Рішення № 6142023, 19.05.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.05.2009 Справа № 18/29

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ОЙЛ КАРТ ЦЕНТР”, м. Луцьк

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, с. Сторожниця Ужгородського району

про стягнення суми 41 850, 71 грн.,

Суддя господарського суду Кривка В.П.

представники:

Позивача Андріканич С.С., доручення № 1711 від 03.11.2008 року;

Відповідача не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „ОЙЛ КАРТ ЦЕНТР”, м. Луцьк заявлено позов до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, с. Сторожниця Ужгородського району про стягнення суми 41 850, 71 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач своєчасно не виконав умови договору № 3229 купівлі продажу паливно мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт карт на АЗС від 07.11.2007 року, а саме не оплатив вартість поставлених йому паливно мастильних товарів. Заборгованість відповідача за відпущений йому товар становить 30271 грн. 79 коп., що підтверджується узгодженим ним актом звірки взаєморозрахунків. Зважаючи на це, виходячи з умов договору та закону позивач звернулися до суду і просять стягнути з відповідача 41 850, 71 грн., в тому числі 30271 грн. 79 коп. основного боргу, 8309, 60 грн. пені, 2 815,25 грн. інфляційних нарахувань та 454,07 грн. 3% річних.

У ході судового розгляду уповноважений представник позивача у судовому засіданні 19.05.2009 року подав заяву про уточнення позовних вимог б/н від 18.05.2009 року в порядку ст. 22 ГПК України, в якій позовні вимоги збільшив і просить суд стягнути з відповідача суму 41 971, 80 грн. Між тим, належних доказів дотримання встановленого господарським процесуальним законом порядку збільшення позовних вимог не надав (докази надіслання відповідачу копії такої заяви з розгорнутим розрахунком, доплати держмита), тому судом розглядаються первинні позовні вимоги.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 23.03.2009р., від 09.04.2009р. та від 29.04.2009р.року надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією з відміткою про отримання) у судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами докази та документи не подав, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

продовження рішення господарського суду

Закарпатської області від 19.05.2009 року

у справі № 18/29

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ойл Карт Центр”, м. Луцьк та Приватним підприємцем ОСОБА_2, с. Сторожниця Ужгородського району 07.11.2007 року був укладений договір № 3229 купівлі продажу паливно мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт карт на АЗС. Згідно умов договору продавець (позивач) взяв на себе зобовязання передавати у власність покупця (відповідача) через АЗС з використанням пластикових смарт карт паливно мастильні матеріали, а покупець (відповідач) взяв на себе зобовязання приймати у власність паливно мастильні матеріали та оплачувати їх вартість.

Розділом 3 договору зазначено, що продавець (позивач) постачає покупцю (відповідачу) паливно мастильні матеріали частинами на умовах EXW (Інкотермс 2000) франко термінали АЗС. Відпуск паливно мастильних матеріалів покупцю (відповідачу) (довіреній особі) здійснюється на підставі предявлення пластикової смарт картки оператору АЗС, шляхом заправки автотранспортних засобів. Накладна на відпуск товарно матеріальних цінностей виписується продавцем (позивачем) подекадно (три рази в місяць). При цьому відпуск паливно мастильних матеріалів здійснюється на підставі акту приймання передачі, який складається один раз на місяць. Приймання передача паливно мастильних матеріалів здійснюється на терміналі АЗС згідно кількісних показників чека, після чого претензії по кількості паливно мастильних матеріалів продавцем (позивачем) не приймаються.

Розділом 4 договору передбачено, що ціна паливно мастильних матеріалів визначається на момент поставки (вибірки) паливно мастильних матеріалів згідно зазначеної ціни на кожну марку паливно мастильних матеріалів в інформаційному табло АЗС та підтверджується видатковими накладними. Розрахунки за паливно мастильні матеріали здійснюються покупцем (відповідачем) в українській валюті гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця (позивача). Виконання покупцем (відповідачем) умов оплати паливно мастильних матеріалів вважається момент зарахування грошових коштів на рахунок продавця (позивача).

Пунктом 4.4. розділу 4 договору зазначено, що продавець (позивач) відпускає покупцю (відповідачу) паливно мастильні матеріали з відтермінуванням їх оплати протягом 14-ти днів на суму, що не перевищує 50% вартості ПММ вибраних покупцем в попередньому місяці, але не більше ніж 35000 грн. Пунктом 8.3 договору передбачено, що у випадку не проведення розрахунків покупцем (відповідачем) за поставлений товар, покупець (відповідач) зобовязується сплатити на користь продавця (позивача) пеню в розмірі 0,15% від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи доказів на виконання умов договору у період з 21.04.2008 року по 20.05.2008 року позивачем було проведено відпуск відповідачу паливно мастильних матеріалів, що підтверджується

продовження рішення господарського суду

Закарпатської області від 19.05.2009 року

у справі № 18/29

узгодженими актами прийому передачі нафтопродуктів (а.с. 12-16). Між тим, в порушення умов договору відповідач свої зобовязання щодо проведення оплати за відпущений товар проводив не систематично та не в повному обсязі. Вказані обставини також підтверджуються і долученим до матеріалів справи узгодженим сторонами актом звірки взаєморозрахунків за спірний період станом на 31.10.2008 року, відповідно до якого відповідачем підтверджено заборгованість на загальну суму 30 271, 79 грн. (а.с. 10-11). За даними позивача, які відповідачем в установленому порядку не спростовані та не заперечені, вказану заборгованість на момент вирішення спору судом не погашено.

Таким чином, сума заборгованості складає 30 271, 79 грн. за відпущений товар, доведена матеріалами справи, відповідачем у встановленому порядку не спростована та не заперечена.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

За таких обставин, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 30 271, 79 грн. заборгованості за відпущені паливно мастильні матеріали.

Поряд з цим, позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 8 309, 60 грн. (яка заявлена ним за період з 31.08.2008 року по 01.03.2009 року та нарахована згідно п. 8.3. договору, розгорнутий розрахунок суми позову, а.с. 6).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. При цьому нарахування пені за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня коли зобовязання мало бути виконано (ст 232 ГК України). Крім цього, розмір пені обмежується подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР.

Зважаючи на це, заявлені вимоги про стягнення пені підлягають до задоволення частково, при цьому суд враховує зазначені вище вимоги закону та заявлений позивачем період нарахування. За таких обставин, до стягнення підлягає 1 548,48 грн. пені, в задоволені решти суми вимог у цій частині слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних збитків за прострочення грошових зобовязань (заявлений період з вересня 2008 року по січень 2009 року) складає 2 815, 25 грн. належним чином обрахована, обумовлена вище коментованою нормою закону і підлягає до задоволення.

продовження рішення господарського суду

Закарпатської області від 19.05.2009 року

у справі № 18/29

Три проценти річних (за заявлений період з 31.08.2008 року по 01.03.2008 року) становлять 452 грн., тому вимоги у цій частині підлягають до стягнення частково - на вказану суму. У задоволенні решти вимог про стягнення заявленої суми в цій частині слід відмовити у звязку з неправильним розрахунком.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог і становлять 351,12 грн. держмита та 99 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, 193 ГК України ст. ст. 49, 75, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ойл Карт Центр”, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33170464) суму 35 087 грн. (Тридцять пять тисяч вісімдесят сім) грн. 52 коп. заборгованості, а також суму 351 (Триста пятдесят одна) грн. 12 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 99 (Девяносто девять) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти суми позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя В.Кривка