Рішення № 61427539, 19.09.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/1163/15-ц 19.09.2016 19.09.2016 19.09.2016

Провадження №22-ц/784/2050/16

Головуючий першої інстанції суддя :Батченко О.В.

Категорія-5 Доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

2016 р., вересня місяця, 19 дня м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенко О.І.

суддів: Самчишиної Н.В.

Лисенка П.П.

із секретарем: Лептугою С.С.

з участю:

позивачки - ОСОБА_3

представника:

позивачки - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_5 на заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.06.2016 р., у справі за

позовом

ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визначення порядку користування земельною ділянкою,

встановила:

06.02.2015 р. ОСОБА_5 звернулася з позовом до ОСОБА_6 про визначення порядку користування земельною ділянкою.

Позивачка зазначала, що вона є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1

Відповідачка володіє такою ж часткою спірного будинку.

Наразі кожному із співвласників будинку надана рішенням Миколаївської міської ради № 2025 від 23.10.2009 р. та рішенням її виконкому №224 від 24.09.2010 р. окрема адреса.

Її будинку надана адреса АДРЕСА_1 а відповідачці- АДРЕСА_1

Узгодженого порядку користування земельною ділянкою співвласниками не визначено.

Посилаючись на ці обставини, позивачка просила визначити порядок користування земельною ділянкою в судовому порядку.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.06.2016 р. постановлено про визначення порядку користування земельною ділянкою за першим варіантом судової будівельно-технічної експертизи відповідно до порядку користування, який склався раніше.

В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового про визначення порядку користування земельною ділянкою за другим варіантом судової будівельно-технічної експертизи відповідно до ідеальних часткок у власності, посилаючись на невідповідність висновків суду вимогам закону та дійсним обставинам справи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про визначення порядку користування земельною ділянкою за першим варіантом судової будівельно-технічної експертизи, суд виходив з наявності доказів існування такого порядку користування земельною ділянкою, який склався раніше.

Але з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають вимогам закону та дійсним обставинам справи.

Так, згідно з приписами ст. 5 ЦК України та п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень цього кодексу, норм розділу IX Прикінцеві положення ЗК України, правовий статус майна, інших об'єктів цивільних прав та дійсні права і обов'язки суб'єктів правовідносин визначається нормами матеріального права, які діяли на час їх набуття чи виникнення правовідносин.

Статтею 30 ЗК України 1992 р., яка діяла на час набуття сторонами цього спору права власності на об'єкти нерухомості було передбачено, що при переході права власності громадян на житловий будинок і господарські споруди до кількох власників земельна ділянка переходить до них в загальне користування.

В пункті 18 (підп ґ) постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» ( із змінами внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 19.03.2010р.) роз'яснено, що при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1січня 2002 р.згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК 1992 р. до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.

У пунктах 19, 21 цієї постанови Суд роз'яснив, що у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо.

Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування

частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію.

При пред'явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

Абзаци 1 і 2 цього пункту стосуються також випадків, коли належні особам на праві спільної власності жилий будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, яка знаходилася в їх користуванні до її приватизації або за договором оренди.

Виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок,суд відповідно до статті 88 ЗК ( 2768-14) бере до уваги цю угоду при вирішенні

спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою.

Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 стала власником частки будинку у 1996 році, а ОСОБА_6 у 1999 році.

В матеріалах справи відсутні докази того, що на час придбання часток існувала певна угода про порядок користування земельною ділянкою між співвласниками.

Огорожа, яку встановила ОСОБА_6 після придбання частки також не може свідчити про наявність такої угоди, оскільки з рішень суду від 06.09.2010 р., 20.09.2012 р. та 05.08.2014 р. ( а. с. 9-11) вбачається, що ОСОБА_5 не погоджувалася з таким розмежуванням.

Крім того, за фактичним розмежуванням у користуванні ОСОБА_5 перебуває земельна ділянка розміром 216 кв.м., а у користуванні ОСОБА_6 на 68 кв.м більше, що у порівнянні з розміром ідеальних часток дає відхилення на 34 кв.м.

Це значно порушує права землекористувача, частка якого є значно меншою від ідеальної частки, а тому такий порядок не може бути збережено.

Визначаючи порядок користування земельною ділянкою за порядком, який начебто склався раніше, суд цих обставин та вимог закону не врахував, а тому його рішення в цій частині вимог підлягає зміні, з визначенням нового порядку за другим варіантом судової будівельно технічної-експертизи пропорційно ідеальним часткам співвласників у об'єктах нерухомості, відповідно до приписів ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Такий порядок по-перше, відповідає розміру ідеальних часток сторін, по - друге, він відповідає фактичному поділу будинку та надвірних споруд, по - третє, його застосування відповідає санітарним та будівельним вимогам щодо можливості проходу на виділені земельні ділянки та користування інженерними мережами.

Крім того, такий порядок виключає наявність земельних ділянок спільного користування, вінне потребує перенесення чи знесення капітальних будівель або інших споруд.

Визначений судом першої інстанції варіант поділу усієї сукупності названих переваг не має.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія

вирішила:

Апеляційну скаргу- задовольнити частково.

Заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.06.2016 р.- змінити.

Визначити порядок користування земельною ділянкою, закріпленою за домоволодінням АДРЕСА_1 відповідно до другого варіанту судової будівельно-технічної експертизи № 125-115 від 23.03.2016 р., а саме виділити в користування ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 250, 0 кв.м.

У тому числі, під забудовою 125,0 кв.м; під двором-125,0 кв.м.

ОСОБА_6 виділити у користування земельну ділянку загальною площею 250,0 кв.м.

У тому числі, під забудовою 122,1 кв.м; під двором -127,9 кв.м.

Встановити лінію розмежування суміжних земельних ділянок, яка має проходити:

-від лівої бокової межі вздовж фасадної межі довжиною 1,69м.

-поворот доверху до лівого нижнього кута житлового будинку та вздовж частини лівої зовнішньої стіни житлового будинку довжиною - 6,98м.

-далі по внутрішним розподільним межам будинку, а саме: поворот направо довжиною - 4,32м.

-поворот доверху довжиною -2,34м.

-поворот направо, орієнтуючись на праву зовнішню стіну будинку довжиною - 3,63м.

-поворот направо від зовнішньої стіни довжиною -5,22м.

-поворот доверху вздовж правої зовнішньої стіни будинку довжиною- 8,46м.

-поворот наліво довжиною -5,22м

-поворот доверху довжиною -4,7м.

-поворот наліво довжиною 4,74м.

-поворот доверху довжиною -2,1м.

-поворот наліво вздовж задньої торцьової межі довжиною -7,61м.

Зобов'язати ОСОБА_6 за власний рахунок перенести існуючу внутрішню огорожу на праву сторону на ширину- 4,02м. довжиною-8,46м. з відступом 1,0м від зовнішньої стіни прибудови літ-А 4, А-5 житлового будинку літ А та на 1,5м. від зовнішньої стіни літньої кухні літ -Б ОСОБА_6 для проходу.

Графічний порядок користувания земельною ділянкою відповідно до ідеальних часток співвласників відображено в додатку №2 до висновку експерта №125-115 від 23.03.2016 р. ( а.с. 48-60)

В іншій частині рішення місцевого суду залишити без зміни.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді: Н.В.Самчишина П.П.Лисенко