Ухвала суду № 61428640, 20.09.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/1314/16

Номер справи місцевого суду: 520/7114/16-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Котелевський Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.09.2016 року м. Одеса

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Одеської області ОСОБА_2, перевіривши на відповідність вимогам ст. 396 КПК України апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22.08.2016 року у кримінальному провадженню №12014160000001104 від 13.11.2014 року,-

встановив:

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22.08.2016 року, під час судового розгляду обвинувального акту по кримінальному провадженню №12014160000001104 від 13.11.2014 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5, обвинувачених за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.3 ст.382 КК України було задоволено клопотання прокурора Притули Є.С. та продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених, на період судового розгляду справи але не більше ніж на шістдесят днів, тобто до 20.10.2016 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням адвокат ОСОБА_3, яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22.08.2016 року, матеріали кримінального провадження №12014160000001104 від 13.11.2014 року на виконання ухвали апеляційного суду Одеської області від 17.06.2016 року направити для розгляду до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Вивчивши апеляційну скаргу адвоката вважаю, що в відкритті апеляційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

З апеляційної скарги адвоката вбачається, що вона оскаржує ухвалу районного суду, яка була постановлена під час судового розгляду обвинувального акту по кримінальному провадженню №12014160000001104 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5по суті.

Разом з цим, положеннями ч.2 ст.392 КПК України передбачено, що ухвали, постановленні під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч.1 ст.392 КПК України окремому оскарженню не підлягають, крім випадків визначених цим кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Що стосується доводів апеляційної скарги адвоката ОСОБА_3 щодо можливості оскарження в апеляційному суді рішення районного суду про задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, які оскаржені фактично в аспекті положень ст. 55 Конституції України та ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, щодо гарантованого кожному права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та на ефективний засіб юридичного захисту його порушеного права в національному органі, то слід зазначити наступне.

Права та свободи людини і громадянина, у відповідності до ст. 55 Конституції України, захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з положеннями статті 24 КПК України, які узгоджуються з приписами статей 55, 129 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень суду першої інстанції в порядку, передбаченому КПК України.

Разом з цим, специфіка кримінальної процесуальної діяльності, у відповідності до положень ч.2 ст.392 КПК України,забороняє процедуру оскарження рішень районного суду, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень передбачених ч.1 ст.392 КПК України, але забезпечує право на подання заперечень на такі рішення, які включаються до апеляційних скарг на судові рішення зазначені в ч.1 ст.392 КПК України, і саме цим встановленням у нормах КПК порядку і строків принесення апеляційних скарг на рішення суду, забезпечується право на оскарження у кримінальному процесі.

Зокрема, Главою 31 КПК України і передбачений інститут оскарження судових рішень, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.

Частина 1 статті 392 КПК України наводить вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

З урахуванням того, що адвокат оскаржує ухвалу районного суду, яка була постановлена під час судового розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а остаточне рішення за результатами судового розгляду на даний час районним судом по справі не прийняте, що свідчить про те, що зазначене рішення не перешкоджає подальшому провадженню у справі

Тобто, кримінальним процесуальним законом України не встановлені заборона або обмеження в реалізації права на оскарження до суду певних рішень, а визначена особлива процедура оскарження зазначених дій на відповідній стадії кримінального провадження, яка в даному випадку не була дотримана адвокатом, що не позбавляє його права звернення в подальшому до суду за захистом своїх прав у відповідній стадії кримінального провадження.

Таким чином, за допомогою чіткого визначення в Кримінальному процесуальному законі України порядкуі переліку тих ухвал суду, які підлягають апеляційному оскарженню, знаходить свою реалізацію конституційний припис закріплений в п. 8 ч. 3ст. 129 Конституції України, щодо забезпечення апеляційногота касаційного оскарження рішення суду, за виключенням випадків, встановлених законом.

Приймаючи до уваги наведене, керуючись ч. 1 ст. 5 КПК України, яка визначає, що апеляційний суд зобовязаний прийняти рішення згідно з положеннями КПК України, чинними на момент прийняття такого рішення та, виходячи зі змісту ст.392 КПК України, яка містить вичерпний перелік судових рішень, які відповідно до діючого КПК України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, виконуючи вимоги ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач приходить до висновку, що ухвала районного суду не може бути предметом окремого оскарження в апеляційному порядку, а тому у відкритті провадження за апеляційною скаргою слід відмовити, повернувши апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Що стосується доводів захисника, в обґрунтування незаконності ухвали Київського районного суду м. Одеси від 22.08.2016 року, щодо ухвалення судом завідомо неправосудного рішення з посиланням на те, що оскаржуване рішення було прийняте в порушення вимог ст. 32 КПК України після постановлення апеляційним судом ухвали від 17.08.2016 року про направлення кримінального провадження до іншого суду, то вони не можуть предметом розгляду апеляційного суду.

Згідно положень ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Таким чином, з урахуванням положень Конституції та вимог ст. 532 КПК України, ухвала апеляційного суду від 17.08.2016 року винесена в порядку ст. 34 КПК України, є остаточною та підлягала безумовному виконанню.

Обставини на які посилається апелянт, зокрема невиконання Київським районним судом м. Одеси ухвали апеляційного суду від 17.08.2016 року та продовження судового розгляду кримінального провадження, не можуть бути предметом апеляційного розгляду на даній стадії, оскільки положеннями ч.2 ст.392 КПК України заборонено оскарження рішень районного суду, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень передбачених ч.1 ст.392 КПК України, а тому апеляційний суд виконуючи вимоги п.8 ч.3ст.129 Конституції України та ст.5 КПК України, позбавлений законних підстав для перегляду оскаржуваного рішення районного суду.

Разом з цим, у разі підтвердженняза встановленою законом процедурою факту прийняття оскаржуваного рішення Київським районним судом м. Одеси поза межами своєї компетенції, тобто в порушення вимог ст.32 КПК України, цей факт може бути безумовною підставою для скасування вироку, а у разі підтвердження факту завідомо неправильного застосування норм матеріального чи процесуального закону при прийнятті оскаржуваного рішення, будепідставою для звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою.

Перевірка доводів апелянта щодо постановлення районним судом завідомо неправосудного рішення, відноситься до компетенції правоохоронних органів,і може бути предметом розгляду в порядку, визначеному Параграфом 6 Глави 3 Розділу 1 Кримінального процесуального Кодексу України, але в жодному разі не може бути компенсоване апеляційним переглядом за невстановленою законом процедурою, тобто в порушення вимог ст.392 КПК України.

У разі існування підстав,адвокат, користуючись своїми правами визначеними Конституцією України та КПК України, може звернутися до правоохоронних органів України з відповідною заявою щодо перевірки наведених в апеляційній скарзі обставин щодо неправосудності оскаржуваного рішення, в порядку ст. 214 КПК України.

Приймаючи до уваги наведене, керуючись ч. 1 ст. 5 КПК України, яка визначає, що апеляційний суд зобовязаний прийняти рішення згідно з положеннями КПК України, чинними на момент прийняття такого рішення, виходячи зі змісту ст. 392 КПК України та виконуючи приписи ч.4 ст.399 КПК України, суддя-доповідач приходить до висновку, що оскаржувана ухвала районного суду не може бути предметом перегляду Апеляційним судом Одеської області, а тому у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката слід відмовити, повернувши апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Керуючись ст.5, ч.4 ст. 399 КПК України, суддя апеляційного суду, -

постановив:

Відмовити адвокату ОСОБА_3, яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22.08.2016 року по кримінальному провадженню №12014160000001104 від 13.11.2014 року, якою було задоволено клопотання прокурора Притули Є.С. та продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченогоОСОБА_4

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_2