Вирок № 6143154, 27.05.2009, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-44/09

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2009 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Чепесюка О.В.

з участю секретаря Окулянко У.Г.

прокурора Паньківа П.В.

потерпілого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянуши у відкритому судовому засіданні в м.Борщеві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, освіта середня, одруженої, не працюючої, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

Підсудна ОСОБА_1 19 лютого 2009 року біля 21 години в порушення вимог п.п.2.3.а Правил дорожнього руху України (далі по тексту ПДРУ) перед виїздом не перевірила і не забезпечила технічно справний стан транспортного засобу і в порушення вимог п.п.31.1, 31.4, 31.4.3.а ПДРУ, керуючи автомобілем GEELY реєстраційний номер НОМЕР_1 з несправними зовнішніми освітлювальними приладами, рухалася автодорогою з села Устя до села Горошова Борщівського району із швидкістю 40 км\год. Знаходячись на ділянці вказаної дороги, а саме 3 км 104 м, не дотримуючись вимог пунктів 1.10 ПДРУ, в частині визначення небезпеки для руху автомобіля, в порушення вимог пунктів 12.2 та 12.3 ПДРУ, побачивши на проїзній частині дороги пішохода, не вжила зазначених Правилами заходів та допустила наїзд на пішохода ОСОБА_2, в результаті чого останньому було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку з стисненням гострою епідуральною гематомою лобно-скронево-тімяної ділянки зліва, перелому кісток склепіння черепа з переходом на основу зліва, що відносяться до категорії тяжких.

Порушення вимог пунктів 1.10 в частині значення терміну «небезпека для руху», 2.3.а, 12.2, 12.3, 31.1, 31.4, 31.4.3.а Правил дорожнього руху України, допущені підсудною ОСОБА_1., знаходяться в причинному зв”язку з наслідками, що наступили.

Підсудна ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнала повністю і суду пояснила, що виїхавши 19 лютого 2009 року біля 20 години на власному автомобілі, бачила, що в ньому не працюють зовнішні освітлювальні прилади, світло фар періодично вимикалося. Не усунувши несправності, вирушила автомобілем до села Горошова Борщівського району. Повертаючись з вказаного населеного пункта, по дорозі до села Устя в черговий раз вимкнулося світло фар і в той час вона побачила перед автомобілем чоловіка, який йшов по проїзній частині дороги назустріч її автомобілю. Приймаючи вліво, щоб об»їхати чоловіка, останній також прийняв вліво, а тому наїзду уникнути не вдалося.

Суд, об”єктивно дослідивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази, прийшов до переконання про доведеність обвинувачення підсудного у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. В цьому суд переконали наступні докази.

Так, потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 19 лютого 2009 року біля 20 години вийшов з села Горошова і йшов в напрямку села Устя. Рухався по проїзній частині дороги, відійшовши біля 3 км, розмовляв по мобільному телефону. Що з ним трапилося не пригадує через тяжкість отриманої травми.

Із протоколу огляду місця події від 19 лютого 2009 року (а.с.3-7) встановлено, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є ділянка автодороги між селами Горошова та Устя, а саме 5 км 104 м.

З протоколу огляду транспортного засобу від 20 лютого 2009 року встановлено, що в автомобілі GEELY реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.8) розбиті переднє вітрове скло, декоративна накладка бампера, декоративна решітка радіатора, виявлена подряпина на кришці моторного відділу та деформація в правій стороні, а також відсутнє дальнє та ближнє світло фар.

З висновку експерта від 12 березня 2009 року № 5-96 (а.с.56-70) при проведенні автотехнічної експертизи встановлено, що прилади зовнішнього освітлення не відповідають вимогам п.31.4.3 ПДРУ щодо технічного стану транспортного засобу фари головного світла не працюють в режимах ближнього та дальнього світла.

Експертом зазначено, що виявлені несправності носять експлуатаційний характер, могли виникнути до ДТП, водій транспортного засобу мав можливість виявити несправність під час підготовки автомобіля до експлуатації та під час руху. Через недостатнє освітлення, дані несправності могли вплинути на видимість дорожньої обстановки в темну пору доби і стати причиною ДТП.

У висновку експерта від 10 березня 2009 року № 5-97\09 (а.с.75-78) зазначено, що первинний контакт (за обставинами справи при наїзді на пішохода) відбувся передньою правою частиною автомобіля, приблизно на відстані 0-40 см від повздовжньої осі автомобіля.

