Постанова № 61427500, 21.09.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 489/4029/16-п 21.09.2016 21.09.2016 21.09.2016

Номер провадження: 33/784/200/16

.

Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 33/784/200/2016 Головуючий суду І інстанції

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП суддя Олефір М.В.

Суддя апеляційного суду

ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року м. Миколаїв

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області Чебанова-Губарєва Н.В.,

за участю секретаря Тимошенка О.О.,

особи, яку притягнуто до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2

розглянув апеляційну скаргу особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 серпня 2016 року, якою

ОСОБА_2, який народився 18 січня 1975 року в м. Миколаєві, мешкає в м. Миколаєві, вул. 8-ма Поздовжня, 68,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. із позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік.

За постановою судді 27.07.2016 р. близько о 02.35 годині водій ОСОБА_2, рухаючись в м.Миколаєві по вул. Херсонське Шосе, керував автомобілем НОМЕР_1. На місці зупинки транспортного засобу, в присутності двох свідків, проведений огляд водія ОСОБА_2 на стан спяніння за допомогою алкотестеру «Драгер», тест № 1502. Відповідно до висновку алкотестеру вміст алкоголя у видихуваному повітрі становив 3,18 проміле. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.08.2016 р. скасувати та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вказує на те, що суд в порушення вимог ст. 280 КУпАП не зясував усіх обставин справи.

Зазначає, що в автомобілі закінчилось пальне, після чого його товариш ОСОБА_3, який керував автомобілем, пішов за бензином. Автомобіль перебував на зупинці громадського транспорту, він знаходився в автомобілі. Підійшли працівники поліції та сказали йому, що в даному місці паркуватись не можна. Він проштовхав автомобіль від зупинки та став чекати ОСОБА_4 Працівники поліції вдруге підійшли до нього та склали протокол про адміністративне правопорушення.

Посилаючись на п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 р. ОСОБА_2 вважає, що судом не зясовані всі обставини справи, а саме недопитаний свідок ОСОБА_4, у звязку з чим просить допитати свідка

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, притягнутої до адміністративної відповідальності на підтримку апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а також із змісту протоколу судового засідання, при розгляді даної справи, правопорушником ОСОБА_2 не заявлялись клопотання про допит будь яких осіб, в тому числі і ОСОБА_4, який ніби то керував автомобілем ОСОБА_2 та ходив за бензином. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 не надано обґрунтованих пояснень про відсутність з його сторони клопотань про допит певних осіб у суді першої інстанції, а тому підстав для допиту ОСОБА_4 як свідка у суді апеляційної інстанції не вбачається.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених суддею суду першої інстанції, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими суддею доказами.

Відповідно до пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 3, 4) водій ОСОБА_2 на місці скоєння правопорушення за допомогою алкотестеру «Драгер» пройшов огляд на стан алкогольного спяніння, результати якого показали 3,18 проміле.

Також відповідно протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 2), ОСОБА_2 в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» написані незрозумілі пояснення, з яких можливо розібрати лише слова «200 гр. водки» та «ехал». В тексті зазначених пояснень відсутні будь-які повідомлення про ОСОБА_4

За таких обставин прихожу до висновку що доводи апелянта про те, що він нібито не керував автомобілем, а лише штовхав його від зупинки громадського транспорту, оскільки не було бензину та чекав свого товариша ОСОБА_4 є надуманими з метою уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Що стосується стягнення, яке накладене на правопорушника, то воно відповідає вимогам ст. 33 КУпАП з урахуванням особи порушника, ступеню його вини, відповідно санкції статті за передбачене правопорушення.

З урахуванням викладеного, підстав для скасування постанови суду, як того просить апелянт, не вбачається.

.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 серпня 2016 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_1