3, він під час проходження митного контролю по «зеленому коридору» повідомив інспектору митниці про переміщення в автомобілі товару - «вентилятори каналізаційного стояка», тобто вчинив усне декларування цього товару.

Його пояснення обєктивно підтверджуються іншими доказами у справі, зокрема, письмовими поясненнями останнього від 23.07.2016 та актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №205020101/2016/200114 від 23.07.2016.

З даного акту вбачається, що під час огляду автомобіля з р.н.з. АА7388РА, було встановлено наявність товару - «вентиляторів каналізаційного стояка», моделі KPG, діаметром 110 мм, в кількості 54 штуки, та моделі WP-1-1 в кількості 56 штук, загальною вагою брутто 158,6 кг.,який перевищив неоподатковувану норму для переміщення через митний кордон України (а.с.12).

Проаналізувавши вищенаведені докази, місцевий суд правильно дійшов висновку про відсутність факту виявлення інспектором митниці переміщуваного в автомобілі товару, оскільки про наявність даного товару інспектору попередньо вже було відомо до проведення повного митного огляду транспортного засобу.

Отже, та обставина, що виявлення інспектором митниці товару, який перевищив дозволені до переміщення через митний кордон України норми, мало місце лише в процесі митного огляду, жодним доказом у справі не підтверджена.

При вирішенні питання наявності в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, суд обґрунтовано врахував й ту обставину, що увесь переміщуванийнимтовар, в тому числі й той, що не перевищував дозволену неоподатковувану норму, знаходився в одному місці автомобіля, а саме, у його багажному відсіку, що обєктивно підтверджується доданимидо протоколу про порушення митних правил №1591/20500/2016 від 23.07.2016 року фото-таблицями, та свідчить про усне декларування ОСОБА_3 товару в повному обсязі, а не в певній його частині (а.с.5-10).

Згідно з ст.336 МК України, усне опитування громадян є однією з форм митного контролю, а тому, та обставина, що ОСОБА_3 мав намір перемістити товар через митний кордон України з розрахунку на пасажира, який власного товару не переміщував, не спростовує його усного декларування, а навпаки - підтверджує його наміри перемістити товар з дотриманням вимог чинного митного законодавства України.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Тому під час проходження митного контролю на митному посту «Ягодин» Волинської митниці ДФС ОСОБА_3 було здійснене усне декларування переміщуваного в транспортному засобі товару в повному обсязі.

Враховуючи те, що товар був задекларований ОСОБА_3 в усній формі, свідчить про відсутність в його діях незаявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товар, який підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, тобто складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.

На підставі наведеного, вважаю, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та закриття провадження у справі в цій частині на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що в місцевому суді представником митного органу виступав ОСОБА_5 на підставі довіреності (а.с.27), а апеляційна скарга подана заступником начальника Волинської митниці ДФС, повноваження якого не підтверджені відповідно до вимог ст.501 МК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника начальника Волинської митниці начальника управління боротьби з митними правопорушеннями ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду від 18 серпня 2016 року щодо ОСОБА_3 без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області ОСОБА_6