Місце наїзду автомобіля на потерпілого, з огляду на механізм контактування даного автомобіля із пішоходом передньою правою частиною, знаходяться в поперечному напрямку, по відношенню до елементів дороги, на прозній частині дороги, поблизу умовної осьової лінії, у повздовжньому напрямку в місці, що передує початку «осипу скла, що знаходиться на відстані 104 м, в напрямку села Устя та 3,4 м від лівого узбіччя, якщо рухатись до села Горошова.

У висновку експерта при проведенні судової автотехнічної експертизи від 09 квітня 2009 року № 5-153\09 (а.с.110-113) зазначено, що в умовах даної дорожньо-транспортної ситуації, що склалася, водій автомобіля повинен був керуватися вимогами пунктів 1.10 (в частині визначення поняття «Небезпека для руху»); 2.3.а; 12.2 та 12.3 ПДРУ.

З технічної точки зору, експерт вважає, причиною настання ДТП наїзд транспортного засобу на пішохода, з технічної точки зору є факт невідповідності дій водія автомобіля вимогам п.п.1.10 (в частині визначення поняття «небезпека для руху»); п.12.3 ПДРУ.

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 31 березня 2009 року № 44 (а.с.97-99) у ОСОБА_2 встановлені такі травматичні зміни: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку з стисненням гострою епідуральною гематомою лобно-скронево-тімяної ділянки зліва, перелому кісток склепіння черепа з переходом на основу зліва, а також садна на чолі, спинці носа та потиличної ділянки голови. Усі ушкодження спричинені дією тупих предметів, що могло мати місце при наїзді автомобіля на пішохода, і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення.

Таким чином, між спричиненням потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень існує прямий причинно-наслідковий зв”язок.

Підсудна ОСОБА_1 керувала автомобілем GEELY реєстраційний номер НОМЕР_1, маючи при собі технічний паспорт автомобіля серії ВОС047131 (а.с.117).

Посвідчення водія згідно даних бази комп»ютерних даних, що вбачається з довідки, виданої Чортківським ВРЕР № 5 УДАІ УМВС України в Тернопільській області 27 березня 2009 року, ОСОБА_1 не отримувала.

Вину підсудної також повністю доведено іншими, наявними в справі доказами, які в порядку ст..299 КПК України не досліджувалися в судовому засіданні, проти чого ніхто з учасників судового розгляду не заперечував.

Органом досудового слідства підсудній ОСОБА_1 вмінено в обвинувачення порушення вимог пункту 2.1.а ПДРУ, а саме те, що підсудна керувала транспортним засобом немаючи при собі посвідчення водія. Порушення даного пункту Правил дорожнього руху не є в причинному зв»язку із наслідками, що настали, а тому даний пункт з обвинувачення слід виключити.

Виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, суд вважає, що підсудна грубо порушила вимоги пунктів 1.10 в частині значення терміну «небезпека для руху», 2.3.а, 12.2, 12.3, 31.1, 31.4, 31.4.3.а Правил дорожнього руху України, що спричинило заподіяння потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, а тому дії підсудної ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України.

При обранні міри покарання підсудній ОСОБА_1 суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, яка злочин вчинила вперше, позитивну характеристику по місцю проживання, щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, як пом”якшуючі покарання обставини, думку потерпілого, вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Судом також враховується можливість виправлення підсудної без відбування покарання у виді позбавлення волі, а тому її слід звільнити від відбування покарання з випробуванням і з іспитовим строком.

У відповідності до ст.76 КК України на підсудну слід покласти певні обов”язки.

По справі проведені судові експертизи, вартість яких підлягає стягненню з підсудної.

Речові докази по справі: автомобіль GEELY реєстраційний номер НОМЕР_1 повернутий на досудовому слідстві власнику під розписку, вважати повернутим за приналежністю.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання 3 (три) роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов”язок в період іспитового строку не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВСУ 281,52 грн. за проведення судової автотехнічної експертизи, перерахувавши їх на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області: код ЕДРПОУ 24524727 банк одержувач УДК в Тернопільській області МФО-838012 р\р 35221003000215.

Речові докази по справі вважати повернутими за приналежністю.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Борщівський районний суд протягом п”ятнадцяти діб з дня його проголошення.

Головуючий: